АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Альдегіди і спирти 1 страница
До них належать розчин формальдегіду (формалін), лізоформ, спирт етиловий. Препарати цієї групи мають антисептичні та дезінфекційні властивості. Механізм дії: зумовлюють дегідратацію (зневоднення) білків клітинної мембрани і загибель мікроорганізмів.
Розчин формальдегіду (формалін) — це рідина, що містить 36,5-37,5 % формальдегіду, має різкий своєрідний запах, добре розчиняється у воді та спирту. Справляє протимікробну дію на вегетативні форми бактерій та їхні спори. Розчини формальдегіду застосовують для дезінфекції білизни, посуду, предметів догляду за хворими, металевого та неметалевого інструментарію, для консервації анатомічних препаратів, вакцин і сироваток. Використовують як дезінфекційний та дезодораційний засіб при надмірній пітливості шкіри.
Лізоформ — комбінований препарат, що містить формалін. Виявляє протимікробну і дезодоруючу дію. Використовують для зовнішнього застосування для спринцювань при вагініті, а також для дезінфекції рук і приміщень.
Побічні ефекти: подразнення шкіри і слизових оболонок.
Спирт етиловий — рідина, що має своєрідний запах та смак. Бактерицидна дія проявляється при 20 % концентрації. Крім протимікробної спирт етиловий виявляє також подразливу (у низьких концентраціях) та в'яжучу (у високих концентраціях) дію.
Місцево етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:
• 40 % — для компресів;
• 70 % — для оброблення шкіри пацієнта, рук хірурга, операційного поля та дезінфекції інструментів перед маніпуляціями;
• 95-96 % — для лікування опіків та дезінфекції медичних інструментів.
Детергенти
Детергенти — це речовини, що здатні знижувати поверхневу активність, виявляють очисну і протимікробну дію. Протимікробна дія полягає в тому, що детергенти змінюють проникність цитолеми мікробних клітин і спричинюють розпад бактеріальних клітин. До них належать зелене мило, церигель, етоній, дека- метоксин (септефрил), мірамістин.
Зелене мило — зеленкувата маса зі слабким запахом. Легко розчиняється у воді та спирту. Це аніонний детергент. Застосовують для очищення шкіри.
Церигель — катіонний детергент. Густа рідина із запахом спирту. Добре розчинна у спирту та ефірі. Виявляє дезінфекційну дію. Застосовують для оброблення рук медичного персоналу під час підготовки до хірургічних втручань.
Етоній виявляє бактеріостатичну і бактерицидну дію щодо стрептокока, стафілокока та інших мікроорганізмів. Призначають при трофічних гнійних виразках прямої кишки та при інших захворюваннях.
Декаметоксин (септефрил) виявляє протимікробну, протимі- козну дію, стимулює загоєння ран. Застосовують для лікування гнійних і мікозних захворювань шкіри, при ураженні слизової оболонки ротової порожнини (стоматит, гінгівіт, пародонтоз), кон'юнктивіті, отиті, а також призначають хворим на виразковий коліт, простатит.
Протипоказання: вірусні захворювання шкіри і слизових оболонок, а також індивідуальна непереносимість.
Сучасні антисептичні та дезінфекційні засоби
У наш час сильним дезінфектантом і стерилізуючим агентом є надоцтова кислота. Із сполук йоду широке застосування мають йодоформ (йодопірон, йодонат). За кордоном композиції на основі гідрогену пероксиду у твердій і рідких формах широко використовують завдяки високій ефективності, широкому спектру дії, екологічній безпеці та зручному застосуванню. Високу антимікробну активність мають препарати групи надкислот. У вітчизняній практиці це дезоксон-1 і дезоксон-4. Широкий спектр дії мають альдегіди — формальдегід, гліоксаль, глутаровий альдегід. Остан- 11 і ми роками в Україні випускають нові дезінфекційні препарати на основі органічних сполук хлору (ДП-2, хлорцин, сульфохло- рантин), а також засоби на основі амфолітної ПАР (поверхнево- а ктивної речовини) — катамін АБ і полісепт.
