 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Функції сім’яників- Кровотворення, газообміну. - Бар’єрна, виділення. + Відтворювальна, гормональна. - Захисна функція та функція гемопоезу.
21. Особливості будови сім’япроводів: - Стінка сім’япроводу має одну фіброзну оболонку. Сім’япроводи у жеребця над сечовим міхуром утворюють S-подібний згин. + Стінка сім’япроводу має слизову, м’язову і серозну оболонки. Сім’япроводи у барана, бугая і цапа над сечовим міхуром утворюють ампули. - Стінка сім’япроводу має чотири оболонки: ендо-, міо-, пери- і параметрій. Сім’япроводи кнура мають діаметр 5 см. - Стінка сім’япроводу має тверду та м’яку оболонки.
22. До додаткових статевих залоз самців належать: - Бартолінієві, сальні, пітні. + Передміхурова (простата), міхурцеві, цибулинно-сечівникові, уретральні. - Вестибулярні. - Надниркові, щитоподібна, прищитоподібна.
23. Значення секрету міхурцевих залоз: - Містить токсичні речовини, робить сперму більш густою. + Містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту, розріджує сперму, є живильним середовищем. - Зменшує об’єм сперми, знижує її температуру. - Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.
24. Значення секрету передміхурової залози (простати): - Переводить спермії у анабіотичний стан. - Знижує активність і густину сперміїв. +Містить ферменти, простагландини групи F2-альфа, що викликають скорочення м’язів матки, розріджує сперму, збільшує об’єм еякуляту. - Сприяє ранньому дозріванню сперміїв. 25. Значення секрету уретральних залоз: - Містить білки, ліпіди, цукри і є живильним середовищем для сперміїв. + Виділяється першим і промиває сечостатевий канал від залишків сечі перед проходженням сперми. - Регулює осмотичний і онкотичний тиск у спермі. - Сприяє ранньому дозріванню сперміїв. 26. Будова статевого члена: - Тіло, хвіст, яйцепровід. + Головка, тіло, корінь, печеристі тіла, білкова оболонка. - Основа, паренхіма, звивистий канал. - Шийка, тіло, верхівка.
27. Будова сечостатевого каналу (уретри): - Має черевну і маткову ділянки. Стінка складається з серозної і білкової оболонок. - Має грудну і задню ділянки. Стінка складається із ендотелію і паренхіми. + Має тазову і статевочленну (удову) частини. Стінка складається із слизової оболонки, оточеної печеристим тілом і м’язами. - Має шийку, тіло і верхівку.
28. Стадії спермогенезу: - Брунькування, спороутворення. + Розмноження, росту, дозрівання і формування. - Старіння, розсмоктування. - Раннє та пізнє дозрівання.
29. Акушерське дослідження проводиться: + У період вагітності, родів та в післяродовий період. - Під час досягнення самкою статевої зрілості. - Під час досягнення самкою фізіологічної зрілості. - Під час переведення у родильне відділення.
30. Акушерське дослідження під час родів проводять: - В усіх випадках родів. + У разі підозри на патологію родів, із-за наявності передумов для дослідження. - Під час перших родів. - Під час переведення у родильне відділення.
31. Дайте визначення положення плода: - Розміщення його рухомих частин у родовому каналі. + Відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері. - Відношення голови плода до його тулуба. - Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
32. Назвіть правильне положення плода: - Вертикальне. - Поперечне. + Поздовжнє. - Всі положення є правильними.
33. Передлежання плода – це: - Відношення частин тіла плода до спини матері. - Відношення рухомих частин тіла плода до його тулуба. + Відношення анатомічної частини тіла плода до входу в родові шляхи. - Відношення маси тіла плода до висоти його у холці. 34. Назвіть правильне передлежання плода: - Спинне. + Головне і тазове. - Бокове і черевне. - Всі передлежання є правильними. 35. Позиція плода, це: - Відношення голови плода до спини матері. + Відношення спини плода до спини або черевних стінок матері. - Відношення спини плода до входу в таз. - Відношення маси тіла плода до висоти його у холці. 36. Правильна позиція плода: + Верхня. - Бокова. - Нижня. - Всі позиції є правильними.
37. Членорозміщення плода – це: - Відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз. - Відношення рухливих частин тіла плода до спини матері. + Відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба. - Відношення маси тіла плода до висоти його у холці. 38. Тривалість стадії виведення плода у кобил: - До 6 годин. - До 12 годин. + До 30 хвилин. - До 3 хвилин.
39. Тривалість стадії виведення плода у корів: - До 30 хвилин. + До 6 годин. - До 15 хвилин. - До 2-х годин.
40. Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз: + До 2 годин. - До 6 годин. - До 12 годин. - До 2-х годин.
