АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Альдегіди і спирти 1 страница

Прочитайте:
  1. Bones; skeletal system 1 страница
  2. Bones; skeletal system 10 страница
  3. Bones; skeletal system 11 страница
  4. Bones; skeletal system 12 страница
  5. Bones; skeletal system 13 страница
  6. Bones; skeletal system 14 страница
  7. Bones; skeletal system 15 страница
  8. Bones; skeletal system 16 страница
  9. Bones; skeletal system 17 страница
  10. Bones; skeletal system 18 страница

До них належать розчин формальдегіду (формалін), лізоформ, спирт етиловий. Препарати цієї групи мають антисептичні та дезін­фекційні властивості. Механізм дії: зумовлюють дегідратацію (зне­воднення) білків клітинної мембрани і загибель мікроорганізмів.

Розчин формальдегіду (формалін) — це рідина, що містить 36,5-37,5 % формальдегіду, має різкий своєрідний запах, добре розчиняється у воді та спирту. Справляє протимікробну дію на ве­гетативні форми бактерій та їхні спори. Розчини формальдегіду застосовують для дезінфекції білизни, посуду, предметів догляду за хворими, металевого та неметалевого інструментарію, для кон­сервації анатомічних препаратів, вакцин і сироваток. Використо­вують як дезінфекційний та дезодораційний засіб при надмірній пітливості шкіри.

Лізоформ — комбінований препарат, що містить формалін. Ви­являє протимікробну і дезодоруючу дію. Використовують для зов­нішнього застосування для спринцювань при вагініті, а також для дезінфекції рук і приміщень.

Побічні ефекти: подразнення шкіри і слизових оболонок.

Спирт етиловий — рідина, що має своєрідний запах та смак. Бактерицидна дія проявляється при 20 % концентрації. Крім про­тимікробної спирт етиловий виявляє також подразливу (у низьких концентраціях) та в'яжучу (у високих концентраціях) дію.

Місцево етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:

• 40 % — для компресів;

• 70 % — для оброблення шкіри пацієнта, рук хірурга, операційно­го поля та дезінфекції інструментів перед маніпуляціями;


• 95-96 % — для лікування опіків та дезінфекції медичних ін­струментів.

Детергенти

Детергенти — це речовини, що здатні знижувати поверхневу активність, виявляють очисну і протимікробну дію. Протимі­кробна дія полягає в тому, що детергенти змінюють проникність цитолеми мікробних клітин і спричинюють розпад бактеріаль­них клітин. До них належать зелене мило, церигель, етоній, дека- метоксин (септефрил), мірамістин.

Зелене мило — зеленкувата маса зі слабким запахом. Легко розчиняється у воді та спирту. Це аніонний детергент. Застосову­ють для очищення шкіри.

Церигель — катіонний детергент. Густа рідина із запахом спир­ту. Добре розчинна у спирту та ефірі. Виявляє дезінфекційну дію. Застосовують для оброблення рук медичного персоналу під час підготовки до хірургічних втручань.

Етоній виявляє бактеріостатичну і бактерицидну дію щодо стрептокока, стафілокока та інших мікроорганізмів. Признача­ють при трофічних гнійних виразках прямої кишки та при інших захворюваннях.

Декаметоксин (септефрил) виявляє протимікробну, протимі- козну дію, стимулює загоєння ран. Застосовують для лікування гнійних і мікозних захворювань шкіри, при ураженні слизової оболонки ротової порожнини (стоматит, гінгівіт, пародонтоз), кон'юнктивіті, отиті, а також призначають хворим на виразковий коліт, простатит.

Протипоказання: вірусні захворювання шкіри і слизових обо­лонок, а також індивідуальна непереносимість.

Сучасні антисептичні та дезінфекційні засоби

У наш час сильним дезінфектантом і стерилізуючим агентом є надоцтова кислота. Із сполук йоду широке застосування мають йодоформ (йодопірон, йодонат). За кордоном композиції на основі гідрогену пероксиду у твердій і рідких формах широко використо­вують завдяки високій ефективності, широкому спектру дії, еко­логічній безпеці та зручному застосуванню. Високу антимікробну активність мають препарати групи надкислот. У вітчизняній практиці це дезоксон-1 і дезоксон-4. Широкий спектр дії мають альдегіди — формальдегід, гліоксаль, глутаровий альдегід. Остан- 11 і ми роками в Україні випускають нові дезінфекційні препарати на основі органічних сполук хлору (ДП-2, хлорцин, сульфохло- рантин), а також засоби на основі амфолітної ПАР (поверхнево- а ктивної речовини) — катамін АБ і полісепт.

