АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація препаратів для наркозу

Прочитайте:
  1. FAB-КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСТРОГО МІЄЛОЇДНОГО ЛЕЙКОЗУ
  2. III. Анатомічна класифікація
  3. БУДОВА І КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ
  4. Види пектиновмісної сировини і її класифікація
  5. Вимоги до зберігання медичних імунобіологічних препаратів
  6. Вимоги до транспортування медичних імунобіологічних препаратів
  7. Випробування серій і випуск препаратів, вироблених в ЕС/ЕЕА
  8. Графологічна структура Класифікація рідких лікарських форм (РЛФ)
  9. Дози основних антибактерійних препаратів, шлях, кратність та спосіб їх введення при менінгококемії
  10. Еволюція коків, їх загальна характеристика. Стафілококи, біологічні властивості, класифікація, практичне значення.

1. Засоби для інгаляційного наркозу:

а) леткі рідини — ефір, фторотан (галотан), метоксифлуран, дес- флуран, енфлуран, ізофлуран, севофлуран тощо;

б) гази — діазоту оксид, циклопропан тощо.

2. Засоби для неінгаляційного наркозу:

а) порошки у флаконах — тіопентал-натрій

б) розчини в ампулах — натрію оксибутират, пропанідид (сомб- ревін), тропофол (диприван), кеталар (кетамін, каліпсол).

Засоби для інгаляційного наркозу:

— їх уводять за допомогою спеціальної апаратури;

— наркоз легко керується;

— більшість препаратів спричинюють подразнення слизової оболонки дихальних шляхів, відчуття ядухи, травмують психіку пацієнта;

— потрапляють в атмосферу і можуть шкідливо впливати на здоров'я медичного персоналу.

Ефір для наркозу — летка рідина з різким запахом, що швидко руйнується на світлі, тому необхідно перевіряти якість препарату перед застосуванням. Температура кипіння — 35 °С. Вогненебез­печний. Ефір добре розчиняється у воді, жирах та ліпідах. Є силь­ним анестезійним засобом. Має широкий спектр наркотичної дії і високий коефіцієнт безпеки застосування.

Побічні ефекти: виражена стадія збудження; сприяє звіль­ненню катехоламінів, що може призвести до аритмії, підвищен­ня рівня глюкози в крові; після наркозу можуть з'явитися нудо­та, блювання і закреп; унаслідок швидкого випаровування ефіру з поверхні дихальних шляхів може розвинутися пневмонія; у ді­


 

тей може спричинити судоми. Для їх усунення використовують тіопентал.

Фторотан (галотан) — летка рідина. Руйнується на світлі, температура кипіння — 50 °С. Фторотан не горить і в суміші з ефі­ром запобігає горінню останнього. Фторотан погано розчиняється у воді, але добре — в жирах та ліпідах. Сильний анестетик (пере­вищує властивості ефіру як анестетика втричі, а азоту закису — в 50 разів), але виявляє помірну анальгетичну дію.

Побічні ефекти: пригнічення дихання; аритмія, пов'язана зі збудженням p-адренорецепторів міокарда, тому під час наркозу не можна вводити катехоламіни (адреналін, норадреналін). У разі аритмії вводять p-адреноблокатори (анаприлін); серцева недостат­ність; артеріальна гіпотензія; психічні зміни; гепатотоксичний, нефротоксичний, мутагенний, канцерогенний і тератогенний ефект; в осіб, які працюють з фторотаном, можуть бути алергійні реакції.

Ізофлуран, енфлуран, десфлуран — справляють менший вплив на серцево-судинну систему.

Діазоту оксид — газ, що не вибухає, але підтримує горіння. Препарат не подразнює слизові оболонки дихальних шляхів. Вво­дять у суміші 80 % азоту закису та 20 % кисню. Анестезія настає через 3-5 хв. Стадії збудження немає. Наркоз поверхневий, тому азоту закис використовують для базисного наркозу і нейролепт- анальгезії. Використовують препарат для знеболювання при тяж­ких травмах, гострому панкреатиті, інфаркті міокарда, під час пологів тощо.

Побічні ефекти: зрідка — нудота, блювання, аритмія, артеріаль­на гіпертензія; гіпоксія виникає внаслідок тривалого введення азоту закису. Важливо підтримувати вміст кисню в газовій сумі­ші на рівні не менше ніж 20 %. Після закінчення подачі азоту за­кису продовжують давати кисень протягом 4-5 хв.

Засоби для неінгаляційного наркозу:

• їх уводять внутрішньовенно, внутрішньом'язово або ректально;

• наркоз настає відразу без стадії збудження;

• не забруднює атмосферу;

• наркоз погано керується.

Класифікація засобів для інгаляційного наркозу за тривалістю дії

1. Препарати короткої тривалості дії (тривалість наркозу — 5-10 хв): пропандид (сомбревін), кетамін (кеталар, каліпсол).


1. Препарати середньої тривалості дії (тривалість наркозу — 20-40 хв): тіопентал-натрій, гексенал.

2. Препарати довгої тривалості дії (тривалість наркозу — 90- 120 хв): натрію оксибутират.

Тіопентал-натрій — порошок жовтуватого або жовтувато-зелено- го кольору, легко розчинний у воді. Розчин готують ex tempore на стерильній воді для ін'єкцій. Вводять внутрішньовенно (повільно) або ректально (дітям). Наркоз настає відразу і триває 20 хв.

