|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Лікарські засоби, що призначаються дітям з обережністю
Особливу увагу варто приділяти застосуванню лікарських засобів недоношеним
дітям, у яких період адаптації до самостійного життя триває набагато довше.
Період грудного віку характеризується швидким ростом, прибавленням маси дитини, а також інтенсивним водним обміном. У цей період треба особливо обережно за- стосовувати лікарські препарати дітям у віці до 3 місяців життя. Важливо правильно визначати дозування. Доцільно використовувати лікарські засоби в діапазоні мінімальних і середніх терапевтичних доз і по можливості короткими курсами. У дітей перших трьох місяців життя доза лікарських речовин повинна складати 1/3 чи 1/2 дози дітей, старших 3 місяців життя. Дозу підбирають строго індивідуально.
У переддошкільний, дошкільний і шкільні періоди важливо правильно вибрати
спосіб введення і лікарську форму з урахуванням маси і віку дитини, характеру захворювання
і фізико- хімічних властивостей лікарських речовин. У ранньому віці для дітей часто викорис- товують ін’єкційне введення лікарських препаратів, перевага якого – швидкість настання терапевтичного ефекту, повнота всмоктування лікарських речовин, можливість регулювання вмісту лікарської речовини в кров’яному руслі. Однак цей метод має серйозні недоліки: травматичний (болючий) фактор, ушкодження нервово-м’язового апарату, високі концентрації лікарських засобів, здатні викликати інтоксикацію при швидкому введенні препарату. Виходячи з цього, віддають перевагу пероральному прийому ліків, за винятком випадків, коли в дитини різко виражена блювота й відсутній апетит. Для дітей до 5 років краще використовувати рідкі лікарські форми. При пероральному прийомі важливе значення має смак і запах лікарського препарату. Гіркі, кислі, солоні, неприємні на вигляд і запах ліки викликають у дітей негативні емоції, що може різко знизити терапевтичну дію лікарських засобів. Тому дитячі лікарські форми повинні бути коригованими. Проте необхідно пам’ятати, що надмірне і нерозбірливе додавання коригентів може призвести до зниження терапевтичної активності дитячих лікарських препаратів, що особливо небезпечно при лікуванні сульфаніламідами й антибіотиками.
В останні роки широко використовується ректальне призначення лікарських препаратів, що знімає проблему смаку і запаху, а також сприяє зменшенню побічних дій і особливо алергійних реакцій. Перед ректальним уведенням лікарських препаратів рекомендується зробити очисну клізму.
При призначенні лікарських засобів дітям необхідно дотримувати наступних рекомендацій:
1.Проводити ретельне попереднє анамнестичне чи при необхідності спеціальне обстеження дитини і матері з метою з’ясування підвищеної чутливості чи нетерпи- мості до призначеного лікарського засобу.
2.Обов’язково враховувати стан і зміну функцій життєво важливих органів і систем (печінки, нирок, системи крові, шлунково-кишкового тракту), що мають велике значення в біотрансформації лікарських речовин.
3.Антибактеріальні засоби, особливо антибіотики і сульфаніламіди, що найчастіше викликають побічні ефекти, необхідно призначати з урахуванням етіології хвороби, виду і властивостей мікроорганізмів, а також їх чутливості до лікарських засобів.
4.Призначати оптимальні дози лікарських засобів, уникаючи (по можливості) ін’єкційного способу введення.
5.Не допускати посиленої лікарської терапії при легких формах захворювань, застосовувати лікарські препарати по можливості короткими курсами.
6.Не використовувати одночасно кілька речовин з однаковим механізмом дії.
7.Застосовувати метод «прикриття» побічної дії лікарських засобів іншими лікарськими речовинами, наприклад: використання леворину і ністатину для профілактики кандидозу.
У таблиці 38 наведено особливості застосування деяких лікарських засобів при лікуванні дітей і вагітних жінок.
ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ, КОНТРОЛЮ, ЗБЕРІГАННЯ І ВІДПУСКУ
ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ
Лікарські препарати для новонароджених дітей виписуються на бланках рецептів з позначенням «Для немовлят» і вказанням точного віку дитини і маси.
При прийомі рецепта необхідно перевіряти дози отруйних, наркотичних (психотропних) і сильнодіючих речовин, а також сумісність прописаних інгредієнтів, з огляду на раціональність поєднання анти- біотиків, сульфаніламідів та інших лікарських речовин.
Дози отруйних, наркотичних (психотропних) і сильнодіючих речовин, прописані в супозиторіях і клізмах, порівнюють з дозами для перорального прийому.
