АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Взаємодія лікарських речовин
В медичній практиці та експериментах часто використовують декілька лікарських засобів одночасно. При цьому вони можуть взаємодіяти один з одним, змінюючи вираженість і характер основного ефекту, його тривалість, а також посилюючи або послаблюючи побічні і токсичні впливи.
Взаємодію лікарських засобів можна класифікувати слідуючим чином.
1. Фармакологічна взаємодія:
1) основана на зміні фармакокінетики лікарських засобів;
2) основана на зміні фармакодинаміки лікарських засобів;
3) основана на хімічній і фізико-хімічній взаємодії лікарських засобів в середовищах організму.
Фармакологічна взаємодія пов”язана з тим, що одна речовина змінює фармакокінетику або фармакодинаміку іншого компонента суміші. Іноді фармакологічна взаємодія проявляється в одночасній зміні і фармакокінетики, і фармакодинаміки. Фармакокінетичний тип взаємодії може бути пов”язаний з порушенням всмоктування, біотрансформації, транспорту, депонування і виведення однієї з речовин. Фармакодинамічний тип взаємодії є результатом прямої або опосередкованої взаємодії речовин на рівні рецепторів, клітин, ферментів, органів або фізіологічних систем. При цьому основний ефект може змінюватися кількісно (посилюватися, послаблюватися) або якісно. Крім того, можлива хімічна і фізико-хімічна взаємодія речовин при їх сумісному використанні (табл.1).
Таблиця 1
Приклади фармакокінетичної несумісності лікарських засобів
Групи комбінуємих препаратів
| Результат взаємодії препаратів I і II
| I
| II
| ефект
| механізм
| Антикоагулянти непрямої дії (неодикумарин і ін.)
| Альмагель
| Послаблення протизгортаючої дії речовин I групи
| Альмагель затру-дняє всмоктуван-ня речовин I групи в шлунко-во-кишковому тракті
| Антикоагулянти непрямої дії (неодикумарин і ін.)
| Холестирамін
| Послаблення протизгортаючої дії речовин I групи
| Холестирамін зв”язує в порож-нині кишечника речовини групи I і зменшує їх всмоктування
| Саліцилати (кис-лота ацетилсалі-цилова і ін.)
| Фенобарбітал
| Послаблення дії саліцилатів
| Фенобарбітал посилює біо-трансформацію саліцилатів в печінці
| Наркотичні ана-льгетики (морфін і ін.)
| Невибіркові інгібітори МАО
| Посилення і пролонгування дії речовин групи I з можливим при-гніченням дихан-ня
| Невибіркові інгібітори МАО пригнічують інактивацію в печінці речовин групи I
| Синтетичні про-тидіабетичні за-соби (бутамід і ін.)
| Бутадіон
| Посилення гіпо-глікемічного ефекту аж до коми
| Бутадіон витісняє речовини групи I із зв”язку з білками плазми крові, підвищую-чи їх концентра-цію в крові
| Саліцилати (кис-лота ацетилсалі-цилова)
| Антацидні засо-би, які мають системну дію
| Деяке послаблен-ня дії саліцилатів
| Антацидні засоби зменшують реаб-сорбцію саліцила-тів в нирках (в лужному середо-вищі), підвищую-чи їх виведення з сечею. Концентрація саліцилатів в крові при цьому знижується
|
Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 821 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
|