АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Послаблює ефект непрямих антикоагулянтів (в т. ч. похідних кумарину та індандіону). Не впливаєна антикоагулянт ну активність гепарину. Одночасне призначення з антибіотиками широкого спектра дії, хінідином, хініном, саліцилатами у високих дозах, сульфонамідами потребує збільшення дози вітаміну К. При одночасному призначенні з гемолітичними лікарськими засобами збільшується ризик прояву побічних ефектів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Вітамін К існує в декількох формах. Основна форма вітаміну К – вітамін К 1 (філохінон) міститься врослинах, особливо зелених листових овочах. Іншою формою вітаміну К є вітамінК 2 (менахінон), який може всмоктуватися в обмеженій кількості. Його виробляють бактерії в нижній частині тонкої кишки і в товстій кишці. Вікасол-Дарниця є синтетичним аналогом водорозчинного вітаміну К і розглядається як вітамін К 3(менадіон), сприяє синтезу протромбіну і про конвертину, підвищує згортання крові за рахунок посилення синтезу II, VII, IX, X чинників згортання. Маєгемостатичну дію (при дефіциті вітаміну К виникає підвищена кровоточивість). Укрові протромбін (чинник II) у присутності тромбопластину і Ca2+, заучастю про конвертину (чинник VII), чинників IX (Кристмасс-чинника), X (чинникаСтюарта-Прауєра) переходить у тромбін, під впливом якого фібриноген перетворюється на фібрин, що складає основу згустка крові (тромбу). Вікасол-Дарниця як субстрат стимулює K-вітамінредуктазу, що активує вітамін К і забезпечує його участь в печінковому синтезі K-вітамін залежних плазмових чинників гемостазу.

Роль вітаміну Кв організмі людини і тварин не обмежується впливом на біосинтез про коагулянтів. Він впливає на біоенергетику і ряд процесів анаболізму. Він має значення дляобміну макроергічних сполук, для утворення АТФ. К-вітамінна недостатність призводить до дефіциту АТФ і зниження енергетичного забезпечення біосинтезу багатьох сполук. До числа останніх входять не тільки про коагулянти, а й іншібілки, що швидко ре синтезуються, включаючи ряд ферментів, не пов’язанихбезпосередньо з процесом згортання крові. При дефіциті вітаміну К ослаблений також біосинтез деяких біологічно активних речовин небілкової природи: серотоніну, гістаміну, ацетилхоліну.

Фармакокінетика. Післявнутрішньом’язового введення легко і швидко всмоктується в системний кровотік. Зв’язування з білками плазми має оборотний характер. Кров хворих з дуже низьким вмістом альбумінів слабко зв’язує вітамін К або зовсім його не зв’язує. Накопи чується головним чином в печінці, селезінці, міокарді. Найінтенсивніше процес перетворення відбувається в міокарді, скелетних м’язах, дещо повільніше– в нирках. Виводиться нирками та з жовчю практично виключно у вигляді метаболітів. Метаболіти вітаміну K (моно сульфат, фосфат ідиглюкуронід-2-метил-1,4-нафтохінон) виводяться з сечею – до 70 %. Високі концентрації вітаміну К в калі обумовлені тим, що він синтизуеться кишковою мікрофлорою.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Несумісність. Діюча речовина швидко розпадається під впливом прямих сонячних променів. Не сумісна в одному шприці з розчинами лугів і кислот.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі від 2°С до 8 °С.

Кальцію хлорид, поряд з іншими властивостями, сприяє зсіданню крові, особливо при гіпокальціємії. Тут має значення не тільки вплив Са²⁺ на гемокоагуляцію, але й здатність знижувати проникність стінки судин, зменшувати їх ламкість.

Як кровоспинний засіб кальцію хлорид застосовується при легеневих, шлунково-кишечних, носових, маткових кровотечах. Інколи вводять його перед оперативним втручанням. Призначають після їди по 1 столовій чи десертній ложці 10 % розчину 2-3 рази на день або поволі у вену по 5-10 мл 10 % розчину краплинно. Розчини кальцію хлориду не можна вводити під шкіру внутрішньом’язово, бо вони викликають сильне подразнення і некроз тканини(!).

Кальцію хлорид використовують також як антидот при отруєнні солями магнію (наприклад, паралічі дихання при внутрішньовенному введенні магнію сульфату). Препарат протипоказаний при схильності до тромбозів, атеросклерозі, гіперкальціємії.

Тромбін - натуральний компонент гемокоагуляційної системи крові. В організмі він утворюється із протромбіну при ферментативній активації його тромбопластином. Отримують його із плазми крові донорів. За 1 одиницю активності тромбіну приймають таку його кількість, яка здатна при температурі 37 ^оС сприяти зсіданню 1 мл свіжої плазми за 30 с або 1 мл 0,1 % розчину очищеного фібриногену за 1 с.

Розчини тромбіну використовують тільки місцево з метою зупинки кровотечі з дрібних судин, паренхіматозних органів (наприклад, при операціях на печінці, мозку, нирках). Для цього в ампулу з тромбіном вводять стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду кімнатної температури. Цим розчином просякають стерильний марлевий тампон, який прикладають до рани, що кровоточить. Після зупинки кровотечі тампон обережно видаляється.

Введення розчинів тромбіну парентерально не допускається, тому що вони викликають утворення тромбів у судинах.

Фібриноген – натуральний білковий компонент крові. В організмі перетворення фібриногену у фібрин здійснюється під впливом тромбіну, чим завершується процес тромбоутворення. Як лікарський засіб фібриноген отримують із плазми крові донорів. Розчин фібриногену готують ex tempore на воді для ін'єкцій, яку підігрівають до 25-35 ^оС. Вводять його у вену крапельно через систему для вливання з фільтром. Така система додається до кожного флакону з фібриногеном. На одну ін'єкцію використовується 2-4 г препарату.

Застосовують фібриноген при гіпо- і афібриногенемії, особливо при масивних кровотечах у зв'язку з передчасним відшаруванням плаценти, пологами на фоні гіпо-й афібриногенемії тощо.

Фібриноген протипоказаний при тромбозі будь-якої етіології, підвищеній гемокоагуляції, інфаркті міокарда.

Кровоспинну дію проявляють і деякі препарати з рослин, передусім з кропиви дводомної, лагохілусу п'янкого, калини звичайної, гірчака перцевого, арніки гірської. Зокрема, лист кропиви, зібраний і висушений під час цвітіння, застосовується у вигляді настою при легеневих, ниркових, маткових і кишкових кровотечах. Настій готують із розрахунку 1 столова ложка листа на 200 мл окропу. Призначають його по 1 столовій ложці 4-6 разів на день. Із надземної частини лагохілусу п’янкого готують настій (1:10 або 1:20) і настойку. Настій застосовується всередину по 1-2 столові ложки 3-6 разів на день, а настойка - по 25-30 крапель 2-3 рази на день, зокрема для зменшення кровотечі при геморагічному діатезі, гемороїдальних, носових й інших кровотечах. Трава гірчака перцевого використовується у вигляді екстракту (по 30-40 крапель 3-4 рази на день) переважно при маткових кровотечах, як і кора калини. Квітки арніки використовуються у вигляді настойки. Деякі з цих препаратів застосовують місцево. Так, свіжовиготовленим настоєм (1:10) із квіток і листа лагохілусу п'янкого змочують марлеві серветки і накладають їх на поверхню, що кровоточить, на 2-5 хв.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 557 | Нарушение авторских прав