АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обмін мінералів

Прочитайте:
  1. D. З порушенням вуглеводного обміну
  2. Вікові й статеві особливості енергетичного обміну
  3. Газообмін у легенях і тканинах.
  4. ГОРМОНИ, ЇХ РОЛЬ В ОБМІНІ РЕЧОВИН
  5. Загальний обмін
  6. Загальні відомості про обмін заліза.
  7. Обмін вуглеводів
  8. Обмін енергії під час трудової діяльності
  9. Обмін енергії та терморегуляція.

Зі звичайною змішаною їжею до організму надходять у достатній кіль­кості розчинені у воді мінеральні речовини, і тільки натрію хлорид не­обхідно додавати в їжу додатково.

В організмі людини міститься багато кальцію, фосфору, калію, натрію, менше - магнію, заліза, йоду.

У дуже не­великих кількостях в організмі є мікроелементи (мідь, марганець, цинк, фтор тощо).

Розчинені у воді мінеральні речовини забезпечують:

- сталий рівень осмотичного тиску рідких середовищ,

- беруть участь у підтриманні кислотно-основної рівноваги крові і тканин,

- входять до складу гормонів, ензимів та інших біологічно активних речовин,

- беруть участь у дифузії ре­човин, забезпечуючи процеси всмоктування і виділення,

- у створенні внутрішнього середовища організму.

 

Макроелементи.

Частка макроеле­ментів, до яких входять натрій, кальцій, калій, магній, хлор, фосфор і сульфур (сірка), ста­новить близько 4 % маси тіла.

 

Вони досить нерівномірно розподілені між внутрішньо-та позаклітинним середовищем. Так, калій, магній і фосфор містяться переважно в клітинах організму, а натрій і хлор — у позаклітинних рідинах. Ці два йони віді­грають виключну роль у підтриманні осмо­тичного тиску крові та інших позаклітин­них рідин.

Натрій, крім того, бере участь у генерації потенціалу дії, а

хлор — в утво­ренні хлоридної (соляної) кислоти шлун­кового соку.

Добова потреба в натрії ста­новить 3-4 г, а разом з хлором у вигляді натрію хлориду (кухонної солі) — 8-10 г.

Калію в позаклітинних рідинах містить­ся 2-2,5 г, але основна його маса (понад 90 %) перебуває в клітинах, де він бере участь у створенні мембранного потенці­алу, підтримує збудливість нервових і м'я­зових клітин. Власне рівень збудливості клітин залежить від співвідношення йонів калію та кальцію, причому калій підви­щує, а кальцій знижує її.

Крім того, кальцій входить у великих кількостях до складу кісток, зубів, він є необхідним для скоро­чення м'язів, здійснення синаптичної пере­дачі, згортання крові та деяких інших проце­сів.

Разом з кальцієм у кістках міститься фосфор, кількість якого досягає 15-20 г, а всього фосфору в організмі людини міс­титься 18-25 г переважно в клітинах, де він у складі фосфоліпідів входить до структури клітинних мембран, він є обо­в'язковим елементом макроергічних спо­лук (АТФ, креатиифосфату). Організм лю­дини потребує 2,3-3,1 г калію, 0,6-0,8 г кальцію та 1-2 г фосфору на добу.

Вміст магнію майже порівну розподіле­но між кістками й цитоплазмою клітин тіла, переважно скелетних м'язів і нервової тка­нини. І лише близько 1 % магнію містить­ся в позаклітинному середовищі. Вій вхо­дить до складу багатьох ферментів, регу­лює синтез білків, стан клітинних мемб­ран, гальмує збудливість і скоротливість гладких м'язів і міокарда. Добова потре­ба в магнію — 0,3 г.

Сульфур (сірка) є переважно внутріш­ньоклітинним елементом, входить до скла­ду деяких амінокислот, білків. У позаклі­тинних рідинах з'являється в складі гор­монів (інсулін), вітамінів, а також у ви­гляді неорганічних сульфатів. Останніх у плазмі крові міститься 0,02-0,05 г. Добо­ва потреба — до 1 г.

 

 

Мікроелементи.

До цієї групи відне­сено ті елементи (ферум (залізо), купрум (мідь), цинк, галогени — іод, фтор, бром), кількість яких в організмі вимірюється в мілі- чи мікрограмах. Проте і в таких мізер­них кількостях вони відіграють важливу роль.

Так, ферум (залізо), обов'язковий компонент гемоглобіну та міоглобіну ске­летних м'язів і печінки, бере безпосередню участь у транспорті кисню, входить до скла­ду ферментів дихального циклу (цитохромів) та інших.

Купрум (мідь) також відіграє роль кофактора цитохромоксидази, крім того, бере участь у синтезі ге­моглобіну. Кофактором низки ферментів, зокрема карбоангідрази, є цинк, який також є одним із чинників росту.

До мікроеле­ментів належать також галогени: іод (йод), флуор (фтор), бром.

Йод є необхідним ком­понентом гормонів щитоподібної залози,

фтор входить до складу зубної емалі та деяких ферментів. Обидва елементи є по­тужними інгібіторами ферментів гліколі­зу.

Бром міститься в гіпофізі, наднирко­вих, щитоподібній залозах, поглиблює гальмівні процеси у центральній нервовій системі.

У новонародженого мінеральні речовини становлять 2,55% маси тіла, у дорослого – 5%.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 539 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)