Генеральний директор НВО «Укрфармація» О.І. Клімов
Словник медичних термінів А
Абсцес — обмежене скупчення гною в різних тканинах і органах.
Авітаміноз — значна або повна відсутність вітаміну в організмі.
Акромегалія — ендокринна хвороба, що виникає внаслідок надлишкового виділення соматотропного гормону і проявляється диспропорційним ростом кісток скелета, м'яких тканин та внутрішніх органів.
Алейкія — відсутність лейкоцитів в одиниці об'єму крові.
Алкоголізм — хвороба, що виникає внаслідок хронічної інтоксикації етиловим спиртом; проявляється патологічною пристрастю до спиртних напоїв, неконтрольованим уживанням їх, похмільним синдромом, розладами психічної діяльності, соматичними та неврологічними порушеннями, соціальним падінням.
Алопеція — патологічне випадіння волосся.
Амебіаз — протозойна інфекція, що характеризується виразковим ураженням товстої кишки, можливістю утворення абсцесів у різних органах і схильністю до затяжного й хронічного перебігу.
Аменорея — відсутність менструацій протягом 6 міс. і більше.
Амнезія — послаблення або втрата пам'яті.
Анафілаксія — тяжка алергійна реакція, що виникає під час парентерального введення ліків і характеризується швидким розвитком процесу із задишкою, потьмаренням свідомості, почуттям страху смерті, зниженням артеріального тиску, та в разі несвоєчасного надання медичної допомоги призводить до смерті потерпілого.
Антиоксиданти — речовини, що здатні нейтралізувати вільні радикали і гальмувати процеси вільнорадикального окиснення (вітаміни С, А, Е, Р, селен та ін.)
Ангіна — гостре інфекційно-алергійне захворювання, при якому запальні зміни виражені переважно в піднебінних мигдаликах. Запальний процес може локалізуватися й в інших лімфоїдних тканинах глотки — в язичних, гортанних, носоглоткових мигдаликах; їм відповідають язичні, гортанні й ретроназальні (носоглоткові) ангіни.
Анемія, або недокрів'я, — стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і (або) зниженням вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові.
Анорексія — зниження або втрата апетиту.
Аритмії — порушення ритму серця, що пов'язане зі змінами функції провідної системи серця.
Артрити — це запальні захворювання суглобів, що мають різне походження й близькі механізми розвитку.
Аскаридоз — гельмінтоз, спричинений аскаридами.
Асфіксія — задуха, що проявляється симптомокомплексом розладу діяльності нервової системи, дихання та кровообігу.
Атаксія — порушення моторики, що проявляється розладом координації рухів.
Атеросклероз — хронічне захворювання, при якому відбувається системне ураження артерій. Виражається у відкладенні ліпідів і солей кальцію у внутрішній стінці артерії та розвитку сполучної тканини з подальшим ущільненням і звуженням просвіту судини. Внаслідок порушення кровотоку в органах розвиваються дистрофічні, некротичні та склеротичні процеси.
Ахілія шлунка — пригнічення чи відсутність секреції (виділення шлункового соку).
Б
Базедова хвороба — ендокринне захворювання, спричинене гіперфункцією щитоподібної залози, що характеризується збільшенням її розмірів та секреції, порушенням обміну речовин і функції органів.
Безпліддя (sterilitas) — відсутність здатності до запліднення в жінок (жіноче безпліддя) і в чоловіків (чоловіче безпліддя).
Блокада серця — розлади серцевої діяльності, які пов'язані з уповільненням чи перериванням проведення нервових імпульсів по провідній системі серця.
Бородавка — доброякісне новоутворення шкіри незапального характеру, спричинене вірусом.
Бронхіальна астма («астма» у перекладі із грецької означає «ядуха», «важкий подих») — алергійна хвороба, основним проявом якої є напади задишки, що виникають унаслідок порушення прохідності бронхів.
Бронхіт — захворювання, що характеризується запаленням бронхів з переважним ураженням їхньої слизової оболонки.
