АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація нейролептиків (антипсихотиків)

Механізм дії нейролептиків: пригнічення дофамінових рецепторів ЦНС, перешкоджання виділенню нейромедіаторів, вплив на ретику­лярну формацію головного мозку, лімбічну систему, гіпоталамус.

Нейролептики застосовують:

• для лікування пацієнтів із шизофренією, психозом, маніа­кальним станом (психічні захворювання, що супроводжуються маренням і галюцинаціями);

• як протиблювотні засоби під час хіміотерапії при онкологіч­них захворюваннях, при тяжких токсикозах вагітних, промене­вій хворобі, пухлинах мозку та при гикавці;

• для нейролептанальгезії (один із методів загального знеболення);

• для усунення лікарської залежності від наркотичних аналь- гетиків та етилового спирту;

• в анестезіології.

Загальні побічні ефекти нейролептиків: екстрапірамідні роз­лади (симптоми лікарського паркінсонізму).

Аміназин (хлорпромазин) — один із перших нейролептиків, який почали застосовувати в медицині. Виявляє антипсихотичну (усуває марення та галюцинації), транквілізувальну (усуває від­чуття страху, агресивність, напруження і зумовлює відчуття спо­кою, рівноваги, байдужості) і протиблювотну дію (пригнічує три­герну зону блювотного центру довгастого мозку).

Аміназин також посилює дію препаратів, що пригнічують ЦНС (засобів для наркозу, анальгетиків, етилового спирту, снодійних); знижує температуру тіла та артеріальний тиск (AT).

Тривалість дії — до 6 год. З травного каналу всмоктується по­гано, повільно виводиться з організму через нирки та кишечник.

Показання до застосування: стан психомоторного збудження у пацієнтів із шизофренією, психозом; лікування та профілактика блювання у вагітних у разі тяжкого перебігу токсикозу; лікуван­ня протипухлинними засобами та під час сеансів променевої тера­пії; в анестезіології тощо. v

Побічні ефекти: екстрапірамідні розлади, зниження AT, ура­ження печінки, алергійні реакції, токсичний вплив на кровотво­рення, виражена місцева подразлива дія.

Протипоказання: порушення функції нирок, печінки, прогре­суючі системні хвороби головного та спинного мозку, коматозний стан, травми мозку, хвороби кровотворних органів.

Галоперидол (галофен, галопер, сенорм, транкодол) — високо­активний нейролептик швидкої дії. Має швидкий і тривалий ан- типсихотичний, транквілізувальний, протиблювотний ефект. На рівень AT не впливає.

Показання до застосування: випадки гострого психомоторного збудження (шизофренія, психоз, деменція, олігофренія), неперерв­не блювання, гикавка; в анестезіології для премедикації тощо.

Побічні ефекти: екстрапірамідні розлади, депресія, тахікар­дія, пригнічення лейкопоезу, алергійні реакції.

Дроперидол — нейролептик, що має швидку (при внутрішньо­венному введенні — через 2-5 хв) та коротку дію — до ЗО хв.

Показання до застосування: у комбінації з фентанілом — для нейролептанальгезії (нейролептанальгезія — один із методів за­гального знеболення без втрати пацієнтом свідомості).

Клозапін (азалептин, лепонекс, клемоксан) — нейролептик, що має виражену антипсихотичну та заспокійливу дію. Особливістю цього за­собу є те, що він не зумовлює розвиток екстрапірамідних розладів.

Показання до застосування: гострі та хронічні форми шизо­френії, маніакальний стан, психоз, психомоторне збудження.

Побічні ефекти: сонливість, втомлюваність, тахікардія, пітли­вість, сухість у роті, нудота, закреп.

Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 753 | Нарушение авторских прав