Наказами МОЗ України дозволено застосування таких антисептичних і дезінфекційних засобів:
• корзолекс плюс, корзолекс екстра, дисмозон пур (для дезінфекції і передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення);
• бациллоцид расант (спеціальний препарат для швидкої дезінфекції у зонах особливої інфекційної небезпеки);
• кутасепт Ф (для перед- та післяопераційної обробки шкіри та швів, антисептичного знезараження шкіри перед ін'єкціями, гігієнічної та хірургічної обробки шкіри рук);
• стерилліум, бактолін базік (для гігієнічної та хірургічної антисептичної обробки шкіри рук).
Фармакобезпека:
— під час роботи з фенолом слід бути обережним, оскільки він добре всмоктується через шкіру і слизові оболонки, що може призвести до отруєння;
—під час роботи зі спиртом етиловим слід враховувати його резорбтивну дію (пригнічує функцію ЦНС і тому перебуває на предметно-кількісному обліку);
— під час роботи з розчином формальдегіду слід бути обережним, оскільки вдихання парів спричинює сльозотечу, ядуху, задишку, психомоторне збудження;
— слід пам'ятати, що потрапляння нерозведеного розчину аміаку на кон'юнктиву або всередину зумовлює опіки;
— під час роботи з кислотою борною не слід наносити препарат на великі поверхні тіла, особливо дітям дошкільного віку, оскільки препарат добре проникає через шкіру та слизові оболонки і може накопичуватися в органах і тканинах;
— під час роботи з ртуті дихлоридом (є дуже сильною отрутою) треба бути обережним і працювати в рукавичках, щоб препарат не потрапив до порожнини рота, на слизові оболонки та шкіру;
— хлоргексидин є несумісним з препаратами йоду;
—0,1 % розчин перманганату калію не ефективний для промивання шлунка при отруєнні атропіном, кокаїном, барбітуратами;
—розчин нітрату срібла при його застосуванні повинен бути приготовлений ex tempore;
— пахучі лікарські засоби (розчин аміаку, дьоготь, іхтіол, йодоформ, фенол, розчин формальдегіду, хлорамін Б) слід зберігати ізольовано в герметично закритій тарі, не прониклій для запаху, окремо за найменуваннями;
— барвні лікарські засоби, які залишають забарвлений слід на тарі, закупорювальних засобах, устаткуванні та інших предметах (брильянтовий зелений, калію перманганат, метиленовий синій, фурацилін, етакридину лактат), слід зберігати в спеціальній шафі в щільно закупореній тарі, окремо за найменуваннями. Для роботи з барвними речовинами для кожного найменування необхідно виділити спеціальні ваги, шпатель та інший інвентар;
— дезінфекційні засоби (хлорамін Б та інші) слід зберігати в герметично закупореній тарі, у захищеному від світла місці в ізольованому приміщенні, подалі від приміщень для зберігання пластмасових, гумових та металевих виробів, а також для одержання води очищеної.
Антисептичні та дезінфекційні засоби
Назва препарату
| Форма випуску
| Спосіб застосування
| Умови зберігання
| Галогеновмісні сполуки
| Хлорамін Б
(Chlorami-
питВ)
| Порошок
| 0,25-0,5 % розчин для дезінфекції рук; 1,5-2 % розчин для оброблення ран; 1-5 % розчин для дезінфекції неметалевих предметів
| Ізольовано; у прохолодному сухому темному місці
| Хлоргексиди- ну біглюконат (Chlorhexidini bigluconas)
| 20 % водний розчин у флаконах по 20, 50 та 100 мл, який розводять етиловим спиртом 1:40 чи водою
| 0,5 % водно-спиртовий розчин для обробки операційного поля; 0,5 % водний розчин для дезінфекції ран, промивання опіків; 0,5 % спиртовий або 1 % водний розчин для дезінфекції рук; 0,1 % водний розчин для дезінфекції приміщень; 0,05 % водний розчин для профілактики венеричних захворювань