Наказами МОЗ України дозволено застосування таких анти­септичних і дезінфекційних засобів:

• корзолекс плюс, корзолекс екстра, дисмозон пур (для дезін­фекції і передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення);

• бациллоцид расант (спеціальний препарат для швидкої дезін­фекції у зонах особливої інфекційної небезпеки);

• кутасепт Ф (для перед- та післяопераційної обробки шкіри та швів, антисептичного знезараження шкіри перед ін'єкціями, гігієнічної та хірургічної обробки шкіри рук);

• стерилліум, бактолін базік (для гігієнічної та хірургічної анти­септичної обробки шкіри рук).

Фармакобезпека:

— під час роботи з фенолом слід бути обережним, оскільки він добре всмоктується через шкіру і слизові оболонки, що може при­звести до отруєння;

—під час роботи зі спиртом етиловим слід враховувати його резорбтивну дію (пригнічує функцію ЦНС і тому перебуває на предметно-кількісному обліку);

— під час роботи з розчином формальдегіду слід бути обереж­ним, оскільки вдихання парів спричинює сльозотечу, ядуху, за­дишку, психомоторне збудження;

— слід пам'ятати, що потрапляння нерозведеного розчину аміаку на кон'юнктиву або всередину зумовлює опіки;

— під час роботи з кислотою борною не слід наносити препа­рат на великі поверхні тіла, особливо дітям дошкільного віку, оскільки препарат добре проникає через шкіру та слизові оболон­ки і може накопичуватися в органах і тканинах;

— під час роботи з ртуті дихлоридом (є дуже сильною отру­тою) треба бути обережним і працювати в рукавичках, щоб пре­парат не потрапив до порожнини рота, на слизові оболонки та шкіру;

— хлоргексидин є несумісним з препаратами йоду;

—0,1 % розчин перманганату калію не ефективний для про­мивання шлунка при отруєнні атропіном, кокаїном, барбітура­тами;

—розчин нітрату срібла при його застосуванні повинен бути приготовлений ex tempore;

— пахучі лікарські засоби (розчин аміаку, дьоготь, іхтіол, йодоформ, фенол, розчин формальдегіду, хлорамін Б) слід зберіга­ти ізольовано в герметично закритій тарі, не прониклій для за­паху, окремо за найменуваннями;

— барвні лікарські засоби, які залишають забарвлений слід на тарі, закупорювальних засобах, устаткуванні та інших предметах (брильянтовий зелений, калію перманганат, метиле­новий синій, фурацилін, етакридину лактат), слід зберігати в спеціальній шафі в щільно закупореній тарі, окремо за наймену­ваннями. Для роботи з барвними речовинами для кожного най­менування необхідно виділити спеціальні ваги, шпатель та ін­ший інвентар;

— дезінфекційні засоби (хлорамін Б та інші) слід зберігати в герметично закупореній тарі, у захищеному від світла місці в ізо­льованому приміщенні, подалі від приміщень для зберігання пластмасових, гумових та металевих виробів, а також для одер­жання води очищеної.

Антисептичні та дезінфекційні засоби
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Умови зберігання
Галогеновмісні сполуки
Хлорамін Б (Chlorami- питВ) Порошок 0,25-0,5 % розчин для дезінфекції рук; 1,5-2 % розчин для оброблення ран; 1-5 % розчин для дезінфекції неметалевих предметів Ізольовано; у прохолодному сухому темному місці
Хлоргексиди- ну біглюконат (Chlorhexidini bigluconas) 20 % водний розчин у флаконах по 20, 50 та 100 мл, який розводять етиловим спиртом 1:40 чи водою 0,5 % водно-спиртовий розчин для обробки опе­раційного поля; 0,5 % водний розчин для дез­інфекції ран, промиван­ня опіків; 0,5 % спир­товий або 1 % водний розчин для дезінфекції рук; 0,1 % водний розчин для дезінфекції приміщень; 0,05 % водний розчин для профілактики венерич­них захворювань У добре закупоре­ній тарі; у прохо­лодному, захище­ному від світла місці

