АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Парентеральні шляхи

Інгаляційно (через дихальні шляхи) вводять газоподібні речо­вини, рідини й аерозолі. При цьому шляху введення відбувається швидке всмоктування, оскільки адсорбівна поверхня легень ста­новить 100 м². Цей метод використовують як для місцевої дії (бронхорозширювальні засоби, антибіотики), так і для резорбтив- ної (засоби для інгаляційного наркозу).

Трансдермально призначають ліки, що добре всмоктуються через неушкоджену шкіру (наприклад, нітрогліцерин у формі мазі для запобігання нападу стенокардії). Деякі препарати (антибіоти­ки, кортикостероїди) при використанні у формі мазей для ліку­вання шкірних захворювань можуть частково всмоктуватись і ви­являти побічну дію на весь організм. Особливо це слід враховувати в разі призначення їх дітям.

Для досягнення швидкої резорбтивної дії ліків застосовують ін'єкційні шляхи введення.

Для них характерними є:

• точність дозування;

• швидка дія;

• дотримання стерильності;

• великі затрати;

• загроза передозування (особливо при введенні препаратів з малим спектром терапевтичної дії);

• небезпека пошкодження сідничого нерва при введенні пре­парату в сідничний м'яз.

Підшкірно вводять стерильні водні та олійні розчини (у цьому випадку після ін'єкції слід зігріти або помасажувати місце вве­дення, щоб не було інфільтратів). Початок дії препарату при тако­му шляху введення настає через 5-15 хв. Під шкіру підшивають деякі депо-препарати. Не вводять гіпертонічні розчини, подразли­ві лікарські речовини та ліки у формі суспензій. Слід враховува­ти, що в разі різкого зниження артеріального тиску (при шокових, колаптоїдних станах) уведення ліків під шкіру малоефективне, оскільки різко сповільнюється процес усмоктування.

Введення ліків внутрішньом'язово забезпечує швидке їх надхо­дження у велике коло кровообігу (через 10-15 хв). Вводять внут­рішньом'язово стерильні водні, олійні розчини, суспензії. Об'єм од­нієї ін'єкції — 10 мл. Не можна внутрішньом'язово вводити

лікарські речовини, що можуть спричинити некроз або подразнен­ня тканин (кальцію хлорид, норадреналін), гіпертонічні розчини.

Внутрішньовенно препарати вводять в ургентних випадках. При цьому шляху введення ліки відразу надходять у кров, тому дуже важливою є швидкість уведення. Введення ліків внутрішньовенно може бути болюсним (струменевим), повільним або інфузійним (крапельним). Внутрішньовенно вводять тільки стерильні водні розчини. Не можна внутрішньовенно вводити олійні розчини і сус­пензії, щоб не виникла емболія судин життєво важливих органів.

Готуючи лікарський засіб для внутрішньовенного введення, медсестра повинна знати:

• чи можна препарат розчиняти в певному розчиннику;

• до якої концентрації розбавляти препарат;

• інтенсивність уведення препарату;

• наскільки стійкий препарат після змішування;

• чи сумісний лікарський засіб з іншими препаратами та роз­чинниками.

Олійний розчин перед парентеральним введенням підігріти до температури тіла (36-37 °С).

Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 667 | Нарушение авторских прав