 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ТЕХНОЛОГІЯ ПЕКТИНУ І ПЕКТИНОВИХ ПРОДУКТІВ
Пектинові речовини, як полісахаридний компонент рослинної сировини, відкриті італійським вченим Браконно в 1825 році. Свою назву вони отримали від грецького слова «pectos», що значить «застигаючий». В 19 столітті і першій половині 20 століття були проведені дослідження хімічної будови пектинових речовин, розроблені методи визначення їх кількісного вмісту в плодах, ягодах і коренеплодах. У відповідності до сучасних уявлень пектин має лінійну структуру. Основою пектинових речовин є молекулярний ланцюг із залишків D-галактуронової кислоти, які мають піранозну конфігурацію і з’єднані 1,4-α-глікозидним зв’язком (рис.2,а). Використовують й інший спосіб зображення молекули пектину, в якому окремі кільця повернуті відносно одне одного і лежать в різних площинах (рис.2,б).
Рис.2 Структурна формула пектину
Пектинові речовини поділяють на декілька основних груп. Перша група - пектинові речовини (pectin substances) – фізичні суміші пектинів з супутніми речовинами (наприклад, пентозанами і гексозанами). Друга група – пектин (pectin) – водорозчинна речовина (вільна від целюлози), яка складається з частково або повністю метоксильованих залишків полігалактуронової кислоти. В залежності від кількості метоксильних груп і ступеню полімеризації існують різні пектини: – Н-пектин (Н-pectin) – високоетерифікований пектин, який має ступінь етерифікації (відношення числа етерифікованих карбоксильних груп на кожні 100 карбоксильних груп пектинової кислоти у відсотковому вираженні) більше 50%; – L- пектин (L-pectin) – низькоетерифікований пектин, який має ступінь етерифікації менше 50%. Третя група – протопектин (protopectin) – нерозчинний у воді природний пектин рослин, який складається в основному з сітки пектинових ланцюгів, утворених в результаті з'єднань іонів багатовалентних металів з неетерифікованими групами –СООН з утворенням іонних містків і, в незначній кількості, за допомогою ефірних містків з Н3РО4. Четверта група – пектові кислоти (pectic acid) – повністю деметоксильовані пектини з незайманим ланцюгом. Солі пектинових кислот називаються нормальними або кислими пектатами (pectates). П’ята група – пектинові кислоти (pectin acid) – високомолекулярні полігалактуронові кислоти, незначна частина карбоксильних груп яких етерифікована метиловим спиртом. Солі пектинових кислот називають нормальними або кислими пектин атами (pectinates). Шоста група – похідні пектину – пектини, зв’язані по головним валентностям з різними групами, наприклад, ацетилпектин. Основною структурною ознакою пектинових речовин є лінійні молекули полігалактуронової кислоти, в якій мономерні ланцюги зв’язані α 1→4 глікозидним зв’язком. Мономер має конфігурацію С1, тому глікозидні зв’язки являються діаксиальними. У пектинів цукрового буряка, соняшника, картоплі, груші в деяких мономерних ланцюгах галактуронану спиртові групи в положеннях С2 і С3 ацетильовані. Гетерополісахаридний характер пектину обумовлений присутністю трьох структурних одиниць: – пектової кислоти; – галактану; – арабінану. Пектова кислота, крім D-галактуронової кислоти, містить нейтральні цукри: L-арабінозу, D-галактози, L- рамнозу. Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 1393 | Нарушение авторских прав |
