 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
РЕГУЛЯЦІЯ СЛИНОВИДІЛЕННЯ. Слиновиділення є рефлекторним актом, основним рецептивним полем якого є слизова оболонка ротової порожниниСлиновиділення є рефлекторним актом, основним рецептивним полем якого є слизова оболонка ротової порожнини Слиновидільні центри складаються з: - верхнього слиновидільного ядра (VII пара ЧМН) довгастого мозку, пов'язаного з піднижньощелепною та під'язиковою залозами, - нижнього слиновидільного ядра (IX пара ЧМН)— з привушною залозою.
У регуляції слиновиділення беруть участь гіпоталамус, лімбічна система мозку і кора великого мозку. Поряд з нервовою регуляцією функції слинних залоз встановлено вплив на їх діяльність гормонів гіпофіза, підшлункової, щитоподібної і статевих залоз. Деякі фармакологічні засоби (пілокарпін) стимулюють слиновиділення, інші (атропін) — гальмують його. Активізація слиновиділення на вигляд і запах їжі пов'язана із участю відповідних зон кори великого мозку та передньої і задньої груп ядер гіпоталамуса. Умовнорефлекторний механізм забезпечує виділення слини на вигляд, запах, час та інші сигнали майбутнього вживання їжі. Відповідні умовні сигнали, емоції можуть і загальмувати процес слиновиділення. Для утворення слини необхідною умовою є збільшення кровотоку. Під час вживання їжі кровотік у слинних залозах різко, часом у 5 разів, зростає, що зумовлено дією парасимпатичних вазодилататорів, а також дією кінінів, які утворюються місцево.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 492 | Нарушение авторских прав |