| У добре закупореній тарі; у прохолодному, захищеному від світла місці
| |
Продовження
ІІанва препарату
| Форма випуску
| Спосіб застосування
| Умови зберігання
| ІЧі'ІИН йоду (ІіИрТОВИЙ
1 Solutio Iodi Hl'irituosa)
| 5 % спиртовий розчин у флаконах по 10,15 та 25 мл; 5 % розчин в ампулах по 1 мл
| 5 % спиртовий розчин для зовнішнього застосування
| Список Б У скляних банках з притертими пробками, у захищеному від світла місці
| Розчин Люголя (Solutio Lugoli)
| Розчин у флаконах по 50 мл
| Призначають зовнішньо для змащування слизової оболонки глотки, гортані
| У прохолодному темному місці
| Йодинол (lodinolum)
| Розчин у флаконах по 100 мл
| При тонзиліті — 4-5 промивань; при гнійних отитах закапувати по 5-8 крапель; при трофічних виразках і опіках прикладати серветки, змочені йодинолом
| У захищеному від світла місці при температурі не нижче 0 °С
| Йоддицерин (Ioddicerinum)
| Розчин у флаконах по 15 мл
| Призначають зовнішньо для змащування слизових оболонок і шкіри
| У прохолодному темному місці
| Йодоформ (Iodoformium)
| Порошок
| Призначають зовнішньо у мазях, присипках, 40 % пастах
| У прохолодному темному сухому місці (леткий, потребує захисту від випаровування)
| Окисники
| Розчин водню
пероксиду
(Solutio Hyd-
rogenii
peroxydi
diluta)
| Офіцинальний 3 % розчин у флаконах
| Призначають зовнішньо для промивань та полоскань, при стоматиті, ангіні, гінекологічних захворюваннях
| У прохолодному темному сухому місці (леткий, потребує захисту від випаровування)
| Калію
перманганат
(Kalii
permanganas)
| Порошок
| 0,1-0,5 % розчин для промивання ран; 0,05-0,1 % розчин для промивання шлунка
| У сухому місці (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
| Бензоїлперок- сид
(Окси 5,10)
(Benzoyl-
peroxydum)
| Гель 5-10 %
| 5 % гель для зовнішнього застосування. Наносити на очищену і висушену уражену поверхню 1 раз на день
| У прохолодному темному сухому місці
| |
Продовження
Назва препарату
| Форма випуску
| Спосіб застосування
| Умови зберігання
| Кислоти і основи
| Кислота борна
(Acidum
boricum)
| Порошок; 3 % спиртовий розчин у флаконах по 5,10 мл
| Призначають для зовнішнього застосування: 2-4 % розчин — для полоскання горла та промивання очей; 3 % спиртовий розчин — для лікування отиту; 5-10 % мазі та присипки — для обробки уражених ділянок шкіри
| Список Б У захищеному від світла місці
| Натрію тетраборат (бура, боракс) (Natrii tetraboras)
| Порошок
| Призначають для зовнішнього застосування: 2-5 % розчин — для спринцювань, полоскань, змащувань
| У прохолодному місці, у герметично закупореній тарі
| Розчин аміаку 10 % (Solutio Аттопіі caustici 10 %)
| Розчин у флаконах по 10, 40 та 100 мл
| У хірургічній практиці для миття рук (25 мл на 5 л теплої перевареної води)
| У прохолодному місці
| Солі важких металів
| Ртуті дихло- рид (сулема) (Hydrargyri dichloridum)
| Порошок;
таблетки по 0,5
та 1 г для
зовнішнього
застосування,
приготування
розчинів
| Розчини 1:500-1:1000 — для дезінфекції
| Список А Окремо від інших засобів; розчини підфарбовані еозином. Посуд 3 маркуванням «Отрута», у щільно закупореній тарі
| Срібла нітрат (ляпіс) (Argenti nitras)
| Порошок
| 2-10 % розчин для змащування шкіри та припікань; 0,25-2 % розчин для змащування слизових оболонок при гострому кон'юнктивіті
| Список А У прохолодному темному місці. Скляну тару обклеюють світлонепроникним папером. У щільно закупорених банках з притертою пробкою
| Протаргол (Protargolum)