Сьогодні приготування, контроль якості, зберігання і використання лікарських препаратів для дітей в аптеках і лікувально-профілактичних установах здійснюється відповідно до вимог ДФУ та Додатку Д «Інструкція з виготовлення лікарських засобів для дітей в умовах аптеки» методичних рекомендацій «Вимоги до виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів в умовах аптек», затверджених МОЗ України.
Підготовка персоналу, приміщень, устаткування, флаконів, допоміжних матеріалів і
умови виготовлення лікарських форм для немовлят повинні відповідати вимогам, викладеним у чинних нормативних документах.
Нормування аптечної технології дитячих лікарських засобів у країнах ЄС здійснюється на підставі вимог відповідних статей Європейської Фармакопеї, документів PIC/S і «Директиви з фармацевтичної розробки ліків для використання в педіатричній практиці». У цьому документі представлені як загальна інформація і правила технологічного процесу екстемпоральних лікарських засобів для дітей, так і певні вимоги по конкретним лікарським формам.
Таблиця 38
Особливості застосування деяких препаратів при лікуванні дітей і вагітних жінок
| Назва
| Примітка
| |
|
| | Аміфурин
| Після їжі, запиваючи молоком, за 2 години до ультрафіолетового опромінення
| | Ацетилцистеїн
(бронхолізин)
| Не змішують з розчинами антибіотиків і протеолітичних ферментів (інактивація). Фіолетово-рожеве забарвлення розчину після розкриття ампул не перешкоджає його застосуванню. Користуватися розчином (з ампул) для інгаляції можна протя- гом 48 годин після розкриття
| | Барбітурати
| При знеболюванні пологів враховують легку проникність через плацентарний бар'єр. Можуть переходити в молоко матері
| | Бероксан
| Під час лікування рекомендується носити в денні години світлозахисні окуляри, строго дотримувати запропонованого режиму опромінення
| | Біциліни
| Тільки внутрішньом’язово; можливі алергійні реакції
| | Бутадіон
| Застосовують під час чи після їжі, обмежують введення натрію хлориду, щоб уникнути затримки води і розвитку набряків. Затримує виділення з організму морфіну, ПАСК, пеніциліну, пероральних антикоагулянтів і антидіабетичних препаратів, сприяє їх кумуляції
| | Вальпроат на-
трію
| Проходить через плацентарний бар'єр і в молоко годуючої матері. Недопустиме при лікуванні вживання спиртних напоїв
| | Галоперидол
| Дотримують обережності при комбінуванні із снотворними чи анальгетиками
| | Гемофер
| Приймають за 15 хвилин до їжі (розводять у соці чи воді)
| | Гентаміцину
сульфат
| Не можна поєднувати з антибіотиками, що виявляють ото чи нефротоксичну дію
| | Дипіридамол
(курантил)
| Всередину приймають натще – за 1 годину до їжі, не змішують в одному шприці з іншими препаратами (можливе випадання осаду), при парентеральному введенні не допускається попа- дання розчину під шкіру (подразнення тканин)
|
Продовження табл.38
| |
|
| | | Дитилін
| Не змішують з розчинами барбітуратів (утворюється осад) і з кров'ю (гемоліз): проходить через плацентарний бар'єр; не допускається замерзання
| | Імізин (меліпрамін)
| Не призначують одночасно з інгібіторами МАО чи безпосередньо після їх прийому, можна призначувати через 1–2 тижні після їх відміни; не призначують одночасно з препаратами щи- товидної залози; підвищує готовність до судорожних реакцій
| | | Йоду спиртовий
розчин
| Приймають після їжі, на молоці
| | | | Кальцію
глюконат
| Вводять внутрішньовенно повільно (протягом 2–3 хвилин),ампулу перед введенням підігрівають до температури тіла; шприц не повинен містити залишків спирту
| | | | Канаміцин
| Не можна вводити одночасно зі стрептоміцином,
левоміцетином, неоміцином, флориміцином, фуросемідом та іншими діуретиками
| | | | Кетамін
(каліпсол)
| Не можна змішувати з барбітуратами (випадання осаду)
| | | | Кетотіфен
| Застосовувати ранком і ввечері під час їжі; не призначають одночасно з пероральними антидіабетичними й іншими препаратами, що можуть викликати тромбоцитопенію; підсилює дію снотворних, седативних препаратів і алкоголю
| | | | Кислота ацетилсаліци-
лова (аспірин)
| Застосовують тільки після їжі; таблетки ретельно подрібнюють і запивають великою кількістю рідини (краще молоком). Для зменшення подразнюючої дії застосовують мінеральні лужні води чи розчин натрію гідрокарбонату. Можуть спостерігатися алергійні реакції