Побічні ефекти: пригнічення дихання, артеріальна гіпотензія, ларингоспазм, бронхоспазм, рефлекторна зупинка серця, підсилення секреції бронхіальних залоз.

Натрію оксибутират — білий порошок, легко розчинний у воді. Випускається в ампулах по 10 мл 20 % розчину. Вводять внутрішньо­венно повільно, зрідка — внутрішньом'язово або призначають всере­дину. В результаті внутрішньовенного введення стадія наркозу на­стає через ЗО хв і триває 2-4 год.

Побічні ефекти: рухове збудження, судомні тремтіння кінцівок і язика внаслідок швидкого внутрішньовенного введення; блюван­ня; рухове і мовне збудження під час виходу з наркозу.

Кетамін (кеталар, каліпсол) — білий порошок, легко розчин­ний у воді і спирті. Кетамін зумовлює дисоційовану загальну анестезію, яка характеризується кататонією, амнезією і анальге­зією. Препарат вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Тривалість наркозу — 10-15 хв залежно від способу введення. За­стосовують препарат для введення в наркоз, а також для його під­тримання. Кетамін можна використовувати також амбулаторно під час нетривалих хірургічних втручань.

Побічні ефекти: артеріальна гіпертензія, тахікардія; підвищення внутрішньочерепного тиску; гіпертонус, м'язовий біль; галюцина- торний синдром (хворі потребують спостереження після операції).

Засоби, що пригнічують ЦНС

Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Засоби для інгаляційного наркозу
Ефір для наркозу (Aether pro narcosi) Рідина у флако­нах по 100 та 150 мл 2-4 об. % — анальгезія та втрата свідомості; 5-8 об. % — поверхневий наркоз; 10-12 об. % — глибокий наркоз; інгаляційно Зберігати у фабричній упаковці в темно­му, прохолодному місці, подалі від вогню та нагрі­вальних приладів

Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Фторотан (Галотан) (Phthorotha- пит) Рідина у флако­нах по 50 мл 3-4 об. % — для введен­ня в наркоз; 0,5-2 об. % — для підтримки хірургічної стадії наркозу; інгаля­ційно Список Б
Діазоту оксид (Nitrogenium oxydulatum) Газ у стальних балонах 70-80 об. % інгаляційно Зберігати у фабрич­ній упаковці в темному, прохолод­ному місці, подалі від вогню та нагрі­вальних приладів
Засоби для неінгаляційного наркозу
Пропанідид (Propanidi- dum) 5 % розчин в ампулах по 10 мл (50 мг/мл) Внутрішньовенно по 0,005-0,01 г/кг Список Б
Тіопентал- натрій (Thiopenta- lumnatrium) Порошок у флаконах по 0,5 та 1 г Внутрішньовенно по 0,4-0,6 г Список Б У прохолодному, сухому, захищено­му від світла місці
Натрію оксибутират (Natrii oxybutyras) Порошок; 20 % розчин в ампулах по 10 мл (200 мг/мл); 5 % сироп у флаконах по 400 мл Внутрішньовенно по 0,07-0,12 г/кг; всередину по 0,1-0,2 г/кг (по 1-2 столові ложки) Список Б У темному, сухому місці при кімнат­ній температурі
Кетамін (Ketaminum) Рідина у флако­нах по 20 мл (із вмістом в 1 мл 0,05 г препара­ту) Внутрішньовенно по 0,002 г/кг; внутрішньо- м'язово по 0,006 г/кг Список А У захищеному від світла місці

Кетаміновий наркоз не слід проводити хворим з порушенням психіки та епілепсією.

Пропанідид (сомбревін) — вводять внутрішньовенно повільно. Наркоз настає через 20-40 с і триває 3-5 хв. Використовують пре­парат для введення в наркоз, а також в амбулаторних умовах під час нетривалих операцій і для діагностичних досліджень (біопсія, зняття швів, катетеризація).

Побічні ефекти: брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність; бронхоспазм, анафілактичний шок; тромбофлебіт.


Фармакобезтека:

тіопентал-натрій та інші барбітурати не можна змішу­вати в одному шприці з кетаміном, дитиліном, пентаміном, амі­назином і піпольфеном, оскільки внаслідок фізико-хімічної взає­модії утворюється осад;

на засоби для наркозу не дозволяється виписувати рецепти.

Заходи запобігання ускладненням внаслідок застосування засобів для наркозу:

• вибухонебезпечні речовини комбінують з фторотаном;

• неінгаляційні анестетики комбінують з інгаляційними за­собами для наркозу, щоб зменшити або усунути стадію збуджен­ня, відчуття ядухи, психічну травму;

• перед наркозом для зменшення рефлекторних реакцій і об­меження секреції залоз пацієнтам роблять премедикацію (підго­товку до операції) — вводять атропін (або інший М-холіноблокатор); для усунення болю — анальгетики (фентаніл, промедол тощо); для посилення розслаблення скелетних м'язів — міорелаксанти (тубокурарин); для зменшення проявів алергії — антигістамінні (димедрол, піпольфен) препарати. Для премедикації призначають також транквілізатори, нейролептики, гангліоблокатори, клофе- лін та інші лікарські засоби.


Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 747 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)