| Порошок
| 1-5 % розчин: при запальних процесах верхніх дихальних шляхів; 1-3 % розчин: для промивання сечового міхура, при кон'юнктивіті
| У прохолодному темному місці, у щільно закупорених банках з темного скла
| |
Продовження
Назва препарату
| Форма випуску
| Спосіб застосування
| Умови зберігання
| Цинку сульфат (Zinci sulfas)
| Порошок; очні краплі (0,25 та 0,5% розчини) у флаконах по 10 мл
| 0,25-0,5 % розчин закапувати під час лікування кон'юнктивіту; 0,25-0,5 % розчин використовувати в оториноларингології; 0,1-0,5 % розчин вводити в порожнину сечовипускального каналу й піхви
| Список Б Потрібен захист від випаровування. Зберігати в щільно закупореній тарі
| Група фенолу
| Фенол чистий (кислота карболова) (Phenolum ри- rum seuAcidum carbolicum)
| Порошок
| 3-5 % розчин для дезінфекції
| У прохолодному, захищеному від світла місці
| Резорцин (Resorcinum)
| Порошок
| 2-5 % водний та спиртовий розчин; 5-10 % мазь, присипка, паста для зовнішнього застосування
| У щільно закупорених банках з темного скла
| Трикрезол (Tricresolum)
| Рідина
| 0,25-0,3 % розчин для зовнішнього застосування
| Список Б У щільно закупорених банках, у захищеному від світла місці
| Дьоготь березовий (Pix liquida Betulae)
| Рідина
| Призначають для зовнішнього застосування у формі 10-30 % мазі, лініменту (готують ех tempore) для лікування екземи, псоріазу, корости тощо
| У прохолодному сухому місці
| Лінімент бальзамічний за Вишневським (Linimentum balsamicum Wishnevsky)
| Лінімент у флаконах по 100 г
| Призначають для зовнішнього застосування для лікування ран, виразок, пролежнів
| У прохолодному сухому місці
| Мазь Вількін- сона
(Unguentum Wilkinsoni)
| Мазь у тубах по 40 г
| Змащувати уражені ділянки шкіри 2 рази на день
| У прохолодному сухому місці
| |
Продовження
Назва препарату
| Форма випуску
| Спосіб застосування
| Умови зберігання
| Дьогті і смоли
| Іхтіол
(Ichthyolum)
| Густа рідина; мазь 10 %, 20 %; свічки 0,2 г
| Призначають для зовнішнього застосування:
10-30 % спиртово-водні примочки; 5-30 % мазь; ректально по 0,1-0,3 г у свічках
| У прохолодному сухому місці
| Вінізоль (Vinisolum)
| Аерозоль у балонах під тиском
| Розпилюють на уражену поверхню 2-3 рази на тиждень
| У сухому місці при кімнатній температурі, подалі від вогню
| Барвники
| Брильянтовий зелений (Viride nitens)
| Порошок; 1-2 % спиртовий розчин у флаконах по 10 мл
| 1-2 % водний та спиртовий розчини для зовнішнього застосування
| У прохолодному місці, подалі від вогню (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
| Метиленовий синій
(Methylenum coeruleum)
| Порошок; 1 % водний розчин; 1 % спиртовий розчин; 1 % розчину у 25 % розчині глюкози в ампулах по 20 і 50 мл (Хромос- мон)
| 1-3 % спиртовий розчин для зовнішнього застосування; 0,02 % водний розчин для промивання сечовипускального каналу і сечового міхура; 50-100 мл 1 % розчину для внутрішньовенного введення
| Порошок — у добре закупореній темній тарі; розчини — у захищеному від світла місці (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
| Етакридину
лактат
(риванол)
(Aethacridini
lactas)
| Порошок; 3 %мазь по 25 г 0,1 % спиртовий розчин
| 0,05-0,2 % розчин для обробки ран; 0,05-0,1 % розчин для порожнин тіла; 2,5 % присипка; 1 % мазь; 5-10 % паста; 0,1-0,2 % розчин для зовнішнього застосування
| У сухому прохолодному, захищеному від світла місці (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
| Похідні нітрофурану
| Фурацилін
(нітрофурал)
(Furacilinum.)
