АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Засоби, які застосовують для лікування хворих з інфарктом міокарда

Прочитайте:
  1. Ii. Цитостатична терапія (існує декілька схем лікування).
  2. Антиаритмічні препарати застосовують при
  3. Виберіть препарат для лікування бронхіальної астми з групи ?2 –адреностимуляторів.
  4. ВІДСУТНІСТЬ ОБЛАСНОГО ФІНАНСУВАННЯ - ПРЯМА ЗАГРОЗА ДЛЯ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ГЕПАТИТ С
  5. Грецькі ТЕ, які позначають вчення, науку, метод діагностичного обстеження, лікування, страждання, захворювання
  6. Діагностика і лікування аутоімунних захворювань
  7. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ
  8. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НАБУТИХ ВАД СЕРЦЯ
  9. Діагностики та лікування дітей з алергійним кон'юнктивітом
  10. Діагностики та лікування дітей з алергійним ринітом

Інфаркт міокарда розвивається внаслідок тривалого порушен­ня кровопостачання серця. При цьому порушуються робота серця, серцевий ритм, знижується AT, виникає серцева недостатність, підвищується загроза утворення тромба в серці.

Лікування хворих з інфарктом міокарда включає комплексне застосування таких груп препаратів:

для усунення сильного болю та профілактики кардіогенного шоку вводять наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, омнопон, промедол), засоби для наркозу (азоту закис), прово­дять нейролептанальгезію (фентаніл з дроперидолом);

для підвищення AT застосовують дофамін, мезатон;


 

при аритміях на тлі інфаркту міокарда вводять протиарит- мічні препарати — 0,2 % розчин лідокаїну (внутрішньовен­но), новокаїнамід;

для обмеження розмірів інфарктного вогнища вводять 0,01 % розчин нітрогліцерину (внутрішньовенно), анапри- лін, ніфедипін;

при гострій серцевій недостатності застосовують кардіото­нічні препарати швидкої дії (строфантин, корглікон);

для профілактики тромбоутворення вводять антикоагу­лянти (гепарин).

Вибір препаратів у кожному конкретному випадку визначається станом хворого.

Фармакобезпека:

нітрогліцерин у таблетках, капсулах необхідно призна­чати сублінгвально; розчин нітрогліцерину у флаконах — по 1-2 краплі на грудочку цукру під язик (якщо раніше хворий не вживав цей препарат); найвища разова доза на прийом — 3-4 кра­плі. Якщо серцевий напад не проходить протягом 10 хв, дозволено ще двічі повторити прийом препарату через 10 хв.

Якщо больовий напад триває понад ЗО хв, хворого слід госпіта­лізувати у спеціалізоване відділення;

нітросорбід (ізосорбіду динітат) доцільно приймати пе­ред їдою з 8-ї до 13-ї години (у період, що перекриває години найбіль­шої фізичної активності, оскільки з 13-ї до 8-ї години відновлю­ється чутливість до препарату). При серцевому нападі нітросорбід діє повільніше, ніж нітрогліцерин (через 3-5 хв), якщо таблетку розжувати та потримати у роті; за відсутності ефекту через 5-10 хв можна повторити вживання препарату;

сустак потрібно призначати в таблетках, які пацієнт має прийняти всередину не розжовуючи;

препарати нітратів не можна приймати одночасно з ан­тагоністами кальцію, коронаролітиками; їх обрежно признача­ють пацієнтам з дегідратацією (AT нижче 90 mm рт. cm.). Слід пам'ятати, що алкоголь посилює гіпотензивну дію нітратів;

валідол при незначно вираженому серцевому нападі у хворого медсестра має право самостійно застосувати до приходу лікаря;

валідол у капсулах, таблетках застосовують під язик; рід­кий валідол у флаконах призначають по 4-5 крапель на грудочку цукру під язик;

атенолол слід обережно призначати хворим на цукровий діабет та при хворобах периферичних судин. Препарат відміня­


ють (як і всі (3-блокатори) поступово; за необхідності проведення операції з інгаляційним наркозом за декілька днів до операції ліку­вання атенололом необхідно припинити;

— молсидомін потрібно вживати всередину після їди, а при серце­вому нападі — сублінгвально; слід обережно призначати після ін­фаркту міокарда, а пацієнтам похилого віку — у нижчих дозах.


Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 763 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)