| | | | Кислота
налідиксова
(неграм)
| Не застосовують одночасно з нітрофуранами (зменшення антибактеріального ефекту)
| | | | Кислота
етакринова
(урегіт)
| Лікування повинне проводитися на тлі дієти, багатої калієм
| | | | Кобамамід
| Застосовують за 30 хвилин до їжі, розчиняють таблетки (без оболонки) у 5% розчині глюкози чи кип'яченої води (25–50 мл)
| | | | Леводопа
| Не застосовують вітамін В6(блокує дію). Протипоказаний одночасно з інгібіторами МАО (застосовувати необхідно через 14 днів)
| | | | Левоміцетин
| Всередину за 20–30 хвилин до їжі. При невпинній блювоті призначають у вигляді свіч, але дози при цьому збільшують у 1,5 рази. Протипоказаний із сульфаніламідами, похідними піразолону, цитостатиками
| | | | Левоміцетину
стеарат
| Дози збільшують у 2 рази порівняно з левоміцетином. Дітям 2–3 років призначають разом з кашею чи молочною сумішшю
| | | | Лінкоміцину
гідрохлорид
| За 1–2 години до чи після їжі (у присутності їжі не засвоюється). Парентерально не слід вводити з міорелаксантами
| | | | | | | |
| |
|
| | Мазиндол
(теренак)
| Застосовують під час їжі. Не призначають одночасно з інгібіторами МАО
| | | Метиландростендіол
| Таблетки застосовують сублінгвально. Одночасно призначають їжу, багату білками
| | | | Метіонін
| Застосовують за 1/2–1 годину до їжі. Дітям дають у суміші з сиропом чи киселем. При блювоті препарат відміняють
| | | Метоклопрамід
(церукал)
| Таблетки ковтають не розжовуючи; запивають невеликою кількістю води
| | | Метронідазол
(трихопол)
| Таблетки проковтують не розжовуючи. Не можна застосовувати алкогольні напої. Протипоказаний при вагітності й у період грудного годування
| | | Мономіцин
| Абсолютно протипоказане парентеральне застосування зі стрептоміцином, дегідрострептоміцином, канаміцином та іншими ототоксичними антибіотиками. Перерва між курсами прийому цих антибіотиків повинна бути не менше 14 днів
| | | Морфіну
гідрохлорид
| Проходить через плацентарний бар'єр, може викликати пригнічення дихання немовляти
| | | Натрію
саліцилат
| Застосовують після їжі. Таблетки подрібнюють перед прийомом. Внутрішньовенно вводиться повільно
| | | Нітразепам (еунок-
тин, неозепам)
| Підсилює дію анальгетиків і нейротропних препаратів, застосовуваних спільно. Не допускається прийом алкоголю
| | | Панкреатин
| Призначають під час прийому їжі, запивають великою кількістю нелужної рідини (вода, соки)
| | | Пасоміцин
| Не призначають з канаміцином, флориміцином, мономіцином
та іншими антибіотиками, що мають ото- і нефротоксичність. Застосовують внутрішньом’язово
| | | Пентазоцин
(лексир, фортал)
| З обережністю призначають хворим, які одержали великі дози наркотичних анальгетиків. Не вводять в одному шприці з барбітуратами. Дітям до 1 року зручніше вводити препарат парентерально
| | | Піразидол
| Не призначають одночасно з інгібіторами МАО чи
безпосередньо після їх прийому; можна призначати через 1–2 тижні після відміни інгібіторів МАО
| | | Поліміксину
М сульфат
| Неприпустиме спільне застосування з курареподібними і курарепотенціюючими засобами, а також стрептоміцином,левоміцетином, канаміцином, гентаміцином. При застосуванні препарат розчиняють у 30–100 мл 5–10% розчину глюкози
| | | Промедол
| Можливий розвиток звикання (ослаблення дії) і хворобливої пристрасті
| | | Проспідин
| При в/в уведенні хворі повинні знаходитися в положенні лежачи і залишатися так не менше 30 хвилин
| | | | | | |
| |
|
| | Ретаболіл
| У випадку випадання осаду слід ампулу (без розкриття) підігріти в гарячій воді до повного розчинення. Застосовують тільки зовсім прозорим (в/м)
| | Рифампіцин
| Застосовують натще за 30 хвилин – 1 годину до їжі, зменшує активність непрямих антикоагулянтів. Забарвлює сечу, мокротиння, слізну рідину в червоний колір
| | | Сизиміцину
сульфат
| Для в/в краплинного введення дітям додають до разової дози препарату 30–50 мл 5% розчину глюкози, швидкість введення дітям 8–10 крапель за хвилину
| | | Синтоміцин
| Тільки зовнішньо
| | | Стрептодеказа
| Пролонгований препарат (активний 48–72 години). Повторне введення допустиме не раніше ніж через 3 місяці. При застосуванні можливі алергійні реакції. Вміст флакона розчиняють у 10–20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду
