АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Засоби, що впливають на імунні процеси (імунотропні засоби)

Прочитайте:
  1. ГІПЕРПЛАСТИЧНІ ПРОЦЕСИ ЕНДОМЕТРІЮ
  2. Діагностичні імунні сироватки: одержання, титрування, практичне застосування, механізм. Приклади.
  3. Засоби, що впливають на моторику шлунка.
  4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
  5. Засоби, що впливають на систему зсідання крові
  6. Засоби, що впливають на систему крові
  7. Засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія
  8. Засоби, що впливають на функції органів дихання
  9. Засоби, що діють на адренергічні синапси

Імуностимулятори — засоби, які підвищують імунітет.

Імунодепресанти (імуносупресори) — засоби, які пригнічують імунну систему).

Імунотропні засоби — це препарати природного, синтетичного походження або отримані методом генної інженерії, що посилю­ють (імуностимулятори) чи ослаблюють (імунодепресанти, імуно­супресори) імунну систему організму.

Імунна система людини забезпечує захист при інфекціях, пух­линах, дії токсинів і до певної міри при травмах та включає специ­фічну і неспецифічну частини.

Специфічна імунна система представлена імунокомпетентни- ми клітинами (Т- і В-лімфоцити), які містяться в загруднинній (вилочковій) залозі (тимус), лімфатичних вузлах, кістковому моз­ку та селезінці. Вона забезпечує захист організму при майбутньо­му контакті з мікроорганізмами, їх токсинами та ін.

Неспецифічна імунна система включає мікро- і макрофаги та гу­моральні захисні фактори (інтерферон, лізоцим тощо) і забезпечує негайну відповідь на вторгнення конкретного мікроогранізму.

Пригнічення імунної системи посилює розвиток патологічного процесу, оскільки захисні механізми неспроможні протистояти ушкодженню; на фоні зниженого імунітету можуть виникати су- перінфекції та пухлини.

Прикладом такого стану є синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Підвищення імунної відповіді може спровокувати розвиток гі- перімунних хвороб (автоалергійні та автоімунні) та відторгнення трансплантатів.


 

Автоімунні розлади виникають, коли організм виробляє анти­тіла не проти зовнішніх факторів, а проти власних тканин. По­милкова реакція може бути спрямована на окремі органи (напри­клад, на щитоподібну залозу — автоімунний тиреоїдит) або спричинити генералізоване ушкодження (міастенія, системний червоний вовчак, розсіяний склероз тощо).


Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 691 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)