 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Глюкоза
Глюкоза є одним з основних енергетичних джерел в організмі, має антитоксичні властивості. Глюкозу використовують у медицині у формі ізотонічного та гіпертонічного розчинів, таблеток. Ізотонічний розчин глюкози має 5 % концентрацію. Його осмотичний тиск дорівнює такому тискові крові та рідин організму. Застосовують при зневодненні, хронічних захворюваннях, виснаженні (кахексії), інтоксикації, хворобах печінки, колапсі, шоці, а також для розведення ліків. Глюкоза в ізотонічному розчині є постійним компонентом кровозамінних та протишокових рідин. Вводити слід підшкірно крапельно (300-500 мл), внутрішньовенно та ректально крапельно (500-1000 мл). Гіпертонічний розчин глюкози має 10—40 % концентрацію. Осмотичний тиск його вищий, ніж такий тиск крові і міжклітинних рідин. Гіпертонічні розчини глюкози сприяють підвищенню AT, покращанню серцевої діяльності, антитоксичної властивості печінки. Показання до застосування: гіпоглікемія, хвороби печінки, шок, колапс тощо. Вводити глюкозу в гіпертонічному розчині необхідно тільки внутрішньовенно. При підшкірному чи внутрішньом'язовому введенні виникають запалення, некроз тканин. Фармакобезпека: • гіпертонічні розчини (2-10 % розчин натрію хлориду та 10— 40 % розчини глюкози) необхідно вводити парентерально тільки внутрішньовенно, при випадковому потраплянні розчинів у тканини вони зумовлюють некроз; розчин калію хлориду слід застосовувати всередину по 1 столовій ложці після їди, оскільки він має здатність подразнюва ти слизову оболонку шлунка; парентерельно — вводити дуже обережно, вміст ампули (50 мл 4 % розчину) розчинити в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, застосовувати внутрішньовенно крапельно; • кальцію хлорид в ампулах потрібно вводити виключно внутрішньовенно, при випадковому потраплянні в тканини він може спричинити некроз; • магнію сульфат при швидкому внутрішньовенному введенні може призвести до пригнічення дихального центру і зупинки дихання. Внутрішньому'язові ін'єкції магнію сульфату болючі; • глюкоза не сумісна з левоміцетином і стрептоміцином. Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 801 | Нарушение авторских прав |