| | | Сульфаніламіди
| Запивають великою кількістю лужного питва; проникають через плацентарний бар'єр
| | | Теофедрин
(таблетки)
| Застосовують вранці чи вдень, щоб уникнути порушення нічного сну
| | | Теофілін
| Не рекомендується застосовувати тривало (побічні явища з боку центральної нервової системи)
| | | Тетраміцин
| Не застосовують з молочними продуктами, анацидами, препаратами, що містять солі алюмінію, магнію, кальцію, і препаратами заліза
| | | Тетрацикліни
| Легко проникають через плацентарний бар'єр. Не слід приймати всередину з молоком і молочними продуктами, антацидами, що містять солі алюмінію, кальцію, магнію і препарати заліза
| | | Тіаміну бромід
(хлорид)
| Не можна вводити в одному шприці з вітамінами В6і В12, а також з пеніциліном, стрептоміцином і нікотиновою кислотою
| | | Тіопентал- натрій
| Не змішують з дитиліном, пентаміном, аміназином, дипрази- дом (випадає осад). Для наркозу у ослаблених дітей застосовують 1% розчин (абсолютно прозорий), що готується перед застосуванням на стерильній воді для ін'єкцій. Вводять у вену повільно (щоб уникнути колапсу)
| | | Тіоридазин
(сонапакс)
| Дотримувати обережності при комбінованому застосуванні препарату зі снотворними й анальгетиками, особливо оплатами (різко посилюють їх дію)
| | | Тобраміцин
(обрацин)
| Не сполучають зі стрептоміцином, іншими антибіотиками –аміноглiкозидами, не сполучають також із сильними діуретиками
| | | Фенілін
| Можливе забарвлення долонь у жовтогарячий колір і сечі – у рожевий. Можливі алергійні реакції
| | | | |
| | Фузидин-натрій
| Дітям до року можна давати у вигляді суспензії на цукровому сиропі. Для зменшення побічних явищ застосовують з рідкою їжею і молоком. Внутрішньом’язові ін'єкції протипоказані (можливі некрози)
| | | Фурадонін
| Не призначають з неграмом (зменшується антибактеріальний ефект). При застосуванні всередину рекомендується запивати препарат великою кількістю рідини
| | Хінін
| Дітям не призначають у вигляді ін'єкцій (можливі некрози).Внутрішньовенно вводять дуже повільно, попередньо підігріва- ючи розчин до +35 °С
| | Цефазолін
| Проникає через плацентарний бар'єр; можливі алергійні реакції
| | Ціанокобаламін
(вітамін В12)
| Не вводять в одному шприці з вітамінами В1і В6; погано всмок- тується при прийомі всередину. При призначенні з фолієвою кислотою всмоктування поліпшується
| | Ципрогептадин
(перитол)
| Під час лікування не можна вживати спиртні напої
| | Еметину
гідрохлорид
| Повторення циклу лікування допустиме не раніше ніж через 7–10 діб (кумуляція)
| | | | |
Усі лікарські форми для немовлят повинні бути стерильними незалежно від вказівки
лікаря, що прописав ліки. Розчини лікарських речовин для внутрішнього застосування для дитячих стаціонарів і дітей першого року життя за індивідуальними рецептами також повинні бути стерильними.
Розчини для внутрішнього застосування виготовляють масооб’ємним способом без додавання стабілізаторів чи консервантів. У якості коригентів використовують фруктові сиропи: вишневий, лимонний, малиновий, чорносмородиновий та ін. За допомогою сиропів чорної смородини і вишневого коригують неприємний гіркий смак бромідів, сульфатів і деяких органічних речовин. Солоний смак коригують цими ж сиропами з додаванням лимонної кислоти. Дуже солодкий смак виправляють додаван- ням цитрусових, лимонної кислоти, журавлинних екстрактів. Широке застосування в дитячій практиці знаходять: мед, як у якості коригента, так і фармакологічно активного засобу; гліцерам, одержуваний з коренів солодки голої, у поєднанні з іншими речовинами; ефірні олії (м’ятну, лимонну, апельсинову, анісову) і фруктові есенції (яблучну, грушеву, абрикосову та ін.).
Розчини фільтрують, розливають у флакони з нейтрального скла, закупорюють гумовими пробками і металевими ковпачками під обкатку. Стерилізують насиченою водяною парою під тиском при температурі 120 °С. Стерилізація текучою парою при 100 °С допускається тільки в тому випадку, коли в діючій НТД цей метод зазначений як єдино можливий. Термолабільні речовини додають у лікарські форми асептично, а розчини піддають бактеріальній фільтрації.
Таблиця 39
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 801 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|
