ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
ЗАСОБИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ПОРУШЕННІ ФУНКЦІЇ
Засоби, що впливають на апетит. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку. Засоби, що впливають на моторику шлунка. Засоби, які застосовують при порушенні секреції залоз кишок. Засоби, що впливають на моторику кишок. Засоби, які застосовують для діагностики захворювань органів травлення (табл. 25).
13.1. Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
13.1.1. Засоби, що підвищують апетит:
• Гіркоти: настойка полину, настойка гірка, відвар кореня кульбаби, настої трави золототисячника, трилисника, гірчиця, хрін, часник, цибуля.
• Інсуліни:
13.1.2. Засоби, що знижують апетит (анорексигенні препарати): дезопімон, фепранон, мазиндол (теронак).
Засоби, що підвищують апетит. Гіркоти вибірково подразнюють смакові рецептори язика, рефлекторно збуджують центр голоду довгастого мозку, підвищують апетит, покращують травлення. Застосовують гіркоти при захворюваннях, що супроводжуються зниженням або відсутністю апетиту (анорексії).
Інсуліни знижують рівень цукру в крові і збуджують центр голоду довгастого мозку. Детально про інсуліни йдеться в розділі «Препарати гормонів та їх синтетичних аналогів», тема 15.
Засоби, що знижують апетит (анорексигенні препарати), стимулюють, збуджують центр насичення довгастого мозку і пригнічують центр голоду. Застосовують анорексигенні препарати при аліментарному ожирінні (ожиріння, що пов'язане з переїданням). Вони полегшують дотримування дієти. Побічна дія — безсоння, підвищення AT, лікарська залежність. Протипоказання — гіпертензивна хвороба, стенокардія, гіпертиреоз.
Особливості роботи з препаратами:
— гіркоти приймають за 15—20 хв до їди;
— анорексигенні препарати приймають під час їди у першій половині дня, найкраще під час сніданку.
Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
13.2.1. Засоби, які застосовують при недостатній секреції (гіпосекреції) шлункового соку.
13.2.2. Засоби, які застосовують при надлишковій секреції (гіперсекреції) шлункового соку.
Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
— препарати, що застосовують у легких випадках, на початкових стадіях захворювання:
• гіркоти (див. «Засоби, що підвищують апетит»);
• вуглекислі мінеральні води: єсентуки-17, лужанську, поляну квасову;
• препарати лікарських рослин: квіти бузини чорної, ромашки лікарської, трави золототисячника малого, деревію звичайного тощо;
— засоби замісної терапії, препарати, які застосовують у важких випадках: сік шлунковий натуральний, пепсин, кислоту хлорну розведену, пепсидил, абомін, ацидин-пепсин.
Вуглекислі мінеральні води містять вуглекислий газ, який посилює секрецію шлункового соку. їх застосовують перед їдою на початкових стадіях захворювань шлунка, що супроводжуються зниженням секреції шлункового соку.
Засоби замісної терапії застосовують у тих випадках, коли залози шлунка не можуть забезпечити достатню секрецію шлункового соку.
Сік шлунковий натуральний містить кислоту хлоридну розведену, ферменти пепсин, ліпазу й інші компоненти. Пепсин активується тільки в присутності кислоти хлоридної розведеної. Тому його призначають у мікстурах із хлоридною кислотою або порошок пепсин запивають кислотою хлоридною розведеною.
Сік шлунковий натуральний, пепсин, кислоту хлоридну розведену, ацидин-пепсин, пепсидил, абомін призначають перед їдою при гіпоацидних гастритах, ахілії.
Особливості роботи з препаратами:
— засоби замісної терапії (сік шлунковий натуральний, пепсин, кислота хлоридна розведена) приймають за 15—20 хв до їди;
— пепсин виписують у мікстурах з розчинами кислоти хлоридної розведеної;
— кислота хлоридна розведена внаслідок тривалого застосування може спричинити пошкодження емалі зубів, тому її бажано вживати через соломинку.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 466 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 |
|