АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Взаємоугоди, прийняті країнами з окремих аспектів туристичної діяльності

* Складено за матеріалами Наради експертів по зміцненню потенціала з розширення сектора туризму в країнах, що розвиваються. – Женева, 1998 р.

З діяльності туристичних підприємств різного типу провідні країни уклали ряд «горизонтальних» угод, що передбачають повний доступ на національні ринки і режим сприяння комерційній присутності. Подальша лібералізація діяльності на ринку туристичних послуг стосується перш за все відміни дискремінаційних заходів у сфері готельного й ресторанного бізнесу і поліпшення правового режиму з регулювання доступу на ринок, що сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в цій сфері. Значна увага приділена глобальним мережам розподілу та заходам, що регулюють доступ до інформації та її поширення через ці мережі. Потребують подальшого регулювання питання переміщення постачальників послуг, уніфікація питань з підготовки кадрів та кадрової політики.

Позитивні та негативні риси сучасного ринку туристичних послуг проявилися внаслідок кризи, викликаної терористичними актами в США 11 вересня 2001 р. Ці терористичні акти торкнулися всієї сучасної світової суспільної системи, але найперше вони позначились на туризмі. Забезпечення безпеки подорожування завжди було і залишається однією з основ діяльності індустрії туризму і саме ця основа похитнулася, викликавши скорочення обсягів діяльності в середньому на 12-15%. Особливо помітно скорочення попиту позначилось на діяльності авіатранспорту за рахунок падіння міжрегіональних та регіональних авіаперевезень. За даними ІАТА, загальний обсяг пасажирських авіаперевезень в світі у вересні скоротився на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року [28]. Найбільших втрат зазнали національні туристичні ринки акумулюючого типу. Так, у Непалі анульовано понад 50% заброньованого розміщення у «високий» для цієї країни сезон вересня - листопада, а в Єгипті обсяг туристичної діяльності у жовтні скоротився на 40%. Зазнали втрат і національні ринки розвинених країн. Так, в Іспанії завантаженість готелів зменшилась на 20%, майже на 24% у вересні скоротився потік іноземних туристів до Великої Британії.

Зменшення попиту на туристичному ринку позначилось відповідним мультиплікаційним ефектом на інших галузях економіки країн скороченням зайнятості перш за все в авіакомпаніях та суміжних галузях авіаіндустрії. Так, в Північній Америці втратили роботу 140 тис. робітників авіакомпаній, а концерн Воеіng заявив про скорочення 30 тис. робочих місць у зв'язку з відмовами замовників від попередніх контрактів. В Європі авіакомпанія British Airways скоротила кількість зайнятих на 7 тис. чол, а Аlіtalia - на 3 тисячі.

У зв'язку з зазначеними подіями аналітики ВТО прогнозують перерозподіл туристичних потоків у світі в напрямку стабільних в політичному та економічному сенсі регіонів (наприклад, у Середземноморському регіоні - відток з країн Східного Середземномор'я та Північної Африки і відповідний приток до країн Південної Європи) та зростання ролі конкурентних авіаційному видів транспорту, особливо в межах регіональних переміщень. Така ситуація може болісно позначитись на ринках країн акумулюючого типу, територіальне віддалених від основних районів попиту і орієнтованих на авіаційні сполучення. В той же час прогнозують переважаюче зростання внутрішнього туризму в країнах, що входять до зони інтенсивного формування попиту, і перерозподіл попиту в бік скорочення організованих турів. Зазначені тенденції слід враховувати при прогнозуванні розвитку національного ринку і при розробці маркетингових стратегій діяльності туристичних підприємств.

