АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ТЕХНОЛОГІЇ І КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ З АНТИБІОТИКАМИ

Рецептурний пропис

Перевірка правильності прописування і сумісності

інгредієнтів, оформлення рецептурного бланка

Діяти Дози Перевірка доз і Норма Діяти згідно з

згідно з ДФУ завищені відпуск лікарських відпуску наказом МОЗ

засобів завищена України

Розрахунок кількості лікарських і

допоміжних речовин

Підготовка

лікарських Оптимальна технологія лікарських

речовин форм: твердих, рідких, м’яких

(відмірювання, розчинення,

змішування, диспергування,

Підготовка уминання, дозування,

допоміжних викачування)

речовин

Опитувальний контроль

(відповідність рецептів і ППК)

Органолептичний контроль: Оцінка якості

рідкі лікарські форми розчину до і після

(відсутність механічних стерилізації

домішок); мазі (однорідність

змішування); супозиторії

(оцінка однорідності,

форми,розмірів)

Контроль при відпуску

(оцінка якості упаковки і

оформлення)

Підготовка таро закупорю- Пакування і оформлення Підготовка

вального матеріалу до відпуску етикеток і сигнар

Розділ 28

ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ ДЛЯ ДІТЕЙ

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ

До дитячих лікарських препаратів відносяться лікарські препарати, дозволені до застосування в дитячій практиці у відповідних віку дозах і лікарських формах, що забезпечують терапевтичний ефект і зручність застосування.

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму вимагають створення лікарських форм, що мають високу біодоступність, фармакотерапевтичну ефективність і мінімальний побічний ефект.

Організм жінки в період вагітності і дитячий організм мають специфічні особливості, які визначають їх особливу чутливість до лікарських засобів і своєрідну реакцію організму на їх введення, результатом чого є розвиток токсичних чи небажаних побічних явищ. Тому тільки правильний науково обrрунтований підхід до призначення і застосування лікарських засобів може забезпечити високу якість лікарської терапії матерів і дітей, що, у свою чергу, буде сприяти народженню і подальшому розвитку здорового потомства.

Лікарська терапія в дитячому віці істотно відрізняється від лікування дорослих не тільки в кількісному, але й у якісному відношенні.

Розрізняють наступні періоди дитинства: період новонародженості (перші 28 днів життя), грудний (від 29 дня до 1 року), переддошкільний або ясельний (від 1 до 3 років), дошкільний (від 3 до 7 років), молодший шкільний (від 7 до 11 років), старший шкільний (від 12 до 17-18 років).

У дитячому віці лікарська терапія повинна враховувати всі анатомо-фізіологічні особливості організму, які визначають його реакцію на введення лікарських препаратів. Організм дитини, особливо в ранньому віці, характеризується малою масою при великій поверхні тіла, великим оємом позаклітинної рідини, своєрідним зв’язуванням білків з лікарськими речовинами, незрілістю і недостатністю ферментних систем, що метаболізують ліки в крові, незрілістю регуляторних механізмів (нервової системи, дихального центра, центра терморегуляції і т. п.).

Серед інших фізіологічних факторів, що впливають на фармакокінетику лікарських речовин, має велике значення вік дітей.

Для новонароджених дітей характерне швидке проникнення лікарських препаратів в органи і тканини, а підвищена проникність слизової органів травлення може підсилити і прискорити всмоктування лікарських речовин у шлунково-кишковому тракті. Крім того, побічні явища можуть бути обумовлені недостатнім виділенням і знешкодженням токсичних речовин нирками (видільна здатність яких у новонароджених дітей на 50% нижча, ніж у дорослих). Через функціональну незрілість немовляти треба уникати призначення лікарських речовин, що мають інгібуючу дію або викликають ураження дихального центра.

Не рекомендується призначати немовлятам саліцилати, тетрацикліни, канаміцин,

неоміцин, поліміксин, препарати групи морфіну, фенацетин, антипірин,

індометацин та ін.

З огляду на підвищену шкірну проникність слід з обережністю застосовувати ментол, калію перманганат, анестезин, дьоготь. Не рекомендується застосовувати кислоту борну як малоефективний антисептик, що має токсичну дію.

Лікарські препарати, що мають вікові обмеження при призначенні дітям,

і призначувані з обережністю наведені в таблицях 36, 37.

Таблиця 36

Лікарські препарати, що мають обмеження при призначенні дітям з урахуванням віку

Таблиця 37

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1320 | Нарушение авторских прав