| Порошок; таблетки по 0,1 г (для застосування всередину); таблетки по 0,02 г
| Водні розчини 1:5000 (0,02 %) — для обробки гнійних ран, при виразках і пролежнях, опіках II і III ступеня, кон'юнктивіті; спиртові розчини 1:1500;
| Список Б У щільно закупорених банках з темного скла в прохолодному, захищеному від світла місці
| |
Продовження
Назва препарату
| Форма випуску
| Спосіб застосування
| Умови зберігання
|
| (для приготування розчинів); 0,2 % мазь
| 0,2 % мазь — при блефариті; всередину для лікування шигельо- зу по 0,1 г 4-5 разів на добу
| (барвний; зберігати в спеціальній шафі)
| Фурапласт (Furaplastum)
| Густа маса у флаконах з темного скла по 50 мл
| Призначають для зовнішнього застосування: ушкоджену ділянку очищають і протирають сухим стерильним марлевим тампоном, потім наносять тонкий шар препарату
| Список Б У захищеному від світла і вогню місці
| Фурагін
(фуразидин)
(Furaginum)
| Порошок; таблетки по 0,05 г
| Таблетки для вживання всередину по 0,1-0,2 г 2-3 рази на день при урологічних захворюваннях;для зовнішнього застосування: (1:13 000) на ізотонічному розчині натрію хлориду для промивань, спринцювань, лікування гнійних ран, опіків, кон'юнктивіту
| Список Б
У сухому, захищеному від світла місці
| Альдегіди і спирти
| Розчин формальдегіду (формалін) (Solutio Formaldehydi)
| Офіцинальний 37 % розчин
| 0,5-1 % розчин — для зовнішнього застосування; розчини 1:2000— 1:3000 — для спринцювань; 0,5 % розчин — для дезінфекції інструментів
| У темному місці при температурі не нижче ніж 9 °С
| Спирт етиловий (Spiritus aethylicus)
| Розчин 40 %, 70 %, 90 % та 96%
| 70 % розчин — для обробки рук медичного персоналу, операційного поля; 90-96 % розчин — для стерилізації хірургічних інструментів
| Легкозаймиста речовина. Також потребує захисту від випаровування
| Лізоформ (Lysoformium)
| Рідина у флаконах по 100 мл
| Для зовнішнього застосування: 1-4 % розчин — для спринцювань; 1-3 % розчин — для дезінфекції рук і приміщень
| При кімнатній температурі
| |
Продовження
Назва препарату
| Форма випуску
| Спосіб застосування
| Умови зберігання
| Детергенти
| Церигель (Cerigelum)
| Рідина в скляних флаконах по 400 мл
| Для зовнішнього застосування (для обробки рук) 3-4 г
| У щільно закупореному скляному посуді
| Зелене мило (Sapo viridis)
| Зеленкувата маса
| Для очищення шкіри та приготування мильного спирту
| При кімнатній температурі
| Етоній (Aethonium)
| Порошок; паста по 20 г; мазь 0,5 % по 25 г і 1 % по 25г
| 0,02-1 % розчин для зовнішнього застосування; 0,5-2 % мазь; 0,1 % розчин для застосування в оториноларингології та офтальмології; 0,5 % розчин — для застосування в стоматології
| При кімнатній температурі
| Декаметоксин (септефрил) (Decametho- хіпит)
| Таблетки по 0,1 г для приготування розчинів
| 0,01-0,05 % розчин для зовнішнього застосування при мікозах для промивання, примочок; 0,03 % розчин — для промивання сечового міхура; 0,025 % розчин — для застосування в стоматології, а також при кон'юнктивіті
| Список Б У посудині 3 темного скла
| |
Матеріали для самоконтролю
Запитання
1. Як класифікують антисептичні та дезінфекційні засоби?
2. Що характерно для галогеновмісних сполук?
3. У яких випадках і як застосовують калію перманганат?
4. У яких випадках обмежено застосування кислоти борної?
5. Препарати якої групи спричинюють денатурацію білка, блокують сульфгідрильні групи ферментних систем протоплазми мікробної клітини, утворюючи альбумінати?
6. У яких випадках і як застосовують фенол?
7. Що характерно для антисептиків групи барвників?
8. У чому полягає механізм протимікробної дії детергентів?
Тести
1. Який розчин водню пероксиду застосовують для хімічної стерилізації інструментів (%):
а) 5;
б) 1;
в) 2;
г)6; Д) 7?