Таким чином, кризові явища виявили недоліки, притаманні сучасній організації ринкової діяльності, які стосуються масового виробництва турпродукту. Ці основи склались поступово за період 60-70-х років XX ст. внаслідок стрімкого зростання попиту на туристичні подорожі і формування стилю життя, яке передбачає проведення вільного часу з метою відпочинку в подорожі. Саме індустріальний підхід до задоволення туристичного попиту сформував індустрію туризму як міжгалузевий комплекс з превалюючими внутрішніми організаційно-виробничими та фінансово-інформаційними зв'язками, з єдиною політикою кадрового забезпечення, яка грунтується на уніфікованих виробничих технологіях. Масове виробництво забезпечує здешевлення турпродукції, поставленій «на потік» навіть при індивідуалізації процесу споживання. Індивідуалізація турпродукту, тобто пристосування масового турпродукту до вимог і потреб конкретного споживача, все одно забезпечується системою маркетингових впливів, спрямованих на формування певного попиту (вид, місце відпочинку, сезон, термін, клас та інші параметри туру задаються виробником і; пропагуються серед споживачів). Індустріалізація діяльності на ринку виробника обумовлює формування масових турпотоків, забезпечених як лінійними, так і чартерними перевезеннями. На масовий туристичний потік розраховані сучасні засоби розміщення. Навіть потужності структурних складових індустрії туризму пов'язані між собою, наприклад, місткість літаків та місткість готелів - збільшення попиту на авіаперевезення стимулювало створення аеробусів значної місткості і відповідно готельних комплексів, сконцентрованих в курортних зонах. Тобто, масовий попит, який створюється й регулюється індустрією туризму шляхом проведення рекламних компаній та інших маркетингових заходів, забезпечується інтегрованими транспортними, готельними, туроперейтинговими, дозвіллєвими структурами, які діють на конкурентній основі, і взаємодіють організаційно-технологічно як ланки одного стандартизованого обслуговуючого процесу. Такі організаційні форми діяльності позначились і на просторовій організації туризму, зокрема формуванням курортних зон, районів, вузлів, оскільки територіальна концентрація виробництва також спрямована на зменшення витрат і здешевлення одиниці продукції.

Вразливим місцем туристичного ринку виявились неолібералістські засади функціонування, основані на вільній конкуренції приватного бізнесу. Роль держави на ринку туристичних послуг обмежена переважно регуляторними функціями державної туристичної політики, яка в більшій чи меншій мірі носить протекціоналістський характер. Криза індустрії туризму, яка є значною складовою національних економік навіть економічно розвинених країн, обумовила необхідність її державної підтримки, і ця підтримка була тим вагомішою, чим потужнішим був даний міжгалузевий комплекс і інтегрованіший в господарський комплекс країни. Так, уряд США надав термінову допомогу авіакомпаніям в розмірі $ 1,5 млрд. та виділив ще $ 20 млн. на рекламну компанію, рекламну кампанію за-для створення позитивного, перш за все безпечного, туристичного іміджу субсидіювали уряди Іспанії та Мексики; уряд Єгипту надав $ 30 млн. на субсидії чартерних рейсів до країни та на 40% зменшив тарифи на внутрішні туристичні перевезення; пільгові кредитні ставки для авіакомпаній та туристичних підприємств запровадив уряд Японії. Тобто, державна підтримка індустрії туризму виявила необхідність більш дієвого впливу держави на сферу приватного туристичного підприємництва, зокрема через систему державно-приватного партнерства.

Криза стимулювала перебудовчі процеси в індустрії туризму, посилила роль міжнародних організацій та значення маркетингової діяльності. В першу чергу це стосується перебудови системи безпеки, де ВТО, ІАТА та ІКАО співпрацюють з відповідними державними структурами, по-друге, змінилась рекламна концепція, спрямована на створення безпечного іміджу країни, туристичного напрямку, певного турпродукту.

В той же час, незважаючи на скорочення обсягів діяльності в зв'язку з падінням попиту, ринок туристичних послуг виявився стійкою системою, здатною витримати удар глобального масштабу. Дії світового співтовариства, відповідних структур ВТО, спрямовані на підвищення безпеки подорожування, позитивно позначились на виведенні туризму з кризи, важливу роль в цьому зіграла державна підтримка індустрії. Подолання кризових явищ дає підстави стверджувати, що туризм став складовою стилю життя значної частини населення світу, однією з свобод сучасної цивілізації - свободи пересування. Це надає стійкості індустрії туризму, яка забезпечує комфортність проведення дозвілля в подорожі, і стимулює перебудовчі процеси на туристичному ринку.

В умовах кризи, викликаної як тероризмом, так і загальним скороченням економічної активності на світовому ринку, на ринку туристичних послуг позначились такі тенденції:

1) посилення державної підтримки галузей індустрії туризму та розвиток державно-приватних ініціатив партнерства в цій сфері;

2) консолідація суб'єктів туристичного ринку;

3) переважання в діяльності суб'єктів туристичного ринку виробника маркетингових стратегій, спрямованих на диверсифікацію ринків;

4) посилення уваги до дослідницької діяльності в сфері туризму як з метою аквізиції потенційних ресурсів за-для інтенсифікації внутрішнього туризму, так і запровадження «нішевих» стратегій на міжнародному туристичному ринку;

5) посилення ролі інформаційної складової в діяльності ринку.