Бруцельоз — це інфекційно-алергійне захворювання, що супроводжується лихоманкою, ураженням ретикулоендотеліальної, судинної, нервової систем і залученням опорно-рухового апарату, що входить до групи зоонозів.
Бурсит — гнійне запалення навколосуглобової слизової сумки, що супроводжується підвищеним утворенням і нагромадженням у її порожнині ексудату (рідини).
Вагініт — запалення стінок піхви.
Вегетосудинна дистонія — нескоординовані вазомоторні розлади у різних ділянках судинної системи.
Вивих — ушкодження зв'язково-капсульного апарату суглоба, що супроводжується припухлістю, деформацією й порушенням функції кінцівки.
Виникає внаслідок спазму коронарних судин (коронароспазму).
Виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки — хронічне рецидивне захворювання, при якому виникає деструкція слизової оболонки (виразка). Розвитку виразкової хвороби сприяють спадкова схильність, порушення режиму, характеру харчування, нервово-психічні фактори, шкідливі звички (паління, алкоголь, надмірне вживання кави). За останніми даними, це захворювання має бактеріальне походження, її спричинює Helicobacter pylory.
Вірусні гепатити — це група поліетіологічних захворювань, що перебігають із переважним ураженням печінки, проявляються збільшенням її розмірів і порушенням функціональної здатності, а також симптомів інтоксикації з жовтяницею.
Вітиліго (песь, пега шкіра) — це придбане зникнення пігменту на здоровій шкірі; характеризується появою на шкірі різних за розмірами, обрисами і локалізацією депігментованих, різко відмежованих плям молочно-білого кольору. Має переважно косметичні незручності для пацієнтів, етіологія його невідома.
Вульвіт — запалення зовнішніх жіночих статевих органів.
г
Гайморит — запалення верхньощелепної пазухи носа, є однієї з форм синуситу.
Гастрит — запальне захворювання слизової оболонки шлунка.
Гельмінтози — хвороби, що виникають унаслідок зараження людини глистами.
Гемералопія — порушення адаптації (пристосування) зору в темряві.
Геморагічні діатези — хвороби, основним проявом яких є кровоточивість.
Герпес оперізувальний — захворювання, збудником якого є вірус вітряної віспи.
Гестози — ряд патологічних станів, які виникають у період вагітності, ускладнюючи її перебіг.
Гепатит — запальна хвороба печінки різного походження.
Гіпертонічна хвороба — це захворювання, основною ознакою якого є підвищення артеріального тиску. Воно зумовлене порушенням регуляції тонусу судин і роботи серця та не пов'язане з органічними захворюваннями будь- яких органів або систем організму.
Гіпокаліємія — зниження концентрації калію в сироватці крові.
Гіпокінезія — обмеження рухливості.
Гіпотензія артеріальна — зниження артеріального тиску.
Гіпотиреоз — хвороби, що виникають унаслідок зниження функції щитоподібної залози.
Гіпофізарний нанізм — синдром, який характеризується малим ростом порівняно зі статевою та віковою нормою та виникає внаслідок недостатності утворення гормону росту соматотропіну.
Гіпохлоремія — зниження вмісту хлоридів у сироватці крові.
Глаукома — тяжке хронічне захворювання очей з постійним чи періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску, особливою формою атрофії зорового нерва та зміненням поля зору.
Гломерулонефрит — інфекційно-алергійне захворювання нирок з переважним ураженням клубочкового апарату.
Гонорея — венерична хвороба, збудником якої є гонококи. Проявляється гнійним запаленням сечових та статевих органів.
Депресія — психічне захворювання, що характеризується тривалими періодами пригнічення та смутку, тривожним настроєм, психічною та руховою загальмованістю з порушенням сну, зниженням працездатності, суїцидаль- ними намірами.
Дерматит — запальне ураження шкіри, що розвивається внаслідок бес- посередньої дії патогенного чинника.
Дизентерія — кишкове інфекційне захворювання, що має фекально- оральний механізм передачі і спричинюється шигелами.
