АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обмін мінералів

Зі звичайною змішаною їжею до організму надходять у достатній кіль­кості розчинені у воді мінеральні речовини, і тільки натрію хлорид не­обхідно додавати в їжу додатково.

В організмі людини міститься багато кальцію, фосфору, калію, натрію, менше - магнію, заліза, йоду.

У дуже не­великих кількостях в організмі є мікроелементи (мідь, марганець, цинк, фтор тощо).

Розчинені у воді мінеральні речовини забезпечують:

- сталий рівень осмотичного тиску рідких середовищ,

- беруть участь у підтриманні кислотно-основної рівноваги крові і тканин,

- входять до складу гормонів, ензимів та інших біологічно активних речовин,

- беруть участь у дифузії ре­човин, забезпечуючи процеси всмоктування і виділення,

- у створенні внутрішнього середовища організму.

Макроелементи.

Частка макроеле­ментів, до яких входять натрій, кальцій, калій, магній, хлор, фосфор і сульфур (сірка), ста­новить близько 4 % маси тіла.

Вони досить нерівномірно розподілені між внутрішньо-та позаклітинним середовищем. Так, калій, магній і фосфор містяться переважно в клітинах організму, а натрій і хлор — у позаклітинних рідинах. Ці два йони віді­грають виключну роль у підтриманні осмо­тичного тиску крові та інших позаклітин­них рідин.

Натрій, крім того, бере участь у генерації потенціалу дії, а

хлор — в утво­ренні хлоридної (соляної) кислоти шлун­кового соку.

Добова потреба в натрії ста­новить 3-4 г, а разом з хлором у вигляді натрію хлориду (кухонної солі) — 8-10 г.

Калію в позаклітинних рідинах містить­ся 2-2,5 г, але основна його маса (понад 90 %) перебуває в клітинах, де він бере участь у створенні мембранного потенці­алу, підтримує збудливість нервових і м'я­зових клітин. Власне рівень збудливості клітин залежить від співвідношення йонів калію та кальцію, причому калій підви­щує, а кальцій знижує її.

Крім того, кальцій входить у великих кількостях до складу кісток, зубів, він є необхідним для скоро­чення м'язів, здійснення синаптичної пере­дачі, згортання крові та деяких інших проце­сів.

Разом з кальцієм у кістках міститься фосфор, кількість якого досягає 15-20 г, а всього фосфору в організмі людини міс­титься 18-25 г переважно в клітинах, де він у складі фосфоліпідів входить до структури клітинних мембран, він є обо­в'язковим елементом макроергічних спо­лук (АТФ, креатиифосфату). Організм лю­дини потребує 2,3-3,1 г калію, 0,6-0,8 г кальцію та 1-2 г фосфору на добу.

Вміст магнію майже порівну розподіле­но між кістками й цитоплазмою клітин тіла, переважно скелетних м'язів і нервової тка­нини. І лише близько 1 % магнію містить­ся в позаклітинному середовищі. Вій вхо­дить до складу багатьох ферментів, регу­лює синтез білків, стан клітинних мемб­ран, гальмує збудливість і скоротливість гладких м'язів і міокарда. Добова потре­ба в магнію — 0,3 г.

Сульфур (сірка) є переважно внутріш­ньоклітинним елементом, входить до скла­ду деяких амінокислот, білків. У позаклі­тинних рідинах з'являється в складі гор­монів (інсулін), вітамінів, а також у ви­гляді неорганічних сульфатів. Останніх у плазмі крові міститься 0,02-0,05 г. Добо­ва потреба — до 1 г.

Мікроелементи.

До цієї групи відне­сено ті елементи (ферум (залізо), купрум (мідь), цинк, галогени — іод, фтор, бром), кількість яких в організмі вимірюється в мілі- чи мікрограмах. Проте і в таких мізер­них кількостях вони відіграють важливу роль.

Так, ферум (залізо), обов'язковий компонент гемоглобіну та міоглобіну ске­летних м'язів і печінки, бере безпосередню участь у транспорті кисню, входить до скла­ду ферментів дихального циклу (цитохромів) та інших.

Купрум (мідь) також відіграє роль кофактора цитохромоксидази, крім того, бере участь у синтезі ге­моглобіну. Кофактором низки ферментів, зокрема карбоангідрази, є цинк, який також є одним із чинників росту.

До мікроеле­ментів належать також галогени: іод (йод), флуор (фтор), бром.

Йод є необхідним ком­понентом гормонів щитоподібної залози,

фтор входить до складу зубної емалі та деяких ферментів. Обидва елементи є по­тужними інгібіторами ферментів гліколі­зу.

Бром міститься в гіпофізі, наднирко­вих, щитоподібній залозах, поглиблює гальмівні процеси у центральній нервовій системі.

У новонародженого мінеральні речовини становлять 2,55% маси тіла, у дорослого – 5%.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 542 | Нарушение авторских прав