2. Пацієнтці Т., 45 років, яка перебуває на лікуванні в урологічному відділенні, лікар призначив промивання сечового міхура. Який антисептичний розчин повинна підготувати медична сестра:
а) 3 % розчин водню пероксиду;
б) розчин фурациліну 1:5000;
в) 0,25 % розчин хлораміну Б;
г) 7 % розчин борної кислоти;
д) 1 % розчин лізоформу?
3. Медична сестра готує дезінфекційний розчин для обробки рук медичного персоналу після огляду хірургічних хворих. Усі приготовлені нею препарати належать до препаратів бактерицидної дії, окрім:
а) 0,5 % розчину хлораміну;
б) 0,9 % розчину натрію хлориду;
в) 70 % етилового спирту;
г) 1 % розчину хлораміну;
д) 0,5 % розчину хлоргексидину.
4. Пацієнту перед застосуванням препарату фурапласт потрібно обробити ушкоджену ділянку шкіри. Визначте антисептики, які можна застосувати.
а) кислота борна, натрію тетраборат;
б) розчин водню пероксиду, спирт етиловий;
в) цинку сульфат, протаргол;
г) спирт етиловий, йодоформ;
д) фурацилін, розчин формальдегіду.
5. Визначте, які з антисептиків використовують для полоскання горла:
а) резорцин, метиленовий синій;
б) фурагін, етоній;
в) спирт етиловий, калію перманганат;
г) протаргол, цинку сульфат;
Д) фурацилін, етакридину лактат.
6. У підлітка акне. Який з препаратів доцільно призначити для лікування:
а) кислоту борну;
б) калію перманганат;
в) фурацилін (нітрофурал);
г) бензоїлпероксид (окси 5, 10);
д) мило зелене?
7. Визначте препарат, який має такі властивості: сильну дезінфекційну дію, є отрутою; його застосовують для оброблення білизни та предметів догляду за хворими:
а) фурацилін;
б) метиленовий синій;
в) ртуті дихлорид;
г) фенол;
д) срібла нітрат.
8. Брильянтовий зелений застосовують у таких випадках:
а) у разі піодермії;
б) у разі кон'юнктивіту;
в) для дезінфекції білизни;
г) для промивання сечового міхура;
д) у разі отиту.
9. Випишіть рецепти на:
— 100 мл спирту етилового для оброблення рук хірурга;
— 10 мл розчину йоду спиртового для оброблення країв ран;
— 200 мл розчину хлоргексидину біглюконату для обробки операційного поля;
— 10 суппозиторіїв з іхтіолом для введення у піхву 2 рази на день;
— 25 мл розчину перекису водню для промивання гнійних ран.
Ситуаційні задачі
1. Вам потрібно приготувати розчин фурациліну для полоскання горла. Як це зробити, якщо є таблетки фурациліну для зовнішнього застосування по 0,02 г?
2. Є 10 % розчин хлорного вапна. Вам потрібно приготувати 10 л 1 % розчину вапна. Як це зробити?
3. *В аптеку звернулася мати дитини дошкільного віку із запитанням про застосування борного спирту з метою лікування отиту в дитини. Яка повинна бути відповідь фармацевта?
4. *В аптеку надійшли лікарські засоби. Визначте засоби: а) для лікування захворювань шкіри; б) для профілактики і лікування інфекцій порожнини рота і носоглотки; в) для лікування кон'юнктивіту. Перелік препаратів: фурацилін (нітрофурал); протаргол; іхтіол; цинку сульфат; декаметоксин; кислота борна; розчин водню пероксиду; метиленовий синій; брильянтовий зелений; фурагін; лізоформ.
5. ^Перевірте рецептурні прописи: Rp.: Viridis nitentis 3 %
Spiritus aethylici 70 % — 100 ml Aq. destill. 20 ml
M. D. S. Для змащування країв повік при блефариті
Rp.: Resorcini Ac. Salicylici Vaselini 30,0 M. f. ung D. S. Мазь.
*Робота з рецептурником
1. Занотуйте класифікацію антисептичних і дезінфекційних засобів.
2. До словника фармакологічних термінів внесіть: антисептичні, дезінфекційні засоби; бактеріостатична та бактерицидна дія; в'яжуча, подразлива, припікальна дія; дезодораційний ефект, кератолітична, інсектицидна дія.
