АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Несумісність вітамінів з деякими лікарськими речовинами
Вітаміни
| Речовини, з якими має місце несумісність
| Причина несумісності
| А
| Кислоти
| руйнування вітаміну
| А
| Тироксин
| пригнічення передньої долі гіпофізу,
зменшення виробітку тиреотропного гормону
| В1
| Адренолітичні і симпатолітичні
речовини
| зниження гіпотензивного ефекту
| В1
| Пеніцилін
| гідроліз лактамного кільця пеніциліну
| В1
| Снотворні речовини
| зниження снотворного ефекту
| В1
| Танін, стрихніну нітрат, хініну гідрохлорид
| руйнування вітаміну
| В2
| Лужнореагуючі препарати
| руйнування рибофлавіну
| В12
| Окисники і відновники
| утворення ціанистого водню
| В12
| Солі важких металів
| руйнування В12
| В12
| Речовини лужного характеру
| інактивація
| С
| Речовини, що містять залізо, мідь, срібло
| руйнування вітаміну С
| С
| Гепарин, неодикумарин,
фенілін
| зниження антикоагулюючого ефекту
| С
| Натрію тіосульфат
| розпад натрію тіосульфату до сірчистого ангідриду і сірки
| С
| Натрію нітрат
| руйнування натрію нітрату (кисле се- редовище), утворення окислів азоту
| С
| Саліцилати
| взаємоослаблення впливу на систему зсідання крові
| С
| Еуфілін
| руйнування вітаміну С
| D
| Йод і його препарати
| інактивація вітаміну D (його окислення)
| Е
| Препарати заліза, срібла, окисники
| утворення неактивного токоферол-хінону
| Н(біотин)
| Окисники
| інактивація, перетворення в сульфобіотин і аденілову кислоту
| К
| Саліцилати, луги
| зниження коагулюючого ефекту
вітаміну К під впливом саліцилатів, руйнування його лугами
| РР
| Пітуїтрин
| зниження тонусу мускулатури матки
| Срібла нітрат несумісний з хлоридами, сульфатами, бромідами, йодидами, арсенатами, боратами, карбонатами – випадає осад; з кодеїном (в лужному середовищі, створюваному останнім) виділяється осад срібла оксиду; з адреналіном – окислення його з утворенням продуктів, забарвлених в рожевий колір, що поступово переходить в бурий; з таніном і рослинними екстрактами – відновлення до металічного срібла; з антибіотиками – інактивація останніх з випаданням осаду бензилпеніцилінової кислоти; з цинку сульфатом (в очних краплях) і натрію тіосульфатом – осад срібла сульфату.
Пероксид водню (окисний потенціал + 1,66 В), подібно калію перманганату, несумісний з багатьма органічними речовинами – таніном (виділення кисню), спиртом етиловим (повільне окислення в оцтовий альдегід і кислоту); речовинами лужного характеру (карбонатами, боратами та ін.).
Йод (окисний потенціал + 0,58 В) несумісний з натрію тіосульфатом – утворюється натрію тетратіонат; із сульфідами – виділення сірки; з амоніаком – нерозчинний і вибухонебезпечний йодистий азот; з ефіром і скипидаром можливий спалах; з розчином формальдегіду – окислення до мурашиної кислоти; із солями ртуті, срібла і свинцю – утворює важкорозчинні осади йодидів; із солями алкалоїдів та інших азотовмісних основ – малорозчинні сполуки; з гексаметилентетраміном – важкорозчинний осад; з аскорбіновою кислотою й іхтіолом – окислення; з пеніциліном – інактивація антибіотика; у лініментах з новокаїном утворюється в’язка речовина бурого кольору, що прилипає до стінок і дна флакона.
Пари йоду можуть діяти на багато лікарських речовин, призводячи до їх псування. Натрію нітрит несумісний з кислотами і кислореагуючими речовинами, у т.ч. із солями деяких алкалоїдів, амонію хлоридом та ін. (розкладання з виділенням оксидів азоту), йодидами (виділення йоду).
Легко піддаються окисленню феноли (фенол, резорцин), речовини, що мають фенольні групи (адреналіну гідрохлорид, натрію саліцилат, фізостигміну саліцилат, танін, морфіну гідрохлорид, апоморфін та ін.), тому їх не можна поєднувати з окисниками.
Легко окисляються розчини адреналіну гідрохлориду, особливо в лужному середовищі. Він несумісний із солями важких металів – відбувається окислення адреналіну, рідина набуває спочатку червонуватого, а потім бурого забарвлення; з протарголом і коларголом–окислення адреналіну і коагуляція колоїдних розчинів; інактивує антибіотики.
Легко окисляється також кислота аскорбінова. Вона відноситься до сильних органічних кислот (рН 1 % розчину 1,6), є сильним відновником. При окислюванні утворюється дегідроаскорбінова кислота – нейтральна речовина лактонного характеру, що має аналогічні аскорбіновій кислоті вітамінні властивості. Сильніші кислоти перетворюють аскорбінову кислоту в неактивну форму – 2–3 дикетогулонову кислоту.
Аскорбінова кислота несумісна зі срібла нітратом – окислення кислоти і відновлення срібла до металевого; з ціанокобаламіном і фолієвою кислотою – відновлення; з гексаметилентетраміном – розкладання на формальдегід і амоніак; з карбонатами – розкладання з виділенням вугільної кислоти; з бензоатами і саліцилатами (осадження важкорозчинних бензойної і саліцилової кислот) та іншими речовинами (табл. 49).
Кислота аскорбінова дає суміші, що відволожуються, у порошках з бутадіоном, дибазолом, димедролом, ацетилсаліциловою і нікотиновою кислотами, натрію гідрокарбонатом, натрію саліцилатом, панкреатином, пахікарпіном, рутином, фенолом, еуфіліном, спазмолітином, кофеїн-бензоатом натрію, заліза лактатом, кальцію гліцерофосфатом.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 727 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|