Залізо, як правило надходить в організм з продуктами харчування. Слід зазначити, що кількість заліза в організмі залежить як від вмісту його у продуктах, так і від всмоктування. Залізо із продуктів тваринного походження всмоктується краще. Багато заліза містять овочі (банани, шпинат, горох, боби та інші), яєчний жовток, м’ясо, печінка.
Всмоктується залізо в дванадцятипалій і проксимальному відділі тонкої кишки, а при залізодефіцитній анемії - і в більш дистальних відділах її, причому в незначній кількості: у здорових дорослих людей - 0,5-1 мг/день, у хворих на гіпохромну анемію - 1-2 мг/день, у жінок при вагітності -3-4 мг/день. І це при вмісті заліза в денному раціоні біля 10-15 мг. Лімітує цей процес об’єм механізму активного транспорту заліза, який здійснюється в слизовій оболонці вказаних ділянок кишечника. Заліза зв’язується з наявним тут білком апоферитином у вигляді комплексу феритину. Цей комплекс постійно залишається в слизовій кишечника як депо заліза і як фактор, який забезпечує передачу його в сироватку крові для взаємодії з b1-глобуліном (трансферином). У вигляді комплексу феротрансферину залізо поступає в органи депонування - печінку, селезінку і кістковий мозок, де також знаходиться у вигляді феритину чи гемосидерину. В міру використання його в червоному кістковому мозку для синтезу гемоглобіну залізо тією ж транспортною системою доставляється з депо до місця дозрівання еритроцитів.
Отже, інтенсивність всмоктування заліза в кишковому тракті лімітується ступінню насичення ним тих білків, які приймають участь в його транспорті і депонуванні, тобто апоферитину слизової оболонки кишечника, трансферину плазми крові і апоферитину тканинних депо. При насиченні цих білків залізом абсорбція його в кишечнику припиняється. Звідси стає зрозумілим, що ліквідація дефіциту заліза при гіпохромній анемії можлива лише при тривалому лікуванні, упродовж 3 міс і більше. Із загальної кількості заліза, яке поступило в організм, біля 70 % використовується для синтезу гемоглобіну, 10 % входить до складу міоглобіна, біля 1 % - цитохрому і інших ферментів, майже 10-20 %
На всмоктування заліза впливають різні фактори.
1. Для того, щоб всмоктатись, іон заліза у людини повинен відновитись у двовалентне (із окисного у закисне). Відновлення заліза починається у шлунку і закінчується в кишечнику. Іонізація заліза, яке надходить з їжею, відбувається у шлунку під впливом хлористоводневої кислоти при рН менше 5,0.
2. Як правило всмоктується тільки 5 – 10% заліза від загальної кількості того, що надійшло з їжею.
3. Відновлювальні агенти, які є в їжі, такі як кислота аскорбінова, сукцинат, сульфгідрильні групи амінокислот і білків, перетворюють окисне залізо у закисне, що сприяє його абсорбції.
4. Продукти, які містять мало фосфору, сприяють підвищенню всмоктування заліза.
5. Антацидні засоби (алюмінію і магнію гідроокис, окис магнію) зменшують всмоктування заліза.