Дисбактеріоз — розлади з боку травного каналу, що виникають унаслідок пригнічення чи знищення природної мікрофлори кишечнику.
Дискінезія — розлади тонусу, моторики і перистальтики органів травлення, що мають гладкі м'язи.
Диспепсія — розлади травлення переважно функціонального характеру внаслідок ферментної недостатності чи тривалого нераціонального харчування.
Дитячий церебральний параліч — параліч, який розвивається внаслідок уражень головного мозку.
Дифтерія — гостре інфекційне захворювання, спричинене коринебактеріями. Характеризується запальним процесом з утворенням фібринозної плівки в місці вхідних воріт інфекції (ротоглотка, ніс, гортань та інші рідкісні локалізації), а також явищами загальної інтоксикації з ураженням серцево-судинної, нервової і видільної систем.
Діабет нецукровий — ендокринна хвороба, яка виникає при недостатності гіпоталамо-гіпофізарної системи (зниження утворення гормону вазо
пресину) і проявляється підвищенням сечовиділення до 5-10 л за добу та пов'язаними з цим розладами.
Діарея — прискорене виділення (більше 2 разів на добу) рідких випорожнень.
Е
Екзема — хронічне рецидивуюче захворювання шкіри нервово- алергійного характеру, що перебігає із запаленням поверхневих ділянок шкіри, свербежем, мокнуттям, лущенням та іншими симптомами.
Еклампсія — найбільш тяжка форма гестозу, що характеризується судомами і скупченням гною в порожнинах тіла й порожнистих органах.
Емфізема легень — анатомічна зміна легень, що характеризується патологічним розширенням повітряних просторів бронхіол (дрібні бронхи) і деструктивними змінами альвеолярних стінок.
Ендемічний зоб — збільшення розмірів щитоподібної залози через низький вміст йоду у воді та їжі.
Ендометрит — запалення слизової оболонки матки.
Ендоцервіцит — запалення слизової оболонки каналу шийки матки. Виникненню сприяють розриви шийки матки (під час пологів, абортів), захворювання інших відділів статевої системи.
Ентерит — запальна хвороба слизової оболонки тонкої кишки.
Ентеробіоз — гельмінтоз, спричинений гостриками.
Ентероколіт — запальне або запально-дистрофічне ураження слизової оболонки тонкої та товстої кишки.
Енурез — нетримання сечі при захворюваннях сечових шляхів, а також соматичних і нервово-психічних захворюваннях.
•Ш*
ЛІ
Жовчнокам'яна хвороба — обмінне захворювання, що характеризується утворенням жовчних каменів у печінкових жовчних протоках, у загальній жовчній протоці або в жовчному міхурі. Частіше камені формуються в жовчному міхурі. В основі захворювання лежать порушення загального обміну речовин, інфекційні хвороби й застій жовчі.
З
Закреп — хронічна затримка спорожнювання кишечнику більш ніж на 48 год, що супроводжується утрудненням акту дефекації, відчуттям неповного спорожнювання з виділенням малої кількості (до 100 г) випорожнень підвищеної твердості.
Зоб — збільшення щитоподібної залози внаслідок гіперфункції чи недостатності йоду.
I
Інсульт — порушення мозкового кровообігу. Розвивається на тлі судинних захворювань (атеросклерозу) і підвищеного артеріального тиску.
Інфантилізм — затримка фізичного та психічного розвитку.
Інфаркт міокарда — гостре захворювання, зумовлене розвитком некрозу (омертвіння) у серцевому м'язі, є однією з форм ішемічної хвороби серця.
Інфекційний мононуклеоз — гостре інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, збільшенням усіх груп лімфатичних вузлів (переважно шийних), печінки і селезінки, наявністю атипових мононуклеа- рів (клітин) у крові.
Істерія, або істеричний невроз, — захворювання, спричинене дією психічної травми, внаслідок якої виникає механізм «втечі у хворобу» або умовної бажаності хворобливого симптому.
