АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розподіл ліків в організмі. Біологічні бар'єри. Депонування

Після надходження лікарської речовини в кров вона перебуває у вільному або зв'язаному стані з білками плазми крові.

Характерними властивостями зв'язаного препарату є:

• повільний розподіл;

• пролонгована дія;

• зменшення можливості інтоксикації препаратом;

• можливість взаємодії препаратів за місцем зв'язування. Зв'я­зування з білками може зменшуватися при захворюваннях печін­ки, нирок, білковому голодуванні, ферментопатіях травного ка­налу; у новонароджених і людей літнього віку. Деякі препарати зв'язуються з певними тканинами, наприклад з жировою, тому в осіб з надмірною масою тіла початок дії препарату сповільнюєть­ся, а тривалість дії може подовжуватись.

Співвідношення кількості зв'язаного препарату і кількості вільного є постійним. Суттєвий вплив на характер розподілу ма­ють біологічні бар'єри. До них належать стінки капілярів, клітин­ні мембрани, гематоенцефалічний (ГЕБ) і плацентарний бар'єри.

ГЕБ — це система, яка відокремлює нервову тканину і спинно­мозкову рідину від крові. ГЕБ гальмує розподіл розчинних у воді препаратів.

Плацентарний бар'єр перешкоджає надходженню речовин із крові організму вагітної до організму плода.

Лікарські речовини можуть депонуватися в тканинах:

• сполучній (полярні сполуки);

• кістковій (тетрацикліни);

• жировій (засоби для наркозу).

Тканина, яка зв'язується з препаратом, пролонгує його дію.

Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 647 | Нарушение авторских прав