 

Продовження
ІІанва препарату Форма випуску Спосіб застосування Умови зберігання
ІЧі'ІИН йоду (ІіИрТОВИЙ 1 Solutio Iodi Hl'irituosa) 5 % спиртовий розчин у фла­конах по 10,15 та 25 мл; 5 % розчин в ампулах по 1 мл 5 % спиртовий розчин для зовнішнього застосу­вання Список Б У скляних банках з притертими пробками, у захи­щеному від світла місці
Розчин Люголя (Solutio Lugoli) Розчин у флаконах по 50 мл Призначають зовнішньо для змащування слизової оболонки глотки, гортані У прохолодному темному місці
Йодинол (lodinolum) Розчин у флаконах по 100 мл При тонзиліті — 4-5 про­мивань; при гнійних отитах закапувати по 5-8 крапель; при трофічних виразках і опіках прикладати серветки, змочені йодинолом У захищеному від світла місці при температурі не нижче 0 °С
Йоддицерин (Ioddicerinum) Розчин у флаконах по 15 мл Призначають зовнішньо для змащування слизових оболонок і шкіри У прохолодному темному місці
Йодоформ (Iodoformium) Порошок Призначають зовнішньо у мазях, присипках, 40 % пастах У прохолодному темному сухому місці (леткий, потребує захисту від випаровуван­ня)
Окисники
Розчин водню пероксиду (Solutio Hyd- rogenii peroxydi diluta) Офіцинальний 3 % розчин у флаконах Призначають зовнішньо для промивань та полоскань, при стомати­ті, ангіні, гінекологічних захворюваннях У прохолодному темному сухому місці (леткий, потребує захисту від випаровування)
Калію перманганат (Kalii permanganas) Порошок 0,1-0,5 % розчин для промивання ран; 0,05-0,1 % розчин для промивання шлунка У сухому місці (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
Бензоїлперок- сид (Окси 5,10) (Benzoyl- peroxydum) Гель 5-10 % 5 % гель для зовнішньо­го застосування. Наноси­ти на очищену і висуше­ну уражену поверхню 1 раз на день У прохолодному темному сухому місці

 

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Умови зберігання
Кислоти і основи
Кислота борна (Acidum boricum) Порошок; 3 % спиртовий розчин у флако­нах по 5,10 мл Призначають для зовнішнього застосуван­ня: 2-4 % розчин — для полоскання горла та промивання очей; 3 % спиртовий розчин — для лікування отиту; 5-10 % мазі та присип­ки — для обробки уражених ділянок шкіри Список Б У захищеному від світла місці
Натрію тетраборат (бура, боракс) (Natrii tetraboras) Порошок Призначають для зовнішнього застосуван­ня: 2-5 % розчин — для спринцювань, полоскань, змащувань У прохолодному місці, у герметично закупореній тарі
Розчин аміаку 10 % (Solutio Аттопіі caustici 10 %) Розчин у флаконах по 10, 40 та 100 мл У хірургічній практиці для миття рук (25 мл на 5 л теплої перевареної води) У прохолодному місці
Солі важких металів
Ртуті дихло- рид (сулема) (Hydrargyri dichloridum) Порошок; таблетки по 0,5 та 1 г для зовнішнього застосування, приготування розчинів Розчини 1:500-1:1000 — для дезінфекції Список А Окремо від інших засобів; розчини підфарбовані еозином. Посуд 3 маркуванням «Отрута», у щільно закупореній тарі
Срібла нітрат (ляпіс) (Argenti nitras) Порошок 2-10 % розчин для змащування шкіри та припікань; 0,25-2 % розчин для змащування слизових оболонок при гострому кон'юнктивіті Список А У прохолодному темному місці. Скляну тару об­клеюють світлоне­проникним папером. У щільно закупорених банках з при­тертою пробкою
Протаргол (Protargolum) Порошок 1-5 % розчин: при запаль­них процесах верхніх дихальних шляхів; 1-3 % розчин: для промивання сечового міхура, при кон'юнктивіті У прохолодному темному місці, у щільно закупоре­них банках з темного скла