Ішемічна хвороба серця — хронічний патологічний процес, що виникає внаслідок недостатності кровопостачання серцевого м'яза. У більшості випадків є наслідком атеросклерозу коронарних судин.
к
Кандидоз (кандидамікоз) — мікоз, який спричинюють дріжджеподібні гриби роду Кандида; уражає шкіру та слизові оболонки, має різні клінічні прояви.
Канцерогенність — побічна дія лікарського засобу, що спричинює розвиток злоякісних пухлин.
Карієс зубів — патологічний інфекційний процес зубів, при якому відбувається демінералізація й розм'якшення твердих тканин зуба з подальшим утворенням дефекту у вигляді порожнини.
Катаракта — це помутніння кришталика та його капсули.
Катотонія — симптомокомплекс, який найчастіше спостерігають при шизофренії.
Кахексія — паталогічний стан, пов'язаний з недостатнім надходженням в організм поживних речовин або порушенням їх засвоєння.
Кератит — запалення рогівки.
Кір — гостре інфекційне вірусне захворювання, що характеризується підвищенням температури тіла, інтоксикацією, катаром верхніх дихальних шляхів і слизової оболонки ока, етапним висипанням плямисто-папульозної висипки.
Коклюш і паракоклюш — гострі інфекційні захворювання, клінічно не віддільні одне від одного. Характеризуються переважним ураженням дихальних шляхів, центральної нервової системи, циклічним перебігом і своєрідними нападами судомного кашлю, що закінчується голосним свистячим вдихом і виділенням тягучого мокротиння, а іноді й блювотою. Вони
трохи відрізняються тим, що при коклюші провідним клінічним симптомом є спазматичний кашель, а паракоклюш — перебігає легше.
Колагеноз — автоімунні захворювання з ураженням сполучної тканини та судин.
Колапс — одна із форм гострої судинної недостатності, що проявляється ослабленням роботи серця, зниженням артеріального тиску, нетривалою втратою свідомості.
Коліки — гострі напади болю внаслідок спазму.
Коліти — група запальних захворювань товстої й прямої кишок.
Кольпіт — запалення слизової оболонки піхви.
Кома — найвищий ступінь патологічного гальмування ЦНС.
Кон'юнктивіт — запалення слизової оболонки ока. Проявляється почервонінням, сльозотечею, відчуттям «піску» в оці.
Краснуха — гостре інфекційне захворювання, що характеризується дрібноп'ятнистою екзантемою, незначними катаральними явищами з боку верхніх дихальних шляхів і збільшенням периферичних лімфатичних вузлів, особливо потиличних. Найчастіше виникає у дитячому віці.
Кретинізм — синдром природженої недостатності функції щитоподібної залози, що характеризується різким відставанням у фізичному та психічному розвитку.
л
Ларингіт — запалення слизової оболонки гортані.
Ларингоспазм — нападоподібний судомний спазм м'язів гортані, що призводить до повного закриття голосової щілини.
Лейкози — термін, який об'єднує численні пухлини кровотворної системи, що виникають із кровотворних клітин і уражають кістковий мозок.
Лишай — збірне позначення різноманітних захворювань шкіри залежно від їхньої етіології (причини); характеризуються висипанням плям, що лупляться, або папул.
Лімфаденіт — запалення лімфатичних вузлів. Звичайно є ускладненням якого-небудь первинного запального процесу.
Лімфогранулематоз — злоякісне новоутворення з первинною локалізацією у лімфоїдній тканині.
Лейкопенія — знижений вміст лейкоцитів в одиниці об'єму крові.
Лейшманіоз — захворювання, збудником якого є лейшманії — одноклітинні джгутикові паразити.
Люмбаго — сильний біль, який раптово виникає у попереку при захворюванні нервів і м'язів.
Лямбліоз — широко розповсюджене захворювання людини, збудниками якого є лямблії кишкові (найпростіші). Проявляється у вигляді розладів кишечнику або може мати безсимптомне носійство.
