 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Целюлоза
Целюлоза (від лат. Cellula – клітина, теж саме, що й клітковина) – полісахарид, який є основною складовою частиною клітинних оболонок вищих рослин. Молекула целюлози (рис. 21) складається з залишків молекул глюкози, яка й утворюється при кислотному гідролізі целюлози.
Рис.21 Целюлоза у формі полимера β-D-глюкози
Целюлоза є довгими нитками, що містять 300-10 000 залишків глюкози, без бічних відгалужень. Ці нитки сполучені між собою великою кількістю водневих зв’язків, що забезпечує целюлозі велику механічну міцність. У ссавців (як і у більшості інших тварин) немає ферментів, здатних розщеплювати целюлозу. Але деякі травоїдні тварини (наприклад, жуйні) мають в травному тракті бактерії-сімбіонти, які розщеплюють і допомагають засвоїти цей полісахарид. В кишківнику людини не виділяються ферменти, які б розщеплювали клітковину, тому людський організм фактично не здатний її перетравлювати. Клітковина відіграє важливе значення в процесах стимулювання перистальтики кишківника, а також сприяє виведенню з організму холестерину. Пояснюється це тим, що клітковина рослинної їжі адсорбує стерини і перешкоджає їх всмоктуванню. Важливе значення клітковини й в процесах нормалізації корисної кишкової мікрофлори. Зареєстрована в якості харчової добавки Е460. Окрім целюлози, до складу клітинних оболонок входять й деякі інші вуглеводи, відомі під загальною назвою – геміцелюлози. Їх вилучають з клітинних оболонок 1%–вим розчином соляної або сірчаної кислоти при нагріванні. Одним з віднесених до цієї групи є пара галактан, який утворює при гідролізі галактозу. В клітинних оболонках містяться й інші геміцелюлози, що утворюють маннозу, арабінозу і ксилозу. Майже чистою клітковиною є бавовна, з якої виготовляють тканину. У бавовняному волокні міститься до 99,5% целюлози. З целюлози деревини виготовляють папір. Целюлозу і її ефіри використовують для одержання штучного волокна (віскозного, ацетатного, мідно-аміачного шовку та штучної шерсті), пластмас кіно- і фотоплівок, лаків та ін. В промисловості целюлозу отримують з деревини культурних рослин, трав і насіннєвих волосків. Целюлоза – стійка речовина, яка не руйнується при нагріванні до 2000С. Вона нерозчинна у воді і слабких кислотах, міцна і еластична одночасно. Щоб надати целюлозі розчинності, її піддають хімічній модифікації. Одним з об’єктів промислового використання є бактеріальна целюлоза, продуцентами якої виступають культури Acetobacter xylinum, A.pasteurianus, A. rances, Sarcina ventriculi, Bacterium xylinside, деякі штами роду Pseudomonas. Бактеріальна целюлоза, як і бавовняна, є чистою речовиною і фактично не потребує очищення. Вона складається з мікрофібрил, характери взаємного розміщення яких визначає її високу динамічну міцність. Для культивування продуцентів не потрібні ніякі специфічні компоненти середовища. При глибинному культивуванні утворюється гель полімеру. Вихід целюлози по субстрату (глюкозі) становить близько 40%. Після закінчення ферментації гель ретельно відмивають від компонентів середовища і пресують. Пресований лист висушують після фіксації на підложці тепловим або сублімаційним методом; товщина листа 1 – 500мкм. Бактеріальна целюлоза використовується в харчовій промисловості як наповнювач або для придання волокнистої структури.
Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 1190 | Нарушение авторских прав |