 

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Умови зберігання
Цинку сульфат (Zinci sulfas) Порошок; очні краплі (0,25 та 0,5% розчини) у флаконах по 10 мл 0,25-0,5 % розчин зака­пувати під час лікуван­ня кон'юнктивіту; 0,25-0,5 % розчин використовувати в оториноларингології; 0,1-0,5 % розчин вводити в порожнину сечовипускального каналу й піхви Список Б Потрібен захист від випаровування. Зберігати в щільно закупореній тарі
Група фенолу
Фенол чистий (кислота карболова) (Phenolum ри- rum seuAcidum carbolicum) Порошок 3-5 % розчин для дезінфекції У прохолодному, захищеному від світла місці
Резорцин (Resorcinum) Порошок 2-5 % водний та спирто­вий розчин; 5-10 % мазь, присипка, паста для зовнішнього застосу­вання У щільно закупо­рених банках з темного скла
Трикрезол (Tricresolum) Рідина 0,25-0,3 % розчин для зовнішнього застосуван­ня Список Б У щільно закупо­рених банках, у захищеному від світла місці
Дьоготь березовий (Pix liquida Betulae) Рідина Призначають для зов­нішнього застосуван­ня у формі 10-30 % мазі, лініменту (готують ех tempore) для лікування екземи, псоріазу, корости тощо У прохолодному сухому місці
Лінімент баль­замічний за Вишневським (Linimentum balsamicum Wishnevsky) Лінімент у флаконах по 100 г Призначають для зовнішнього застосуван­ня для лікування ран, виразок, пролежнів У прохолодному сухому місці
Мазь Вількін- сона (Unguentum Wilkinsoni) Мазь у тубах по 40 г Змащувати уражені ділянки шкіри 2 рази на день У прохолодному сухому місці

 

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Умови зберігання
Дьогті і смоли
Іхтіол (Ichthyolum) Густа рідина; мазь 10 %, 20 %; свічки 0,2 г Призначають для зовнішнього застосуван­ня: 10-30 % спиртово-водні примочки; 5-30 % мазь; ректально по 0,1-0,3 г у свічках У прохолодному сухому місці
Вінізоль (Vinisolum) Аерозоль у балонах під тиском Розпилюють на уражену поверхню 2-3 рази на тиждень У сухому місці при кімнатній темпера­турі, подалі від вогню
Барвники
Брильянтовий зелений (Viride nitens) Порошок; 1-2 % спирто­вий розчин у флаконах по 10 мл 1-2 % водний та спирто­вий розчини для зовніш­нього застосування У прохолодному місці, подалі від вогню (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
Метиленовий синій (Methylenum coeruleum) Порошок; 1 % водний розчин; 1 % спиртовий розчин; 1 % розчину у 25 % розчині глюкози в ампулах по 20 і 50 мл (Хромос- мон) 1-3 % спиртовий розчин для зовнішнього застосу­вання; 0,02 % водний розчин для промивання сечовипускального каналу і сечового міхура; 50-100 мл 1 % розчину для внутрішньовенного введення Порошок — у добре закупореній темній тарі; розчини — у захи­щеному від світла місці (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
Етакридину лактат (риванол) (Aethacridini lactas) Порошок; 3 %мазь по 25 г 0,1 % спирто­вий розчин 0,05-0,2 % розчин для обробки ран; 0,05-0,1 % розчин для порожнин тіла; 2,5 % присипка; 1 % мазь; 5-10 % паста; 0,1-0,2 % розчин для зовнішнього застосування У сухому прохо­лодному, захище­ному від світла місці (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
Похідні нітрофурану
Фурацилін (нітрофурал) (Furacilinum.) Порошок; таблетки по 0,1 г (для застосування всередину); таблетки по 0,02 г Водні розчини 1:5000 (0,02 %) — для обробки гнійних ран, при виразках і пролежнях, опіках II і III ступеня, кон'юнктивіті; спиртові розчини 1:1500; Список Б У щільно закупо­рених банках з темного скла в прохолодному, захищеному від світла місці

 

