АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Жири - це основний енергетичний ресурс, який відкладається організмом про запас

Ліпіди виконують подвійну функцію:

- вони майже однаковою мірою є пластич­ним і енергетичним матеріалом.

Так, наприклад:

- як пластичний матеріал ліпіди (переважно фосфоліпіди) входять як обо­в'язковий компонент до складу мембран усіх клітин організму, особливо велика кількість їх у нервовій тканині;

- зі стеринів утворюються статеві гормони і кортикос­тероїди,

- холестерин дає початок жовчним кислотам,

- а з арахідонової кислоти утво­рюється велика група тканинних регуля­торів — простагландинів.

- як джерело енергії ліпіди при окисленні виділяють удвічі більше енергії, ніж вуглеводи або білки. Тому за рахунок ліпідів, в основному нейт­ральних жирів, покривається 20-30, а за деякими даними, навіть 50 % енергетичних витрат людини, хоча їх вміст у харчовому раціоні не перевищує 10 %.При окисленні 1 г жиру виділяється 9,3 ккал тепла. Це енергетична функція жиру.

- забезпечують усмоктування у кишках низки жи­ророзчинних вітамінів.

- Ліпіди мають видову специфічність.

Вони поділяються на:

- прості жири (воски, гліцерин, жирні кислоти),

- складні жири (фосфоліпіди, сульфоліпіди, гліколіпіди),

- стероїди(холестерин, лецитин).

Вміст ліпідів у організмі людини становить 10-20 % маси тіла.

Прості жири представлені насиченими (пальмідинова, стеаринова кислоти) і ненасиченими жирними кислотами.

Частина жирних кислот в організмі не може синтезуватися, тому існує поняття про мінімальну потребу жиру, зумовлену наявністю в їжі незамінних жирних кислот (поліненасичені лінолева, ліноленова й арахідонова і олеїнова ).

До незамінних жирних кислот, які не можуть син­тезуватися в організмі, відносять і деякі ненасичені жирні кислоти, най­важливішою серед яких є ліноленова. Високий рівень їх міститься у рослинних жирах, тому до їжі необхідно додавати і рідкі рослинні олії.

Біологічна цінність жирів визначається вмістом у них ненасичених жирних кислот. Біологічно цінні рослинні масла. При недостатньому надходженні в організм ненасичених жирних кислот знижується пружність судинних стінок, підвищується їх проникність, швидше розвивається атеросклероз, можливий інфаркт міокарда і тромбоз.

Жирова бура тканина (бурий жир). У дрібних ссавців і тих, що впадають у зи­мову сплячку, між лопатками і па шиї відкладається жирова тканина темного кольору — жирова бура тканина. Вона є й у новонародженої дитини, а у дорослої людини її в 100 разів менше, ніж нейтраль­ного жиру. Колір бурого жиру зумовле­ний наявністю в клітковині великої кіль­кості мітохондрій з низкою окисних фер­ментів, завдяки яким у разі потреби від­бувається інтенсивне окиснення жирних кислот цього жиру. Зазвичай бурий жир використо­вується переважно, а можливо, виключно в умовах охолодження організму для підтри­мання температури тіла.

До­бовий мінімум жирів становить близько 100 г.

На 1 кг. маси дорослої людини на добу повинно надходити з їжею 1,5 г. жирів (приблизно 80-100 г. на добу).

Від 1 до 3 років добова потреба в жирові 32,7 г.,

від 4 до 7 років – 39,2 г.,

від 8 до 13 років – 38,4 г.

Обмін мінеральних речовин і води

Обмін води.

Вода є обов'язковим ком­понентом усіх без винятку клітин, тканин і органів тварин. Кількість її неоднакова у різних організмів і в різних тканинах од­ного й того самого організму. У тілі людини — 60-65 % маси тіла.

Між орга­нами тіла вода розподілена таким чином:

у жировій клітковині — ЗО %,

кістках — 20,

м'язах — 70,

печінці— 75,

мозку — 75-80,

у крові — 82 %.

В організмі вода перебуває в трьох ста­нах:

1) вільна вода — з розчиненими в ній солями;

2) зв'язана вода — з білками утворює колоїди;

3) внутрішньомолекулярна (ендогенна) вода — у складі моле­кул білків, ліпідів та вуглеводів.

Більша частина води (70 % об'єму) перебуває у клітинах тіла — внутрішньоклітинна вода.

Позаклітинна вода (ЗО % об'єму) циркулює в кровоносних і лімфатичних судинах та міжклітинних проміжках у виг­ляді крові, лімфи і тканинної рідини.

Вода в організмі відіграє надзвичайно важливу роль. Усі без винятку біохімічні реакції, що лежать в основі життя, відбу­ваються лише у водному розчині. Вода крові й тканинної рідини здійснює транс­порт речовин між клітинами та органами, бере участь у створенні й регуляції осмо­тичного тиску, підтримує температурний гомеостаз.

Добова потреба людини у воді стано­вить 2-3 л. Цю кількість людина отримує у вигляді питної води, соків, молока тощо, у складі продуктів харчування, а також води, що утворюється внаслідок окислення ліпідів, вуглеводів, білків.

З їжею за добу людина отримує близько 750 мл рідини. У вигляді напоїв і чистої води - близько 600 мл. Приблизно 300-350 мл води утво­рюється у процесі метаболізму білків, жирів і вуглеводів (ендогенна вода).

Потреба у воді на 1 кг. маси тіла з віком зменшується, а абсолютна кількість її зростає.

Тримісячній дитині потрібно 150-170 г. води на 1 кг. маси,

в 2 роки – 95 г.,

в 12-13 років – 45 г.

Добова потреба у воді у

однорічної дитини становить 80 мл.,

в 4 роки – 950-1000 мл.,

в 5-6 років – 1200 мл.,

в 7-10 років – 1350 мл.,

в 11-14 років – 1500 мл.

Вода виводиться з ор­ганізму:

- нирками у вигляді сечі (1200-1500 мл),

- через кишки з калом (100-200 мл),

- через шкіру з потом (400-600 мл),

- через легені з видихуваним газом (200-400 мл).

Відношення кількості води, що споживається, до кількості во­ди, яка виділяється організмом, називається водним балансом.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 630 | Нарушение авторских прав