АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Динаміка та структура ринку готельних послуг Європейського макрорегіону

Незважаючи на значні темпи росту готельної бази в зазначених регіонах, на європейському ринку готельних послуг домінуючими залишаються позиції західноєвропейських країн; на які припадає понад 80% номерного фонду.

Готельний бізнес, особливо в країнах ЄС, відзначається стабільністю, хоча в окремих країнах (Австрії, Люксембурзі, Ліхтенштейні, Швейцарії, Сан Марино) в останнє десятиріччя відбулося скорочення готельної бази, яке можна пов'язати з насиченням ринку та загостренням конкуренції. Зменшення номерного фонду відбувається і в Центральноєвропейських країнах з реформованим типом туристичного ринку (Болгарія, Румунія), що можна пояснити саме реформуванням ринку пропозиції за європейськими стандартами.

Таблиця 3.21

Регіонально-статистичний аналіз стану готельного господарства Європейського макрорегіону*.

* значення аналітичних показників:

Назва показника	Змістовна інтерпретація	Обрахункова формула
Середній розмір номеру	Кількість місць, що припадає на один номер	mj
Коефіцієнт локалізації готельних послуг	Кількість місць, що надаються під розміщення, в розрахунку та 1000 чол. населення	kh
Індекск локалізації готельного господарства	Співвідношення між коефіцієнтом локалізації готельних послуг в давній країні (khj) та середньоєвропейським показником (kheu)
Коефіцієнт забезпеченості туристів потужностями готельних та інших підприємств розміщення	Кількість місць, що надаються під розміщення, в розрахунку та 1000 туристів, що прибувають в країну	kt
Індекс забезпеченості готельними потужностями	Співвідношення між коефіцієнтом забезпеченості туристів готельними потужностями в даній країні (ktj) та середньоєвропейським показником (kteu)

Регіонально-статистичний аналіз розвитку готельного господарства країн Європейського макрорегіону базується на показниках (таблиця 3.21), які дозволяють певною мірою оцінити комфортність номерного фонду (m_j), ступінь розвитку готельної мереж (k_h) та ефективність її діяльності (k_t). Переважно одномісне розміщення пропонується в країнах Середземномор'я, переважає подібна пропозиція і в країнах Центральної Європи, особливо в Угорщині, Чехії, Словаччині, Хорватії, Словенії; в країнах Західної Європи переважає одно-двомісне розміщення в готелях різного класу, і майже до такої пропозиції наближається готельна мережа країн СНД, де значення показника близьке до середньорегіонального (m_EU = 2,0). Порівняльний аналіз зазначених показників дозволяє не тільки охарактеризувати, а й вскрити причини територіальної диференціації в розвиткові готельного бізнесу, зокрема в одному з найрозвиненіших туристичних макрорегіонів світу - Європейському. Найрозвиненішою в макрорегіоні є готельна мережа західноєвропейських країн, про що свідчать високі значення індексу локалізації, особливо в країнах ЕFTA (I_h = 2,41). Значний потік туристів до макрорегіону та внутрірегіональні переміщення забезпечуються не тільки розвиненою мережею готельних підприємств (I_h майже вдвічи перевищує середньоєвропейський), а й забезпечують високу ефективність діяльності готельного бізнесу (I_t практично дорівнює середньорегіональному). Найбільші значення індексу забезпеченості (I_t) характерні для країн високоінтенсивного типу туристичного ринку (наприклад, у Німеччині I_t = 3,05, у Швеції I_t = 2,94, в Італії I_t = 1,60) Середземноморські країни вирізняються значною територіальною концентрацією готельної мережі в курортно-туристичних центрах узбережжя, високим коефіцієнтом локалізації, значення якого в усіх країнах регіону (крім Туреччини) перевищують середньоєвропейський показник, однак аналіз значень k_t та I_t вказує на недостатню забезпеченість туристів потужностями готельної бази даного регіону, оскільки тільки на Кіпрі та Мальті рівень пропозиції близький до середньорегоінальних значень. В той же час розвиток пропозиції в Центральній Європі наблизив її до європейського рівня, однак тут спостерігається недостатня ефективність діяльності готельної індустрії, її незавантаженість, обумовлена невисоким попитом на зовнішніх ринках (особливо це притаманне Румунії, Албанії з їх нестабільною внутрішньоекономічною ситуацією, Югославії в зв'язку із загостренням політичних конфліктів). Аналогічні тенденції ще більш яскраво проявляються в країнах СНД, де переважає розвиток готельної бази в окремих центрах (столиці, центри ділової активності) при загальній неефективності, незавантаженості в зв'язку з низькою якістю пропозиції готельного фонду решти території та незначним туристичним потоком (наприклад, в Киргизстані пропозиція готельних потужностей становить 4732 місця при річному туристичному потоці в країну 13 тис. осіб, що більш ніж в 11 разів перевищує попит). Тому розвиток готельної мережі в цьому регіоні повинен супроводжуватись активною маркетинговою стратегією, спрямованою на формування позитивного іміджу за-для залучення туристів.

Україна за рівнем розвитку готельної мережі в п'ять разів відстає від середніх по Європі показників, майже втричі - від країн Центральної Європи, хоча дещо (в 1,2 рази) перевищує показники, середні для СНД (таблиця 3.22).

Таблиця 3.22

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 639 | Нарушение авторских прав