41. Тривалість стадії виведення плодів у свиней: + До 6 годин. - До 30 хвилин. - До 12 годин. - До 2-х годин.
42. Тривалість стадії виведення плодів у кролиць: - До 6 годин. + До 30 хвилин. -До 15 хвилин. - До 2-х годин.
43. Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок: - До 6 годин. - До 30 хвилин. + До 6 годин. - До 2-х годин.
44. Мета акушерського дослідження у післяродовий період: - Визначення готовності самок до осіменіння. + Визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика післяродових ускладнень. - Діагностика вагітності. - Визначення раннього дозрівання. 45. Гінекологічне дослідження це: + Дослідження статевих органів неплідних самок. - Дослідження статевих органів вагітних самок. - Дослідження самок у разі досягнення статевої зрілості. - Визначення раннього дозрівання.
46. Неплідною вважають корову: + Яка не вагітна через 30 діб після родів. - У післяродовий період. - Після осіменіння до діагностики вагітності. - До 10 діб після отелення.
47. Середня тривалість вагітності у корів: - 114 діб. + 285 діб. - 340 діб. - 725 діб.
48. Середня тривалість вагітності у кобил: - 285 діб. - 150 діб. + 340 діб. - 725 діб. 49. Середня тривалість вагітності у свиней: - 150 діб. - 340 діб. + 114 діб. - 725 діб.
50. Середня тривалість вагітності у овець і кіз: - 285 діб. + 150 діб. - 114 діб. - 725 діб.
51. Види вагітності: - За кількістю плодів: первинна і повторна. - За часом настання: одно плідна і багатоплідна. + За перебігом: фізіологічна і патологічна.
52. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом: + Зародковий, передплодовий, плодовий. - Морули, ооцисти, зародковий. - Зародковий, плодовий, після плодовий.
53. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом: - Яйцеклітини, морули, ембріональний. - Ембріональний, передплодовий, плодовий. + Ембріональний, плодовий (фетальний), після плодовий (пост фетальний).
54. Періоди утробного розвитку в гуманній медицині: - Зародковий, плодовий, післяплодовий. + Стадії зиготи, зародка, ембріона, плода. - Стадії морули, ооцисти, плода. 55. Тривалість знаходження ембріона в яйцепроводі: - У корови - 72 годин. - У вівці – 90 годин. + У кобили – 98 години. -У свині – 50години.
56. Тривалість знаходження ембріону в яйцепроводі: + У корови – 90 годин. - У кролиці – 148 годин. - У кішки – 49-74 години. - У суки – 72 години.
57. Імплантація – це: - Міграція зародка у матку. + Укорінення зародка у слизову оболонку матки. - Міграція ембріона в матку. 58. Імплантація ембріона відбувається: - У свиней на 10 добу. - У кобил на 30 добу після запліднення. + У корів і овець на 17-32 добу. -У сук і кішок на 18 добу.
59. Імплантація ембріона відбувається: + У кобил на 40 добу після запліднення. - У корів і овець на 16-17 добу. - У свиней на 10 добу. - У сук на 13-14 добу.
60. Дайте визначення плацентації: - Це утворення зародка. +Це утворення плодових оболонок. - Це утворення в ендометріумі кратера.
61. Які плодові оболонки оточують плід: + Амніон (водна оболонка), алантоїс (сечова оболонка), хоріон (судинна). - Слизова, м’язова, судинна. - Трофобласт, ембріобласт, судинна.
62. Дайте визначення плаценти: - Це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері. - Це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері. + Це комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій матки, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері у період утробного розвитку.
63. Мастологією називають: + Наука, яка вивчає морфологію, фізіологію і патологію молочної залози. - Наука, яка вивчає фізико-хімічний склад молока та його біологічну цінність. - Наука, яка вивчає походження та вторинні ознаки молочної залози. 64. Під час дослідження молочної залози застосовують клінічні методи: + Огляд, пальпацію, візуальне оцінювання секрету молочної залози. - Аускультацію, перкусію. - Рентгенографію, кардіографію. - Мікро- та макроскопчні.
65. Проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів: - Планово щомісяця протягом періоду сухостою. + У перші 10-15 діб до родів. - Перед ставленням на сухостій. - У перші дні після отелення.
65. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять: - Один раз на квартал протягом лактації. + Один раз на місяць для моніторингу субклінічного маститу, та щоденно, після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини. - У разі переведення у родильне відділення. - У перші дні після отелення.
67. Огляд молочної залози у дійних корів проводять: - Протягом усього доїння. + Двічі: до і після доїння. - Тричі з інтервалом 10 хвилин. - Кожні 10 діб.