м
Малярія (болотна лихоманка) — гостре протозойне захворювання людини й тварин, збудник якого передається комарами роду Анофелес і розвивається у крові. Характеризується переважно ураженням ретикулоендоте- ліальної системи, еритроцитів і проявляється гарячковими станами, анемією, гепатоспленомегалією.
Мастит — запалення грудної залози.
Менінгіт — гостре інфекційне захворювання, що характеризується запаленням м'яких оболонок головного мозку й симптомами інтоксикації.
Міастенія — слабкість м'язів.
Мігрень, або гемікранія (hemicrania від грец. he ті — «підлоги» — половина; сгапіоп — череп), — особливий вид головного болю.
Мікоплазмоз (уреаплазмоз) — захворювання, збудником якого є група мікроорганізмів сімейства мікоплазм і уреаплазм, які входять до складу нормальної мікрофлори, але за певних умов проявляють патогенні властивості.
Мікседема — поширений набряк пішкірної жирової клітковини внаслідок гіпофункції щитоподібної залози.
Міозит — запальний процес у м'язах.
Міокардит — запальне ураження серцевого м'яза.
Міокардіодистрофія — порушення структури клітин міокарда внаслідок біохімічних розладів.
Мутагенність — побічна дія лікарського засобу, яка призводить до генетичних порушень.
н
Набряки — надлишкове нагромадження рідини в тканинах організму, підшкірній клітковині. Набряк не є самостійним захворюванням, це симптом захворювань серця, ускладнених серцевою недостатністю, захворювань нирок, може спостерігатися при цирозі печінки, голодуванні, при патології вагітності.
Набряк Квінке — алергійна реакція середнього ступеня тяжкості у вигляді набряку гортані та задишки.
Набряк легень — напад тяжкої ядухи на тлі гострої лівошлуночкової недостатності серця з виділенням у альвеоли серозної рідини та піноутворен- ням (альвеолярний набряк).
Наркоманія — залежність людини від речовин, що впливають на його психіку.
Невралгія — синдром, який характеризується інтенсивним болем за ходом чутливого або змішаного нерва.
Неврит — ізольоване ураження окремих нервових стовбурів.
Недостатність кровообігу — гостра чи хронічна нездатність системи кровообігу поставляти органам та тканинам кров у кількості, яка необхідна для їх нормального функціонування як у спокої, так і при напруженні.
Нефрит — запальна хвороба нирок.
Нефроз — запальні або дистрофічні захворювання нирок, а також їх токсичне ураження.
Нефротоксичність — побічна дія лікарського препарату, що спричинює ураження нирок.
О
Ожиріння (adipositas) — захворювання, що характеризується надлишковим відкладенням жиру в підшкірній клітковині та інших тканинах організму, а також перевищенням нормальної (ідеальної) маси тіла людини на 20 % і вище.
Ортостатичний колапс — різке зниження артеріального тиску в разі зміни положення тіла пацієнта з горизонтального на вертикальне.
Остеомієліт — інфекційний запальний процес у кістковому мозку.
Остеохондроз — дегенеративно-дистрофічне захворювання хребта, у першу чергу міжхребцевих дисків, що супроводжується їхньою деформацією, зменшенням висоти, розшаруванням.
Отит — запалення вуха.
Ототоксичність — побічна дія лікарського засобу, що пригнічує слух.
п
Панкреатит — гостре чи хронічне запальне захворювання підшлункової залози.
Паралічі й парези — це ослаблення або повне випадання рухової функції внаслідок ураження нервової системи.
Педикульоз — паразитування на людині дрібних кровосисних комах — вошей.
Перелом — порушення цілості кістки, що супроводжується її деформацією і зсувом, порушенням функції кінцівки.
Перитоніт — запалення очеревини.
Печія — основний симптом підвищеної секреції шлункового соку.
Пієлонефрит — неспецефічний запальний процес з переважним ураженням проміжної тканини нирок та її чашково-мискової системи.