3. До словника клінічних термінів внесіть: тонзиліт, отит, трофічні, варикозні виразки, мастит, гайморит, стоматит, ангіна, кон'юнктивіт, дерматит, піодермія, екзема, ларингіт, уретрит, вагініт, бешиха, фурункульоз, акне.
4. Виконайте завдання з фармакотерапії (оформити у вигляді таблиці). Зразок
Назва препарату, фармакологічна група, форми випуску
| Рецепт
| Застосування, можлива побічна дія
| Примітка
|
|
|
|
|
• засіб для лікування кон'юнктивіту;
• засіб для обробки операційного поля;
• засіб для полоскання горла;
• засіб для промивання шлунка при отруєннях;
• засіб для лікування піодермії;
• засіб для обробки гнійних ран.
Хіміотерапевтичні засоби Антибіотики
Правила раціональної хіміотерапії Загальна характеристика антибіотиків. Класифікація Пеніциліни. Порівняльна характеристика препаратів Цефалоспорини. Властивості. Застосування Макроліди й азаліди
Препарати тетрацикліну. Класифікація. Застосування
Хлорамфеніколи. Застосування
Аміноглікозиди і глікопептиди. Порівняльна характеристика препаратів
Циклічні поліпептиди (поліміксини)
Рифампіцинн
Фузидини
Лінкозаміди
Медичні терміни: сепсис, септицемія, ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, отит, бронхіт, пневмонія, плеврит, менінгіт, остеомієліт, дифтерія, сибірка, скарлатина, кашлюк, сифіліс, гонорея, шигельоз, коліт, ентероколіт, перитоніт, мастит, дисбактеріоз, кандидамікоз, правець
Правила раціональної хіміотерапії
Інфекційні захворювання дуже поширені серед населення земної кулі. Вявлено близько 250 різних видів збудників. Лікарські препарати, які пригнічують життєдіяльність збудників інфекційних захворювань в організмі людини, називають хіміотерапевтичними засобами. На відміну від антисептиків вони справляють вибіркову протимікробну дію і менш токсичні для людини. Хіміотерапевтичні засоби застосовують емпірично з давніх часів. Так, у медицину було введено препарати ртуті для лікування сифілісу (XVI ст.), препарати кори хінного дерева — для лікування малярії (XVII ст.). Піонером хіміотерапії є Пауль Ерліх (1854—1915), який запропонував препарати арсену — сальварсан та неосальварсан — для лікування хворих на сифіліс і сформулював основні правила хіміотерапії.
Правила раціональної хіміотерапії
1. Лікування слід починати якомога раніше.
2. Необхідно встановити точний діагноз, тобто виявити збудника та визначити його чутливість до хіміотерапевтичних засобів. Якщо збудник невідомий, слід призначати препарати з іпироким спектром протимікробної дії або комбінацію декількох препаратів і вибрати засіб, який найбільше підходить, з урахуванням специфічності його дії, фармакологічних ефектів, анамнестичних даних.
3. Препарат доцільно призначати в такій дозі (разовій і добовій) і вибрати такий шлях введення, щоб забезпечити його середню терапевтичну концентрацію в тканинах макроорганізму впродовж усього курсу лікування. На початку лікування слід призначати препарат в ударній дозі.
4. Для забезпечення середньої терапевтичної концентрації препаратів слід враховувати їхню взаємодію із засобами інших груп:
— на фармакологічному рівні;
— на фармакокінетичному рівні;
— на фізико-хімічному рівні.
5. Дотримуватись оптимальної тривалості лікування, у разі необхідності проводити повторний курс терапії.
6. Здійснювати контроль за процесом одужання при деяких інфекціях.
Загальна характеристика антибіотиків. Класифікація
Антибіотики — це хіміотерапевтичні засоби мікробного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинтетичні й синтетичні аналоги та похідні, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин. В основі одержання антибіотиків лежить антагонізм між мікроорганізмами — антибіоз (від грец. anti — проти; bios — життя).
Характерні властивості антибіотиків:
— висока біологічна активність щодо чутливих до них мікроорганізмів;
— висока вибіркова протимікробна дія;
— біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних одиницях, які містяться в 1 мл розчину (ОД/мл) або в 1 мг препарату (ОД/мг);
Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 1361 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |
|