 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Класифікація аналептиків
Застосовують аналептики для стимуляції дихання і серцевої діяльності при шоку, колапсі, асфіксії, гострих і хронічних розладах кровообігу, отруєннях снодійними та засобами для наркозу, деякі препарати — при серцевій недостатності. Побічні ефекти: судоми. Кофеїн-бензоат натрію — аналептик, що виявляє психостиму- лювальну дію. Описаний у розділі «Психостимулятори». Камфора — аналептик, який отримують з камфорного лавру або синтетично з піхтової олії. При підшкірному введенні препарат прямо і рефлекторно стимулює судиноруховий та дихальний центри мозку; покращує скорочувальну активність серця, коронарний кровотік та мікроцир- куляцію; виявляє відхаркувальну дію. Місцева дія камфори — подразлива, відволікальна, протимікробна. Показання до застосування: олійні розчини вводять підшкірно для стимуляції дихання та серця (див. «Застосування аналептиків»), а також олійні або спиртові розчини використовують для зовнішнього застосування для розтирань при артриті, ревматизмі, для профілактики пролежнів. Побічні ефекти: інфільтрати на місці ін'єкцій, алергійні реакції. Сульфокамфокаїн — аналептик, який добре розчиняється у воді. На відміну від камфори вводять внутрішньовенно чи внутріш- ньом'язово для стимуляції дихання та діяльності серця. Етимізол — аналептик, що виявляє виражену стимулюваль- ну дію на дихальний центр довгастого мозку; також проявляє протизапальну, протиалергічну, бронхолітичну, імуностабілізу- вальну дію. Він збільшує утворення легеневого сурфактанту, який сприяє розправленню альвеол. Відрізняється від інших аналептиків тим, що зменшує ризик виникнення судомних реакцій. Показання до застосування: ускладнення під час і після наркозу, ателектази легень та інші стани гіповентиляції, отруєння наркотиками, снодійними, анальгетиками, асфіксія та постасфіксійні стани у немовлят тощо. Побічні ефекти: нудота, запаморочення, порушення сну. Фармакобезпека: • аміназин виявляє виражену місцеву подразливу дію, що вимагає обережного застосування. Слід уникати його попадання на шкіру та слизові оболонки. Після роботи з аміназином необхідно вимити руки підкисленою холодною водою. Всередину вживають після їди; • дроперидол заборонено виписувати в рецептах, препарат застосовують тільки в умовах стаціонару; • під час лікування нейролептиками і транквілізаторами категорично забороняється вживання етилового спирту; • наприкінці лікування транквілізаторами дозування зменшують поступово, оскільки до цих препаратів розвиваються звикання та залежність; • під час лікування бромідами необхідно стежити за регулярністю випорожнень, дотримуватись особистої гігієни (регулярний прийом душу, полоскання рота, миття голови), слід збільшити добове споживання натрію хлориду (кухонної солі); • амітриптилін необхідно призначати за схемою, його не можна вживати пацієнтам із суїцидальними нахилами; • пірацетам при розладах сну ввечері не призначають, підвищують денну дозу; • кордіамін не сумісний з камфорою. Підшкірне та внутріш- ньом'язове введення препарату супроводжується болючістю; • у препаратів женьшеню чітко виражена сезонність дії: найбільша ефективність відзначається восени і взимку. Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 623 | Нарушение авторских прав |