Піодермії — група гострих і хронічних, поверхневих і глибоких запальних захворювань шкіри, спричинених гноєтворними бактеріями.
Плеврит — запалення плеври.
Плоскі (юнацькі) бородавки — дрібні (0,5-3 мм) округлі вузлики тілесного або жовтуватого кольору із гладкою плоскою поверхнею, які трохи виступають над шкірою.
Пневмонія — захворювання, що супроводжується розвитком запального процесу в легеневій тканині з переважним ураженням респіраторних відділів легень (альвеол).
Подагра — хронічне захворювання, що виникає внаслідок порушення пуринового обміну і супроводжується відкладанням сечокислого натрію в різних органах й тканинах. Це призводить до порушення їхніх функцій; найчастіше уражуються суглоби і нирки. Термін «подагра» походить від грец. podagra, що буквально означає «капкан для ніг» або «нога, що стала жертвою» (podas — нога; agra — капкан, жертва).
Правець — інфекційне захворювання, характеризується токсичним ураженням центральної нервової системи, що спричинює судомне скорочення м'язів усього тіла тонічного й клонічного характеру.
Пролежні — некроз (омертвіння) шкірних покривів, зумовлений компресією тканин з порушеною трофікою. Найчастіше виникають при тривалому лежанні.
Психоз — тяжке захворювання ЦНС, основними проявами якого є марення та галюцинації.
Псоріаз (син. лускатий лишай) — один з найпоширеніших дерматозів, відомий ще із часів Гіппократа, але дотепер причини його точно не встановлені. Це хронічне незаразне ураження шкіри, нігтів і суглобів.
Р
Радикуліт — запалення корінців спинномозкових нервів.
Рахіт — захворювання, що розвивається внаслідок гіповітамінозу вітаміну D з розладами фосфорно-кальцієвого обміну, що призводить до функціонального порушення ЦНС, вегетативної нервової системи, змін у кістково- суглобовій і м'язовій системах.
Ревматизм (хвороба Соколовського—Буйо) — загальне інфекційно- алергійне захворювання, що супроводжується запальним ураженням сполучної тканини. Переважно локалізується в серцево-судинній системі та суглобах.
Ревматоїдний артрит — системне захворювання сполучної тканини, клінічно проявляється хронічним прогресуючим ураженням суглобів.
Ригідність — негнучкість, спричинена напруженням м'язів.
Риніт (нежить) — неспецифічне запальне захворювання слизової оболонки носа. Часто в побуті захворювання визначається як «застуда».
с
Сальмонельоз — гостра кишкова інфекційна хвороба, спричинена групою сальмонел, характеризується різноманітними клінічними проявами — від безсимптомного носійства до тяжких септичних форм. Частіше перебігає з переважним ураженням органів травлення (гастроентерит, коліт).
Сепсис (зараження крові) — хвороба, що характеризується прогресуючим поширенням мікроорганізмів у крові та організмі.
Септицемія — форма сепсису.
Сибірка (карбункул злоякісний) — гостра бактеріальна зоонозна інфекція, що характеризується інтоксикацією, розвитком серозно-геморагічного запалення шкіри, лімфатичних вузлів і внутрішніх органів. Перебігає у вигляді шкірної форми з утворенням специфічного карбункула чи септичної форми.
Синусит — запалення слизової оболонки при носових пазух.
Сифіліс — інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом, спричинюється блідою трепонемою (спірохетою). Сифіліс схильний до хронічного й рецидивуючого перебігу, вражає всі органи й системи.
Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, що характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною й висипаннями на шкірі.
Стенокардія (грудна жаба) — одна з форм ІХС (ішемічної хвороби серця). Основний прояв стенокардії — напади стискаючого болю або болю, що давить за грудниною («жаба душить»); біль може поширюватися на ліву руку, ліве плече, лопатку, нижню щелепу, навіть зуби. Іноді біль супроводжується відчуттям страху, що змушує хворих застигати в нерухомій позі.
Стоматит — запалення слизової оболонки рота.