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Умови зберігання
  (для приготу­вання розчи­нів); 0,2 % мазь 0,2 % мазь — при блефариті; всередину для лікування шигельо- зу по 0,1 г 4-5 разів на добу (барвний; збері­гати в спеціальній шафі)
Фурапласт (Furaplastum) Густа маса у флаконах з темного скла по 50 мл Призначають для зовнішнього застосуван­ня: ушкоджену ділянку очищають і протирають сухим стерильним марлевим тампоном, потім наносять тонкий шар препарату Список Б У захищеному від світла і вогню місці
Фурагін (фуразидин) (Furaginum) Порошок; таблетки по 0,05 г Таблетки для вживання всередину по 0,1-0,2 г 2-3 рази на день при урологічних захворюваннях;для зовнішнього застосуван­ня: (1:13 000) на ізото­нічному розчині натрію хлориду для промивань, спринцювань, лікуван­ня гнійних ран, опіків, кон'юнктивіту Список Б У сухому, захище­ному від світла місці
Альдегіди і спирти
Розчин формальдегі­ду (формалін) (Solutio Formaldehydi) Офіцинальний 37 % розчин 0,5-1 % розчин — для зовнішнього застосуван­ня; розчини 1:2000— 1:3000 — для спринцю­вань; 0,5 % розчин — для дезінфекції інструментів У темному місці при температурі не нижче ніж 9 °С
Спирт етиловий (Spiritus aethylicus) Розчин 40 %, 70 %, 90 % та 96% 70 % розчин — для обробки рук медичного персоналу, операційного поля; 90-96 % розчин — для стерилізації хірур­гічних інструментів Легкозаймиста речовина. Також потребує захисту від випаровування
Лізоформ (Lysoformium) Рідина у флаконах по 100 мл Для зовнішнього засто­сування: 1-4 % роз­чин — для спринцювань; 1-3 % розчин — для дезінфекції рук і приміщень При кімнатній тем­пературі

 

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Умови зберігання
Детергенти
Церигель (Cerigelum) Рідина в скля­них флаконах по 400 мл Для зовнішнього застосу­вання (для обробки рук) 3-4 г У щільно закупо­реному скляному посуді
Зелене мило (Sapo viridis) Зеленкувата маса Для очищення шкіри та приготування мильного спирту При кімнатній тем­пературі
Етоній (Aethonium) Порошок; паста по 20 г; мазь 0,5 % по 25 г і 1 % по 25г 0,02-1 % розчин для зовнішнього застосуван­ня; 0,5-2 % мазь; 0,1 % розчин для застосування в оториноларингології та офтальмології; 0,5 % розчин — для застосу­вання в стоматології При кімнатній тем­пературі
Декаметоксин (септефрил) (Decametho- хіпит) Таблетки по 0,1 г для приготування розчинів 0,01-0,05 % розчин для зовнішнього застосуван­ня при мікозах для промивання, примочок; 0,03 % розчин — для промивання сечового міхура; 0,025 % роз­чин — для застосування в стоматології, а також при кон'юнктивіті Список Б У посудині 3 темного скла

 

Матеріали для самоконтролю

Запитання

1. Як класифікують антисептичні та дезінфекційні засоби?

2. Що характерно для галогеновмісних сполук?

3. У яких випадках і як застосовують калію перманганат?

4. У яких випадках обмежено застосування кислоти борної?

5. Препарати якої групи спричинюють денатурацію білка, блокують сульфгідрильні групи ферментних систем протоплазми мікробної клітини, утворюючи альбумінати?

6. У яких випадках і як застосовують фенол?

7. Що характерно для антисептиків групи барвників?

8. У чому полягає механізм протимікробної дії детергентів?

Тести

1. Який розчин водню пероксиду застосовують для хімічної стериліза­ції інструментів (%):

а) 5;

б) 1;

в) 2;

г)6; Д) 7?

2. Пацієнтці Т., 45 років, яка перебуває на лікуванні в урологічному відділенні, лікар призначив промивання сечового міхура. Який ан­тисептичний розчин повинна підготувати медична сестра:

а) 3 % розчин водню пероксиду;

б) розчин фурациліну 1:5000;

в) 0,25 % розчин хлораміну Б;

г) 7 % розчин борної кислоти;

д) 1 % розчин лізоформу?

