АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація інгібіторів АПФ

Каптоприл (капотен, ацетен, апо-капто) — блокатор (інгібітор) АПФ. Одним із факторів гуморальної регуляції AT є так звана ренін-ангіотензинова система (ниркова регуляція AT); каптоприл та інші препарати цієї групи впливають на таку регуляцію, бло­куючи фермент, який бере участь в утворенні речовин, що підви­щують AT, і таким чином суттєво знижують його. На сьогодні ін­гібітори АПФ є найбільш ефективними антигіпертензивними препаратами. Після прийому каптоприлу AT знижується через 30-60 хв, дія триває до 12 год.

Показання до застосування: лікування пацієнтів з гіпертоніч­ною хворобою, вазоренальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю.

Побічні ефекти: спотворення смаку, відсутність апетиту, голов­ний біль, тахікардія, алергійні реакції, зміни у формулі крові, су­хий кашель.

Еналаприл (енап, едніт, ренітек, вазопрен) — інгібітор АПФ, що є проліками (оскільки фармакологічну активність проявля­ють тільки його метаболіти — продукти біотрансформації). Пре­парат поступово знижує AT, максимальний ефект спостерігається через 6-8 год і зберігається до 24 год.

Показання до застосування: первинна та вторинна артеріаль­на гіпертензія, у тому числі на тлі ниркової недостатності, діабе­тичної нефропатії тощо.

Побічні ефекти: запаморочення, головний біль, кашель, брон- хоспазм та ін. Вони, як правило, слабовиражені і не вимагають відміни препарату.

Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 700 | Нарушение авторских прав