АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вміст пектинових речовин в петиновмісній сировині

Прочитайте:
  1. Взаємодія лікарських речовин
  2. Вплив деяких факторів на розплавлення й відволожування сумішей лікарських речовин
  3. ГОРМОНИ, ЇХ РОЛЬ В ОБМІНІ РЕЧОВИН
  4. Допоміжні речовини
  5. Зберігання вибухонебезпечних речовин
  6. Зберігання вогненебезпечних речовин
  7. Несумісність вітамінів з деякими лікарськими речовинами
  8. Обмін речовин
  9. Обмін речовин

 

Група Сировина Вміст пектинових (ПР),% на масу сухої речовини
1 група цукровий буряк кормовий 30,0 – 18,0
морква 20,0 – 6,4
буряк червоний 14,9 – 8,1
кавун кормовий 23,6 – 6,4
гарбуз 17,0 – 2,6
кавун столовий 9,5 – 6,7
диня 5,2 – 1,7
2 група яблуки 19,9 – 6,1
горобина 10,6 – 9,3
айва 9,6 – 5,3
груші 8,0 – 3,3
інжир 19,8 – 5,5
гранати 14,0 – 10,5
фейхоа 12,0 – 9,0
хурма 10,0 – 9,0
грейпфрути 14,9 – 8,9
лимони 14,6 – 9,5
апельсини 12,0 – 9,2
мандарини 10,0 – 9,0
червона смородина 12,6 – 4,2
журавлина 11,0 – 6,6
чорна смородина 10,6 – 5,9
аґрус 7,9 – 5,9
виноград 6,6 – 4,2
3 група корзинки соняшника 24,0 – 12,0
стеблі соняшника 35,7 – 20,0
кора хвойних дерев (ялина) 9,0 – 8,0

 

До першої групи віднесено сировину з високим вмістом галактуронової кислоти в пектині:

– апельсини (92,4%);

– грейпфрути (91,7%);

– лимони (90,4%);

– яблуки (88,0 – 55,0%);

– виноград (87,7 – 48,1%);

– кавун кормовий (84,5%);

– абрикоси (83,1%);

– груші (82,6%);

– цукровий буряк (82,3 – 72,0%);

– корзинки соняшника (80,0 – 77,2%).

До другої групи віднесено сировину з низьким вмістом галактуронової кислоти в пектині:

– айва (66,6%);

– сосна (63,9%);

– ялина (63,4%);

– коробочки бавовнику (54,9%);

– томати (53,6 – 49,4%);

– вишня (48,2 – 44,0%).

З метою розробки універсальної апаратурно-технологічної схеми переробки різної пектиновмісної сировини, її класифікують за вмістом ацетильної складової (Ац).

До пектиновмісної сировини з високим вмістом ацетильної складової відносять:

– корзинки соняшника (0,9 – 0,45%);

– коробочки бавовника, цукровий буряк (0,8 – 0,38%);

– томати (0,73 – 0,43%);

– айва (0,71 – 0,49%).

Низький вміст ацетильної складової в:

– яблуках (0,20%);

– корі сосни (0,16%);

– корі ялини (0,15%);

– капусті (0,15%);

– буряку червоному, кормовому (0,12%);

– моркві (0,11%).

Враховуючи загальний вміст пектинових речовин (ПР), співвідношення протопектину і розчинного пектину (ПП/РП), вмісту галактуронової кислоти (ГК) і ацетильної складової (Ац), пектиновмісну сировину можна класифікувати таким чином, що технологічні параметри процесів вилучення з неї пектинових речовин можуть бути однаковими (табл. 3)

Слід зазначити, що підготовка сировини до процесів гідролізу і екстракції пектинових речовин відрізняються, тому що структура рослинної тканини в ній різна. Після проведення індивідуальної попередньої підготовки сировини подальша її переробка можлива за універсальною апаратурно-технологічною схемою виробництва пектину і пектинопродуктів.

 

Таблиця 3

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 615 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)