АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

У середньому 100 г білка містить 16 г азоту, отже, виділення 1 г азоту свідчить про розпад 6,25 г білка – це білковий коефіцієнт

За добу з організму "середньостатистичної" людини з масою тіла 70 кг виводиться близько 3,7 г азоту, в такому разі руйнується близько 23 г білка.

Співвідношення кількості азоту, що надійшов в організм з їжею, і виве­деного з нього називається азотистим балансом.

1. Стан, за якого кількість виведеного з організму азоту і кількість його, що надходить, однакові, на­зивається азотистою рівновагою.

2. Стан за якого кількість виведеного з організму азоту є більшою, ніж та, що надходить, називається негативний азо­тистий баланс.

3. Якщо ж кількість виведеного з організму азоту є меншою, ніж кількість, що надходить, виникає позитивний азотистий баланс.

Нап­риклад, у період росту, під час вагітності, видужування спостерігається по­зитивний, а за умови старіння, білкового голодування - негативний азо­тистий баланс. Різні захворювання та інші нестабільності стану організму можуть призводити до зміни азотистого балансу.

Білки поділя­ються на повноцінні і неповноцінні.

Повноцінними вважаються ті білки, які мають повний набір незамінних амінокислот (валін, лейцин, ізолейцин, метіонін, лізин, триптофан, треонін, феніла­ланін, аргінін та гістидин). Вони мають надхо­дити у складі їжі. Ці амінокислоти або взагалі не можуть утворюватися в організмі людини, або утворюються у недостатній кіль­кості.

У зв'язку з цим існує поняття про білковий мінімум - мінімальну кількість не­обхідного для організму білка, за якої ще можливе підтримування азо­тистої рівноваги (приблизно 25-35 г білка на добу). Якщо з їжею буде надходити менше білка, то настане негативний азотистий баланс і білко­ве голодування.

У зв'язку з тим що не весь білок їжі засвоюється і не всі білки містять необхідний набір незамінних амінокислот, то білка необхідно вживати більше, ніж білковий мінімум. Так, для тваринних білків, які мають пов­ноцінніший амінокислотний склад, показник біологічної цінності стано­вить від 80 до 100. Це означає, що 100 г тваринного білка може перетво­ритися на 80-100 г білка організму. Біологічна цінність рослинних білків становить лише 60-70.

Добова потреба в білку на 1 кг. маси тіла у дитини:

- на першому році життя становить 4-5 г.,

- від 1 до 3 років – 4-4,5 г.,

- від 6 до 10 років – 2,5-3 г.,

- старше 12 років –2-2,5 г.,

- у дорослих – 1,5-1,8 г.

Отже, залежно від віку і маси діти

- від 1 до 4 років повинні одержувати на добу 30-50 г. білка,

- від 4 до 7 років – близько 70 г.,

- з 7 років – 75-80 г.

- білкова норма дорослої людини становить 0,75-1 г/кг маси тіла, тобто 60-80 г білка на добу.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 599 | Нарушение авторских прав