АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Засоби, що впливають на моторику шлунка

Прочитайте:
  1. Засоби, що впливають на імунні процеси (імунотропні засоби)
  2. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
  3. Засоби, що впливають на систему зсідання крові
  4. Засоби, що впливають на систему крові
  5. Засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія
  6. Засоби, що впливають на функції органів дихання
  7. Засоби, що діють на адренергічні синапси
  8. Засоби, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції
  9. Засоби, що застосовуються для лікування інфекцій, викликаних вірусами ВПГ і BVZ

13.3.1. Блювотні засоби:

• блювотні засоби центральної дії: апоморфіну гідрохлорид;

• блювотні засоби рефлекторної дії: настій трави термопсису, розчин аміаку;

13.3.2. Протиблювотні засоби:

• нейролептики: етаперазин, тиетилперазин (торекан), аміна­зин, трифтазин, галоперидол, дроперидол;

• м-холіноблокатори (холінолітики): скополамін («Аерон»);

• препарати різної хімічної будови: метоклопрамід (церукал, реглан) гранісетрон, ондансентрон.

Блювотні препарати. Вони спричинюють антипериста­льтику шлунка (скорочення м'язів шлунка, внаслідок чого просу­вається їжа у зворотному напрямку), що супроводжується блю­ванням. Блювотні засоби центральної дії (апоморфіну гідрохло­рид) подразнюють рецептори тригер-зони довгастого мозку, збуджують блювотний центр мозку. Апоморфіну гідрохлорид вво­дять під шкіру по 0,1 мл. Через 10 хв настає блювання.

Застосовують для лікування алкоголізму в поєднанні з уживанням алкоголю. Через певний час у хворого формується негативний умовний рефлекс на алкоголь. Блювотні засоби рефлекторної дії (настій трави термопсису, розчин аміаку) подразнюють рецептори шлун­ка і рефлекторно збуджують блювотний центр довгастого мозку. Застосовують при гострих отруєннях, щоб зумовити блювання.

Протиблювотні засоби. Протиблювотну дію справляють нейролептики (етаперазин, тиетилперазин, аміназин, трифта-зин, галоперидол, дроперидол), м-холіноблокатори (скополамін, «Аерон»), метоклопрамід (церукал, реглан) та інші препарати.

Нейролептики застосовують при безперервному блюванні у період вагітності, при пухлинах мозку, променевій хворобі, під час хіміотерапії злоякісних пухлин тощо.

М-Холіноблокатори застосовують при блюванні, спричинено­му вестибулярними порушеннями (морська та повітряна хвороби).

Метоклопрамід (церукал, реглан) виявляє протиблювотну дію, а також прискорює пересування їжі із шлунка в кишки за рахунок розслаблення воротарного м'яза-замикача (пілоричного сфінк­тера).

Особливості роботи з препаратами:

блювотні засоби можна застосовувати тільки в тих випадках, коли хворий у свідомості;

протиблювотні препарати не можна застосовувати при блю­ванні на фоні отруєнь.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 586 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)