68. Техніка пальпації молочної залози: + Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я. - Пальпацію проводять однією рукою. - Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я. - Пальпацію проводять одночасно з аускультацією.
69. Техніка пальпації дійки і її цистерни: - Пальпацію проводять двома руками, притискаючи дійку до її чверті. + Дійку захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи її до верхівки. - Дійку і її цистерну не пальпують. - Пальпують тільки цистерну.
70. Прохідність дійкового каналу визначають: - Катетеризацією. + За товщиною молочного струменя. - За кількістю молока, видоєного за одну хвилину. - За кількістю наявності жирових кульок.
71. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять: + У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень. - У пробірках визначають запах, смак. - Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок. - Шляхом визначення редуктазної проби.
72. Лікарські речовини вводять у матку у випадку: + Затримання посліду, субінволюції матки, метриті. - Гепатиту, гепатодистрофії, анемії. - Остеомаляції, остеопорозу, гіповітамінозу. - Пневмонії, гастриту. 73. Застосовують для введення лікарських речовин у матку і піхву інструмент: - Троакар, фетотом, акушерську клюку. + ПОС–5, шприц Жане, кружку Есмарха. - Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп. - Кружку Есмарха.
74. Патогенетична терапія, це: + Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму. - Атака імунної системи проти органів і тканин власного організму, в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження. - Технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини. - Підбір антипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів. 75. Новокаїнотерапія – це використання: + Антипарабіотичних препаратів. - Антиалергійних препаратів. - Антидепресивних препаратів. - Антигістамінних препаратів.
76. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад: - Імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна. - Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна. + Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча. - Антиалергійна, антидепресивна.
77. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на: + Блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини. - Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови. - Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини. - Імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.
78. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на: - Розчині Рінгера. + Фізіологічному розчині. - Сироватці крові. - Спирту.
79. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій у коней і ВРХ не має бути більшою за: + 30-40 мл на хвилину. - 5-10 мл на хвилину. - 15-20 мл на хвилину. - 50-70 мл на хвилину.
80. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить: + 0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла. - 1-2% – 5 мл на 1 кг маси тіла. - 5-10% – 10 мл на 1 кг маси тіла. - 10-15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.
81. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є: - З правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини. + З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини. - Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців. - Між 6 та 7 поперечнореберними відростками поперекових хребців.
82. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є: + 0,5% – 200-250 мл або 1% – 100-150 мл (0,002г/кг маси). - 2% – 1 мл на 1 кг маси тіла. - 5% – 300-450 мл. - 7 % – 420-450 мл.
83. Аортопункцію за Д.Д. Логвиновим проводять: + Між четвертим і п’ятим поперечними відростками поперекових хребців з правого боку. - З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини. - Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см. - У яремній борозні.
84. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим є: + 1% – 100-150 мл. - 1% – 1 мл на 1 кг маси тіла. - 1% – 300-400 мл. - 2,5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
85. Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють: - Швидким рухом під великим тиском. + Повільно вводять розчин під невеликим тиском. - Контролюють самовільне всмоктування розчину. - З попереднім підігріванням розчину до температури 40º С.
86. Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою є: + Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків. - У ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклоком. - Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини. - Яремна борозна.
87. Доза та відсоток новокаїну під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою: - 1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла. - 10% р-н – 100 мл з одного боку. + 0,5% р-н – 20 мл в кожній точці. - 0,7 % р-н – 150 мл в кожній точці. 88. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою: +. Сіднична ямка. - Голодна ямка. -. Між третім та четвертим поперековим хребцями. - Між четвертим та п’ятим поперековим хребцями.
89. Доза та відсоток новокаїну під час промежинної блокади за - 5-10 мл – 5% розчину. + 20 30 мл – 0,5% розчину. - 50-70 мл – 1% розчину. - 55-80 мл – 1% розчину.
90. Місце уколу голки під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним знаходиться: + У сіднично-прямокишковій ямці на рівні середини каудального краю крижово-сідничної зв’язки. - Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща. - Попереду першого крижового хребця на 2-3 см вбік від середньої лінії - Паралельно дорсальній поверхні крижової кістки в напрямі крижово-сідничної зв’язки
91. Доза та відсоток новокаїну під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним: - 0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла. - 5% – 100-110 мл. + 2% – 100 мл. - 7 % – 100 мл.
92. Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою: + Краніодорсальний кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків від кореня хвоста. - Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків. - На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків. - На рівні четвертого крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.
93. Відсоток новокаїну і доза, що застосовують під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою: - 5% – 10 мл на 1 кг маси тіла. - 2% – 5 мл на 1 кг маси тіла. + 0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла. - 0,8-0,9 % – 0,9 мл на 1 кг маси тіла.