т
Тератогенність — побічна дія лікарського засобу, що спричинює аномалії розвитку внутрішніх органів і систем плода.
Тонзиліт — запалення піднебінних мигдаликів.
Трахеїт — гостра запальна реакція слизової облонки трахеї внаслідок вірусних, бактеріальних або змішаних інфекцій.
Трематодози — гельмінтози, спричинені плоскими черв'яками — трематодами.
Трихомоноз сечостатевий (трихомоніаз) — гостре венеричне захворювання, збудником якого є трихомонада.
Трихоцефальоз — гельмінтоз із групи нематодозів, збудником якого є волосоголовець.
Тромбоемболія — закриття (емболія) просвіту вени тромбом, що відірвався.
Тромбофлебіт — запалення вен з утворенням тромбу.
Трофічні виразки — це дефекти тканин, що довго не загоюються, зі
схильністю до млявого перебігу, рецидивів і резистентності до лікування.
ф
Фарингіт — запалення слизової оболонки глотки.
Феохромоцитома — пухлина кори надниркових залоз.
Флегмона — розлите гнійне запалення тканин.
Фурункульоз — хронічна рецидивна стафілодермія.
X
Харчова токсикоінфекція — гостре нетривале захворювання, спричинене умовно-патогенними бактеріями, здатними виробляти токсини поза організмом людини (у продуктах харчування); характеризується симптомами ураження верхніх відділів травного тракту (гастрит, гастроентерит) і порушеннями водно-сольового обміну.
Хламідіози — захворювання, спричинені хламідіями (кольпіт, цервіцит, ерозії, уретрит, сальпінгіт, проктит тощо).
Холера — гостра кишкова антропонозна інфекція, яку спричинює холерний вібріон і яка характеризується розвитком гастроентериту. Це супроводжується зневодненням організму, порушенням електролітного й кислотно- лужного балансу. Належить до групи небезпечних інфекцій.
Холецистит — запалення жовчного міхура (органа, призначеного для депонування жовчі, яка разом з іншими травними ферментами (шлунковий сік, ферменти тонкої кишки й підшлункової залози) бере активну участь у процесі переробки й переварювання їжі).
ц
Цинга — порушення проникності судин унаслідок дефіциту вітаміну С, що супроводжується кровоточивістю.
Цироз печінки — хронічне прогресивне дифузне ураження печінки, що супроводжується ушкодженням і загибеллю гепатоцитів, надмірним розвитком сполучної тканини та утворенням на місці часточок структурно аномальних вузлів регенерації. Внаслідок цього відбуваються груба перебудова архітектоніки й порушення функції печінки.
Цистит — запальне захворювання сечового міхура.
Цукровий діабет — хронічне ендокринне захворювання, що характеризується порушенням усіх видів обміну речовин і насамперед вуглеводного. Для цукрового діабету характерна наявність хронічної гіперглікемії (підвищення рівня глюкози в крові) й глюкозурії (наявність глюкози в сечі), зумовлених інсуліновою недостатністю.
ч
Черевний тиф — гостра інфекційна хвороба із групи кишкових інфекцій, характеризується бактеріемією (наявністю збудника в крові), ураженням лімфатичного апарату тонкої кишки. Проявляється лихоманкою, інтоксикацією і ураженням ряду систем організму.
Чума — гостра природно-осередкова, схильна до ендемічного поширення трансмісивна інфекція, що проявляється лихоманкою, тяжкою загальною інтоксикацією і геморагічно-некротичним запаленням у лімфатичних вуз
лах, легенях та інших органах. Належить до групи особливо небезпечних карантинних інфекцій.
ш
Шигельоз — кишкове інфекційне захворювання, збудниками якого є шигели.
Шизофренія — хронічний прогресуючий психоз.
Шок — тяжкий стан, який супроводжується вираженими порушеннями функцій життєво важливих органів, у першу чергу кровообігу та дихання.
Я
Ячмінь — гостре гнійне запалення волосяного мішечка або сальної залози кореня вії.
Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 709 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |
|