3. Медична сестра готує дезінфекційний розчин для обробки рук ме­дичного персоналу після огляду хірургічних хворих. Усі приготовле­ні нею препарати належать до препаратів бактерицидної дії, окрім:

а) 0,5 % розчину хлораміну;

б) 0,9 % розчину натрію хлориду;

в) 70 % етилового спирту;

г) 1 % розчину хлораміну;

д) 0,5 % розчину хлоргексидину.

4. Пацієнту перед застосуванням препарату фурапласт потрібно об­робити ушкоджену ділянку шкіри. Визначте антисептики, які мож­на застосувати.

а) кислота борна, натрію тетраборат;

б) розчин водню пероксиду, спирт етиловий;

в) цинку сульфат, протаргол;

г) спирт етиловий, йодоформ;

д) фурацилін, розчин формальдегіду.

5. Визначте, які з антисептиків використовують для полоскання горла:

а) резорцин, метиленовий синій;

б) фурагін, етоній;

в) спирт етиловий, калію перманганат;

г) протаргол, цинку сульфат;

Д) фурацилін, етакридину лактат.

6. У підлітка акне. Який з препаратів доцільно призначити для ліку­вання:

а) кислоту борну;

б) калію перманганат;

в) фурацилін (нітрофурал);

г) бензоїлпероксид (окси 5, 10);

д) мило зелене?

7. Визначте препарат, який має такі властивості: сильну дезінфекцій­ну дію, є отрутою; його застосовують для оброблення білизни та предметів догляду за хворими:

а) фурацилін;

б) метиленовий синій;

в) ртуті дихлорид;

г) фенол;

д) срібла нітрат.

8. Брильянтовий зелений застосовують у таких випадках:

а) у разі піодермії;

б) у разі кон'юнктивіту;

в) для дезінфекції білизни;

г) для промивання сечового міхура;

д) у разі отиту.

9. Випишіть рецепти на:

— 100 мл спирту етилового для оброблення рук хірурга;

— 10 мл розчину йоду спиртового для оброблення країв ран;

— 200 мл розчину хлоргексидину біглюконату для обробки опера­ційного поля;

— 10 суппозиторіїв з іхтіолом для введення у піхву 2 рази на день;

— 25 мл розчину перекису водню для промивання гнійних ран.

Ситуаційні задачі

1. Вам потрібно приготувати розчин фурациліну для полоскання гор­ла. Як це зробити, якщо є таблетки фурациліну для зовнішнього за­стосування по 0,02 г?

2. Є 10 % розчин хлорного вапна. Вам потрібно приготувати 10 л 1 % розчину вапна. Як це зробити?

3. *В аптеку звернулася мати дитини дошкільного віку із запитанням про застосування борного спирту з метою лікування отиту в дитини. Яка повинна бути відповідь фармацевта?

4. *В аптеку надійшли лікарські засоби. Визначте засоби: а) для ліку­вання захворювань шкіри; б) для профілактики і лікування інфекцій порожнини рота і носоглотки; в) для лікування кон'юнктивіту. Перелік препаратів: фурацилін (нітрофурал); протаргол; іхтіол; цин­ку сульфат; декаметоксин; кислота борна; розчин водню пероксиду; метиленовий синій; брильянтовий зелений; фурагін; лізоформ.

5. ^Перевірте рецептурні прописи: Rp.: Viridis nitentis 3 %

Spiritus aethylici 70 % — 100 ml Aq. destill. 20 ml

M. D. S. Для змащування країв повік при блефариті

Rp.: Resorcini Ac. Salicylici Vaselini 30,0 M. f. ung D. S. Мазь.

*Робота з рецептурником

1. Занотуйте класифікацію антисептичних і дезінфекційних засобів.

2. До словника фармакологічних термінів внесіть: антисептичні, дез­інфекційні засоби; бактеріостатична та бактерицидна дія; в'яжуча, подразлива, припікальна дія; дезодораційний ефект, кератолітична, інсектицидна дія.

3. До словника клінічних термінів внесіть: тонзиліт, отит, трофічні, варикозні виразки, мастит, гайморит, стоматит, ангіна, кон'юнктивіт, дерматит, піодермія, екзема, ларингіт, уретрит, вагініт, бешиха, фу­рункульоз, акне.

