Виробництво пектину з різних видів пектиновмісної сировини
Виробництво пектину з цитрусової сировини. Приблизно 60% світового об’єму пектину становить цитрусовий пектин. Цитрусовий плід має структуру, зображену на рис.8.
Рис.8 Схема будови цитрусового плоду:
1 – флаведо; 2 – альбедо; 3 – сегменти; 4 – сокові мішечки; 5 – мембрани; 6 – серцевина; 7 – ефіровмісний шар
Вміст пектинових речовин в складових частинах цитрусового плоду різний і складає, наприклад, для лимонів сорту Meyer:
– флаведо – 25%;
– альбедо – 30%;
– мембрани – 26%;
– сокові мішечки – 19%.
Вміст пектину найбільший в альбедо, тому цитрусові як промислову пектиновмісну сировину оцінюють за масою альбедо. В різних цитрусових вміст пектинових речовин в альбедо і флаведо відповідно складає у:
– апельсинів – 20,5% і 11,5%;
– лимонів – 29,9% і 24,6%;
– мандаринів – 9,3% і 6,8%.
При цьому в м’якоті зрілих плодів приблизно 2/3 загальної кількості пектинових речовин знаходяться у формі протопектину.
Схеми отримання пектину з цитрусової сировини складаються з наступних основних стадій:
– підготовка сировини до екстрагування пектинових речовин;
– гідроліз – екстрагування пектину мінеральними або органічними кислотами;
– фільтрування екстракту;
– освітлення фільтрату;
– концентрування екстракту;
– осадження пектинових речовин аліфатичними спиртами або солями полівалентних металів;
– очищення пектину;
– висушування пектину;
– подрібнення пектину і змішування з цукром до стандартного «градуса міцності».
В технологічних схемах отримання цитрусового пектину в залежності від фірми-виробника є свої особливості. Наприклад, виробництво цитрусового пектину в США, Франції, Іспанії, Японії має відмінності.
Виробництво яблучного пектину. Пектин з яблучних вижимом складає 30 – 35% світового об’єму пектинових речовин.
В свіжих яблуках протопектин за вмістом переважає над розчинним пектином і складає 52,3 – 97,0% від загальної кількості пектинових речовин. Найбільша ж кількість пектинових речовин міститься в шкірці яблука і в його насіннєвих камерах (рис.9)
Рис.9 Схема будови плоду яблука:
А – зона епідермісу; В – зовнішня паренхіма; С – паренхіма насіннєвої камери;
D – насіння
Співвідношення об’ємів зони епідермісу (шкірки), зовнішньої паренхіми (м’якоті) і насіннєвої камери в залежності від сорту яблука складає приблизно 25: 56: 19.
Хімічний склад різних зон плоду яблука різний (табл.4).
Таблиця 4
Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 1031 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
|