94. Про правильне введення голки під час надплевральної блокади за - Всмоктування повітря. - Витікання крові. + Кров не витікає та не всмоктується повітря. - Кров витікає і всмоктується.
95. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують: - 20-50 мл 2-5% розчину новокаїну. + 80-150 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну. - 200-350 мл 1-2% розчину новокаїну. - 400 мл 1,5-1,8 % розчину новокаїну.
96. Про правильне введення голки під час блокади тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить: - Голка входить без зусиль, виділяється кров. - Хрустіння, потім із голки під тиском витікає кров. + Хрустіння, потім провал голки. - Під час введення провал голки і виділення крові.
97. Місце введення голки під час блокади за Т.С. Фатєєвим: - Між другим та третім поперековими хребцями, відступивши від середньої лінії на 7-8 см. - Голодна ямка. + Підхвостова ямка. - Між четвертим та п’ятим хвостовим хребцями.
98. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади за Т.С. Фатєєвим: + 3-7 см – 0,25-0,5% – 100-250 мл - Більше 10 см – 1-2% – 300-400 мл - Більше 15 см – 5% – 2-5 мл - Більше 25 см – 5 % – 3-6 мл.
99. Кров для гемотерапії готують: + Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3 доби витримують за температури 2-4˚С. - Заморожують на 2-3 доби, потім після розморожування добавляють 10% розчин глюкози. - Витримують 5 діб за температури +15-20˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:3. - Витримують 8 діб за температури + 18-25 ˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:5
100. Лактотерапію використовують лише для: - Запобігання утворенню парааортальної гематоми. - Лікування інфекційних хвороб. + Профілактики родових та післяродових ускладнень. - Профілактики раннього дозрівання.
101. Препарати для лізатотерапії виготовляють з: - Екстрактів лікарських рослин + Тканин (взятих від здорових тварин), гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів. - Гомогенізованих органів, взятих від перехворілих тварин. - Печінки, надниркових залоз.
102. Серотерапія – це використання: - Сировотки молока. +Алогенної сироватки. - Цільної крові. - Залоз внутрішньої секреції.
103. Вазелін під час отримання сперми використовують із метою: - Змащування тубуса. - Змащування спермоприймача. + Змащування внутрішньої поверхні камери штучної вагіни з метою ослизнення гумової камери штучної вагіни - Змащування ебонітового краника.
104. Кріобіологічний посуд за кімнатної температури перед стерилізацією витримують: - Не менше трьох діб. - Дві години. + Не менше двох діб. - Не менше 10 діб.
105. Проводять знезараження кріобіологічного посуду: - Через 5 років. - Через 10 років. + 1 раз в рік. - 1 раз в 6 місяців.
106. Для приготування 200 мл 1%-ного розчину натрію гідрокарбонату потрібно: - 199 мл дистильованої води і 1 г натрію гідрокарбонату. + 198 мл дистильованої води і 2 г натрію гідрокарбонату. - 197 мл дистильованої води і 3 г натрію гідрокарбонату. - 200 мл дистильованої води і 5 г натрію гідрокарбонату
107. Термін зберігання свіжоприготовленого 1%-го розчину натрію гідрокарбонату, це: + Одна доба. - Один тиждень. - Один місяць. - 60 діб.
108. Для приготування одного літра 0,85%-го розчину натрію хлориду потрібно: - 0,85 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою. + 8,5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою. - 5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою. - 10 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
109. 2,9%-й розчин натрію цитрату знезаражують: + У водяній бані за температури 90°С протягом 10 хв. - Кип’ятінням. - Додають на 100 мл три краплі 3 % спиртового розчину йоду. - Додають на 100 мл десять крапель 3 % спиртового розчину йоду
110. Стерилізують кип’ятінням: - 1% розчин натрію гідрокарбонату. + 0,9% розчин натрію хлориду. - 2,9% розчин натрію цитрату. - 3,5% розчин натрію цитрату.
111. 2,9%-й розчин натрію цитрату використовують з метою: - Довготривалого зберігання сперми. + Відтаювання сперми. - Стерилізації інструментів. - Знезаражування інструментів.
112. Визначають концентрацію спирту: + За допомогою спиртометра. - За допомогою зважування. - За допомогою спалювання. - За допомогою жирометра.
113. Для знезараження піхвових дзеркал використовують: - 96 %-й спирт. - Перманганат калію у розведенні 1:1000. - 4% розчин каустичної соди. + 70% спирт.
114. Використовують розчин фурациліну під час осіменіння корів у концентраціях: + 1:5000. - 1:10000. - 1:100. - 1: 200.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1132 | Нарушение авторских прав |