4. Виконайте завдання з фармакотерапії (оформити у вигляді таблиці). Зразок

Назва препарату, фармакологічна група, форми випуску Рецепт Застосування, можлива побічна дія Примітка
       

 

• засіб для лікування кон'юнктивіту;

• засіб для обробки операційного поля;

• засіб для полоскання горла;

• засіб для промивання шлунка при отруєннях;

• засіб для лікування піодермії;

• засіб для обробки гнійних ран.

Хіміотерапевтичні засоби Антибіотики

Правила раціональної хіміотерапії Загальна характеристика антибіотиків. Класифікація Пеніциліни. Порівняльна характеристика препаратів Цефалоспорини. Властивості. Застосування Макроліди й азаліди

Препарати тетрацикліну. Класифікація. Застосування

Хлорамфеніколи. Застосування

Аміноглікозиди і глікопептиди. Порівняльна характеристика препаратів

Циклічні поліпептиди (поліміксини)

Рифампіцинн

Фузидини

Лінкозаміди

Медичні терміни: сепсис, септицемія, ангіна, синусит, тонзиліт, фарин­гіт, отит, бронхіт, пневмонія, плеврит, менінгіт, остеомієліт, дифтерія, сибірка, скарлатина, кашлюк, сифіліс, гонорея, шигельоз, коліт, ентеро­коліт, перитоніт, мастит, дисбактеріоз, кандидамікоз, правець

Правила раціональної хіміотерапії

Інфекційні захворювання дуже поширені серед населення земної кулі. Вявлено близько 250 різних видів збудників. Лікарські препа­рати, які пригнічують життєдіяльність збудників інфекційних за­хворювань в організмі людини, називають хіміотерапевтичними за­собами. На відміну від антисептиків вони справляють вибіркову протимікробну дію і менш токсичні для людини. Хіміотерапевтичні засоби застосовують емпірично з давніх часів. Так, у медицину було введено препарати ртуті для лікування сифілісу (XVI ст.), препарати кори хінного дерева — для лікування малярії (XVII ст.). Піонером хіміотерапії є Пауль Ерліх (1854—1915), який запропонував препара­ти арсену — сальварсан та неосальварсан — для лікування хворих на сифіліс і сформулював основні правила хіміотерапії.

Правила раціональної хіміотерапії

1. Лікування слід починати якомога раніше.

2. Необхідно встановити точний діагноз, тобто виявити збудни­ка та визначити його чутливість до хіміотерапевтичних засобів. Якщо збудник невідомий, слід призначати препарати з іпироким спектром протимікробної дії або комбінацію декількох препаратів і вибрати засіб, який найбільше підходить, з урахуванням специфіч­ності його дії, фармакологічних ефектів, анамнестичних даних.

3. Препарат доцільно призначати в такій дозі (разовій і добовій) і вибрати такий шлях введення, щоб забезпечити його середню те­рапевтичну концентрацію в тканинах макроорганізму впродовж усього курсу лікування. На початку лікування слід призначати препарат в ударній дозі.

4. Для забезпечення середньої терапевтичної концентрації пре­паратів слід враховувати їхню взаємодію із засобами інших груп:

— на фармакологічному рівні;

— на фармакокінетичному рівні;

— на фізико-хімічному рівні.

5. Дотримуватись оптимальної тривалості лікування, у разі необхідності проводити повторний курс терапії.

6. Здійснювати контроль за процесом одужання при деяких ін­фекціях.

Загальна характеристика антибіотиків. Класифікація

Антибіотики — це хіміотерапевтичні засоби мікробного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинтетичні й синтетичні аналоги та похідні, які вибірково пригнічують життє­діяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а та­кож затримують ріст пухлин. В основі одержання антибіотиків лежить антагонізм між мікроорганізмами — антибіоз (від грец. anti — проти; bios — життя).

Характерні властивості антибіотиків:

— висока біологічна активність щодо чутливих до них мікро­організмів;

— висока вибіркова протимікробна дія;

— біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних оди­ницях, які містяться в 1 мл розчину (ОД/мл) або в 1 мг препарату (ОД/мг);


Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 1360 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.024 сек.)