Намітились напрямки перебудови на ринку виробника турпродукту, обумовлені змінами попиту. Безпека, яка до 11 вересня 2001 р. не викликала запитань у туристів під час планування подорожі, а ніби розумілася сама собою, після цих подій стала першочерговою проблемою, певним регулятором попиту на види туризму, території, транспортну складову тур-продукту і особливо на форми туризму. Масові організовані потоки, при всій їх зручності та відносній дешевизні, потенційно більш небезпечні, тому передбачається їх скорочення і посилення прямого броніювання туристичних послуг продуцентів. Саме тому доступ до глобальних та регіональних розподільчих мереж і робота в цих мережах стають основою діяльності на ринку виробника турпродукту. Така система організації діяльності в першу чергу реструктуризує туристичну галузь, посиливши роль продуцентів послуг та туроператорів і відповідно зменшивши кількість посередників. Використання потенційним споживачем мережі Іnternet та систем прямого броніювання квитків на транспорт, місць в готелях та інших супутніх послуг, представлених у зазначених мережах, стимулюватимуть зростання ролі інформаційно-фінансової складової в діяльності суб'єктів ринку виробника, сприятимуть їх подальшій інтеграції та інтернаціоналізації форм діяльності, поcилять глобалізаційні тенденції в індустрії туризму. Таким чином, зростання індивідуалізації туристичних запитів, які надає використання сучасних інформаційних технологій, збільшення обсягів самостійного планування туристичних подорожей веде до зростання стохастичності ринку туристичного попиту і змінює саму сутність діяльності індустрії туризму. Акценти переносяться на маркетинг, а саме на створення привабливого турпродукту і систему його просування в інформаційних мережах. Така організація діяльності посилить конкуренцію на ринку виробника, призведе до подальшої поляризації і розшарування туристичного ринку і остаточно закріпиться в сучасних глобальних геопросторових формах. В той же час завдяки посиленню «нішевих» стратегій на ринку виробника турпродукту цей ринок дрібноструктурується за видами (наприклад, в екскурсійному туризмі можна виділити відвідання міст - культурних центрів або природно-заповідних місць та національних парків тощо), формами (наприклад, зросте увага до задоволення «хобі» і навіть їх створення за рахунок тих же інформаційних технологій і рекламно-інформаційних впливів, розвитку клубних форм), що значно розширить ресурсну базу туризму та інтенсифікує використання аквізованих ресурсів, тобто стимулює територіальну диференціацію та спеціалізацію туризму і позначиться на територіальній організації: територіальна концентрація індустрії туризму, позначена формуванням курортних територій та вузлів збалансується численними спеціалізованими точковими об'єктами, здатними задовольняти потреби і внутрішніх, і іноземних туристів. Така організація дасть можливість «вижити» малому та середньому підприємництву на ринку туристичних послуг та посилить роль місцевих органів влади через територіальне управління, а маркетинг територій займе одну з провідних позицій у маркетинговій діяльності суб'єктів туристичного ринку, коли поруч із продуцентами послуг та посередниками, на туристичний ринок вийдуть місцеві органи влади та самоврядування. Таким чином посиляться соціальні позиції туризму і зросте його економічна роль у соціально-економічному розвиткові окремих територій.

Таким чином, кризові явища стимулювали перебудовчі процеси в організації діяльності структур індустрії туризму всіх рівнів, обумовили посилення ролі держав як суб'єктів світового туристичного ринку та вплив інформаційно-фінансової складової як його регулятора. Означені процеси збільшують поляризацію діяльності індустрії туризму та стимулюють розшарування туристичного ринку, яке на глобальному рівні закріплюється в таких формах гепрострової організації як континентально-океаніські макрорегіони, «полюси росту» та зони значного туристичного потенціалу, вузли опорного каркасу фінансово-інформаційної ділової активності, що мають розподільчі функції регуляторів попиту/пропозиції на ринку туристичних послуг.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 569 | Нарушение авторских прав