АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація снодійних препаратів

• Агоністи бензодіазепінових рецепторів: похідні бензодіазе- піну — нітразепам, діазепам (седуксен, сибазон), феназепам, нозе- пам, лоразепам, тріазолам, мідазолам.

• Препарати різної хімічної будови — зопіклон (імован), золпі- дем (санвал, івадал), доксиламін (донорміл), бромізовал.

• Снодійні засоби наркотичного типу дії:

а) Похідні барбітурової кислоти: етамінал-натрій, барбаміл, фенобарбітал, метогекситал (бріетал), іпронал.

б) Аліфатичні сполуки: хлоралгідрат.

Похідні бензодіазепіну виявляють анксіолітичний (усунення психічного напруження), снодійний, седативний (заспокійливий),

протисудомний і м'язоворозслаблювальний ефекти. Механізм їх­ньої снодійної дії пов'язують із взаємодією зі спеціальними бензо- діазепіновими рецепторами, внаслідок чого вони посилюють ГАМК (у-аміномасляна кислота)-міметичний, тобто гальмівний, вплив на ЦНС.

Снодійний ефект після застосування нітразепаму настає через 30-60 хв і триває до 8 год. Нітразепам потенціює дію засобів для наркозу, спирту етилового. Препарат кумулює. При тривалому за­стосуванні спричинює звикання. На відміну від барбітуратів, має незначний вплив на структуру сну, спричинює менший ризик роз­витку лікарської залежності.

Застосовують нітразепам при порушеннях сну різного характе­ру, а також при неврозах та в комбінації з протисудомними засо­бами для лікування хворих на епілепсію.

Побічні ефекти: сонливість; атаксія; порушення координації рухів; рідко — нудота, тахікардія, алергійні реакції.

Нітразепам протипоказаний жінкам у період вагітності, при міастенії, захворюваннях печінки та нирок з порушенням їх функцій, а також водіям та іншим особам, діяльність яких потре­бує швидкої психічної та фізичної реакції.

Зопіклон (імован) виявляє седативну та снодійну дію. Після прийому препарату швидко настає сон, що характеризується нор­мальною структурою та тривалістю (6-8 год) фаз, не спричинює постсомнічних порушень. Застосовують при порушенні сну (пору­шення засипання, нічні та ранні пробудження, ситуаційне і хро­нічне безсоння).

Побічні ефекти: гіркий або металевий присмак у роті, нудота, блювання, дратівливість, пригнічений настрій, рідко — кропив'ян­ка, висип, сонливість при пробудженні.

При тривалому застосуванні можливі звикання та лікарська залежність.

Золпідем (івадал, санвал) — виявляє виражену снодійну та се­дативну дію та незначний анксіолітичний, м'язоворозслаблюваль­ний, протисудомний ефект. Препарат мало впливає на фази сну. При вживанні всередину швидко всмоктується, діє 5-6 год. Засто­совують при порушенні сну.

Побічні ефекти: алергійні реакції, артеріальна гіпотензія, атаксія, диспепсичні явища, сонливість.

При тривалому застосуванні можливі звикання та лікарська залежність.

Доксиламін (донорміл) — препарат з вираженою седативною та М-холіноблокувальною дією. Спричинює снодійний ефект,

скорочує час засипання, подовжує тривалість і якість сну, не впливає на його фізіологічні фази. Застосовують при порушенні сну, інсомнії.

Побічні ефекти: можливі сухість у роті, порушення акомода­ції, виникнення сонливості.

Бромізовал (бромурал) — виявляє заспокійливу та помірно снодійну дію, добре переноситься. Призначають всередину як за­спокійливий засіб по 0,3-0,6 г 1-2 рази на день і як снодійний — по 0,6-0,75 г на прийом за півгодини до сну.

До снодійних засобів із наркотичним типом дії належать похід­ні барбітурової кислоти. Барбітурати мають суттєві недоліки і за­стосовують їх як снодійні обмежено.

Фенобарбітал — призначають дорослим як снодійний засіб за 1 год до сну (тривалість дії — 6-8 год) і як заспокійливий та про- тисудомний засіб. Для лікування хворих на епілепсію признача­ють за схемою, починаючи з дози 0,05 г 2 рази на день, поступово підвищуючи дозу до усунення нападів, а для заключного курсу дозу поступово знижують. Фенобарбітал має здатність спричиню­вати індукцію мікросомальних ферментів печінки, що слід врахо­вувати при комбінованому застосуванні з іншими препаратами, ефект від яких може при цьому знижуватися.

Етамінал-натрію призначають усередину при порушенні заси­пання за 30 хв до сну і як заспокійливий засіб.

Побічні ефекти снодійних: постсомнічні порушення: сонли­вість, головний біль, м'язова слабкість, порушення координації, менструального циклу; дратівливість, невроз і навіть психоз (уна­слідок скорочення парадоксальної фази сну); психічна і фізична залежність (наркоманія) та толерантність унаслідок тривалого за­стосування; симптоми абстиненції: пітливість, нервозність, пору­шення зору; диспепсичні явища; алергійні реакції.

Фармакобезпека:

• регламентоване зберігання, відпуск і призначення;

• курс лікування похідними бензодіазепіну становить 7-14 днів, а барбітуратами — 2 тиж.;

• відміняти препарат слід поступово;

• не можна застосовувати в період вагітності і годування груддю;

• під час лікування заборонено вживати алкоголь;

• необхідно попередити пацієнтів про властивість препаратів спричинювати післядію, що може негативно вплинути на їхню професійну діяльність.

Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 736 | Нарушение авторских прав