АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кислоти й основи

Прочитайте:
  1. Альгінові кислоти і альгінати
  2. Загальні відомості про хвороби ставових риб. Основи загальної патології риб
  3. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою
  4. Кислоти й основи
  5. Кислоти й основи. Солі лужних і лужноземельних металів. Глюкоза
  6. КИСЛОТИО-ОСНОВНОИ ГОМРОСТЛЗ
  7. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти.
  8. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти.
  9. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти.

Біологічна дія кислот визначається ступенем дисоціації, тобто кількістю утворених йонів водню. Місцево кислоти проявляють в'яжучу, подразливу, припікальну дію залежно від ступеня дисоціа­ції та глибини взаємодії кислот із білками тканин. Високодисоційо- вані кислоти зумовлюють коагуляційний некроз (припікальний), який супроводжується запаленням, набряком, гіперемією, болем. Кислоти швидко всмоктуються зі шлункаі кишок у кров, зв'язуються з гідрокарбонатами і фосфатами (буферними системами крові). Змен­шення лужних резервів призводить до компенсованого ацидозу (при цьому рН крові не змінюється). Подальше виснаження буферних систем спричинює розвиток некомпенсованого ацидозу, за якого під­вищується AT, виникають судоми, пригнічується дихання (за типом Кусмауля), розвивається колапс. Рівень рН нижче ніж 7,16 є несуміс­


 

ним з життям. У медичній практиці використовують кислоту хло- ридну розведену (див. главу 8) і кислоту борну (див. главу 3).

Ознаки перорального отруєння концентрованими кислотами: опіки стравоходу, різкий біль, блювання з домішкою крові, шок, колапс.

Допомога при отруєнні кислотами:

• перед промиванням шлунка слід ввести наркотичні аналь- гетики і спазмолітики;

• для промивання шлунка через товстий зонд необхідно ви­користовувати холодну воду (12-15 л);

• нейтралізувати кислоти потрібно магнію оксидом;

• вводити білкові й обволікальні речовини (молоко, збитий яєчний білок);

• проводити симптоматичну терапію (корекція гемодинаміч- них розладів, ацидозу тощо).

Біологічна дія основ також залежить від ступеня дисоціації.

Місцево високодисоційовані їдкі основи при взаємодії з білками утворюють крихкі альбумінати, легко проникають у глиб тканин, руйнують клітини і зумовлюють появу драглистого струпу — ко- лікваційного некрозу. Слабкі основи дисоціюють незначною мі­рою, призводять до розм'якшення епідермісу, розчиняють муцин. Резорбтивна дія основ проявляється збільшенням лужних резер­вів крові, спричинює розвиток компенсованого алкалозу. При цьому сповільнюється дихання, у крові підвищується вміст вуг­лекислого газу. Ознаками декомпенсованого алкалозу є нудота, блювання кров'ю, жовтянична шкіра та темно-червоне обличчя, біль у животі, судоми, лихоманка, сильний головний біль, спо­вільнене дихання, кома. У медицині застосовують натрію гідро­карбонат як відхаркувальний, антацидний та антисептичний за­сіб, а також магнію оксид як антацид (див. главу 8). Гострі отруєння їдкими основами проявляються опіками слизової обо­лонки ротової порожнини та травного каналу. Можуть розвинути­ся механічна асфіксія у зв'язку з опіком і набряком гортані, стравохідно-шлункова кровотеча, опіковий шок. Резорбтивна дія основ проявляється явищами алкалозу.

Допомога при отруєнні основами:

• промити шлунок водою в незначних порціях під невеликим тиском за умови, що після отруєння пройшло небагато часу;

• ввести наркотичні анальгетики;


 

• призначити всередину обволікальні засоби — збитий яєчний білок, молоко;

• спрямувати зусилля на усунення алкалозу (карбоген).


Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 717 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)