АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЗАСОБИ

Прочитайте:
  1. D Антихолінестеразні засоби
  2. Антиангінальні засоби
  3. Антигіпертензивні засоби
  4. Антигіпертензивні засоби
  5. Антисептичні та дезінфекційні засоби органічної природи
  6. Асептика,антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
  7. Загальні вимоги до виписування та оформлення рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення
  8. Засоби активації студентів.
  9. Засоби вимірювання відстаней

 

Інактивація медіатора ацетилхоліна здійснюється в основному ферментом ацетилхолінестеразою. Ацетилхолінестераза локалізується в значних кількостях у місцях виділення ацетилхоліну. Це сприяє швидкому ензиматичному гідролізу ацетилхоліну з перетворенням його в холін і оцтову кислоту.

Холінергічна передача в значній мірі залежить від співвідношення концентрації ацетилхоліну, який виділяється, і активності ацетилхолінестерази. Одна з можливостей полегшення передачі збудження полягає в блокуванні ацетилхолінестерази. З цією метою використовують так звані антихолінестеразні засоби. Ці засоби блокують ацетилхолінестеразу і, значить, запобігають гідролізу ацетилхоліну. Це проявляється його більш вираженою і тривалою дією на холінорецептори. Таким чином, ці препарати діють аналогічно М- і Н-холіноміметикам, але ефект антихолінестеразних засобів опосередкований через ацетилхолін. Окремі препарати (наприклад, прозерин) справляють і деяку пряму холіноміметичну дію.

Виходячи із стійкості взаємодії ацетилхолінестеразних препаратів з ацетилхолінестеразою, їх можна поділити на дві групи:

1. Препарати зворотньої дії (фізостигміна саліцилат, прозерин, галантаміна гідробромід).

2. Препарати “незворотньої” дії (армін).

Гальмування ацетилхолінестерази відбувається за рахунок взаємодії з тими ж ділянками фермента, з якими зв”язується ацетилхолін. Перешкоджаючи гідролізу ацетилхоліна антихолінестеразні речовини посилюють і пролонгують його мускарино- і нікотиноподібні ефекти. М-холіноміметична дія проявляється в підвищенні тонусу і скоротливій активності ряду гладеньких м”язів. Втерапевтичних дозах антихолінергічні засоби як правило викликають брадікардію, робота серця знижується, швидкість поширення збудження по провідним шляхам серця уповільнюється. Артервальний тиск знижується. При введенні препаратів в великих дозах може виникнути тахікардія (вплив на частоту скорочень серця пов”язаний не лише із збудженням його М-холінорецепторів, але також із стимуляцією холінорецепторів симпатичних гангліїв, мозкової речовини наднирників і центрів довгастого мозку).

Секрецію залоз (бронхіальних, травних, потових і ін.), які мають холінергічну інервацію, антихолінестеразні засоби посилюють.

Нікотиноподібні ефекти проявляються по відношенню до нервово-м”язевої передачі, вегетативних гангліїв. В малих дозах антихолінестеразні засоби полегшують передачу збудження на скелетні м”язи і в вегетативних гангліях, а в великих справляють пригнічуючу дію.

Можливе отруєння антихолінестеразними препаратами. Воно пов”язане в основному з накопиченням в організмі високих концентрацій ацетилхоліна, а також з прямим збудженням холінорецепторів. Найбільш часто отруєння спостерігаються при використання фосфорорганічних сполук (ФОС), які внаслідок своєї вираженої ліпофільності швидко всмоктуються при любих шляхах введення (в тому числі при нашкірному нанесенні) і інгібують ацетилхолінестеразу на тривалий срок. До ФОС, крім ряду лікарських препаратів, відноситься також велика група інсектицидів – засобів, які використовуються для знищення комах, і інших препаратів, які використовуються в сільському господарстві (фунгіциди. Гербіциди, дефоліанти і ін.). Широке поширення отримали такі інсектициди, як хлорофос, карбофос, дихлофос і ін. Гострі отруєння ФОС вимагають невідкладного втручання лікаря. Насамперед слід видалити ФОС з місць введення. Якщо це шкірний покрив або слизові оболонки, їх необхідно ретельно промити 3-5% розчином гідрокарбонату натрія. При попаданні речовин в травний тракт промивають шлунок, дають адсорбуючі і послаблюючі засоби, назначають високі сифонні клізми. Ці міроприємства проводять багаторазово до зникнення виражених симптомів інтоксикації. Якщо ФОС поступили в кров, слід прискорити їх виведення з сечею. Ефективними засобами очищення крові від ФОС є гемосорбція, гемодіаліз і перитонеальний діаліз.

 


Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 1170 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)