АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Систематичне положення та походження морських свинок

Морські свинки (Cavia porcellus) належить до родини свинкові (Caviidae), ряду гризуни (Rodentia). В Європу морські свинки були завезені іспанцями у 1580 р. з їх батьківщини у Перу, саме тому у Франції, Іспанії, Італії, Португалії їх називають перуанськими свинками, у Бельгії – індійськими чи гірськими, в Англії – гвінейськими, у Німеччині та Росії – морськими (заморськими). Форма голови та звуки, що видають ці тварини ймовірно стали причиною того, що цих тварин називають свинками.

На своїй батьківщині, у Перу, морські свинки живуть дико, стадами. У диких М.С. чорнувато-коричнева шерсть, вони досить рухливі, легко піддаються одомашненю та дресуванню.

Домашня М.С. – спокійна та миролюбна тварина, досить зручна для проведення багатьох досліджень.

2. Використання в експерименті. М.С. найкращий об’єкт для вивчення цинги, оскільки в організмі цих тварин не здійснюється синтез аскорбінової кислоти. Кром того вони є класичним об’єктом для вивчення алергічних реакцій, а також авітаміноза Р. У М.С. можна викликати такі інфекційні захворювання як: туберкульоз, псевдотуберкульоз, дифтерію, чуму, лептоспіроз, сап, правець, бруцелльоз, холеру та ряд інших.

Більшість відкритів у бактеріології зроблені завдяки експериментальним дослідженням на М.С.

3. Фіксація. М.С. у звичній обстановці спокійні, але при впливі різних зовнішніх подразників досить лякливі тварини.

Зазвичай фіксація М.С. не представляє проблем. Помічник лівою рукою притримує тварину за спину і під груди, так щоб вказівний та великий пальці охоплювали шию, а інші пальці знерухомлювали передні кінцівки та обмежували рухи голови. Правою рукою знизу він притримує задню частину тіла та знерухомлює задні кінцівки.

4. Способи утримання. Рекомендується облаштовувати окремі клітки для холостих самиць та тих, що вигодовують молодняк, самців та молодняка. Сумісне утримання самців та самиць не рекомендується з декількох причин:

1) Це призводить до безцільного та нерегулярного спаровування, що виснажує самця;

2) У самиць спостерігаються випадки суперфетації (самиці у підсосний період вагітніють), що негативно позначається на стані молодняка.

Період вагітності у М.С. триває в середньому 64 доби. Вагітна самиця досить чутлива до різноманітних стресових чинників, і турбування її самцем під час сумісного утримання може призвести до аборту і втраті молодняка. Сумісне утримання самців та самиць допускається лише в період злучки.

Дорослих М.С. утримують у 2-3 ярусних клітках-камерах. В кожному ярусі може бути 3-4 клітки. Зовнішні стінки необхідно виготовити з сітки.

Для вагітних самиць кожну клітку перегороджують на 2 відділи. Перегородку влаштовують не суцільною, а тільки на половину, щоб через верх мігло легко проходити повітря. У заднє відділення вставляється маточне гніздо, в яке після пологів розміщується самиця з приплодом.

Самців та не вагітних самиць можна утримувати в одноярусних клітках, а молодняк у клітках з вигулами. У літній час клітки доцільно виставляти на повітрі, а взимку у добре утепленому приміщені.

Клітки повинні забезпечувати вільне пересування тварин. М.С. мало гризуть, тому клітки можна будувати з дерева. Передні та задні стінки повинні бути з металевої сітки. Розміри кліток (см): довжина – 75-100, висота – 50-80, ширина 50; подвійне дно, верхнє з дерев’яних рейок (просвіт між рейками 1 см), для того щоб стікала сеча і проходив кал. Нижнє дно роблять змінним, його виймають і замінюють іншим, брудне миють та дезинфікують. Періодично 1-3 разив місяць проводять дезинфекцію кліток. На цей час тварин переводять у запасні клітки. Для сіна та трави у клітках прикріплюють ясла у вигляді корзинок з дроту; для їжі та води ставлять спеціальні автоматичні годівниці та напувалки.

Приміщення для М.С. повинне бути сухе, достатньо освітлене, з доброю вентиляцією, без протягів. Температура повітря повинна бути не нижчою за 16°С. Розміщують М.С. у приміщенях таким чином щоб на 1м² площі припадало на 20 тварин. Якщо приміщення має добру вентиляцію, то клітки з М.С. можна розміщувати на полицях у 3-4 яруси. Полиці при цьому повинні мати нахил і вкриті водонепроникним матеріалом, що дає можливість рідині витікати назовні.

5. Розведення морських свинок. Статеве дозрівання М.С. наступає у віці 2-3 місяці. Для розмноження краще використовувати М.С. не молодше 9-10 місячного віку. Молодняк для розмноження підбирають з літніх окотів від багатоплідних самиць. На вигляд тварини повинні бути жвавими, з гладким та блискучим хутром, середньої вгодованості.

Шлюбний період триває у М.С. майже весь рік. Статевий цикл регулярно повторюється через 15-17 діб, дещо призупиняючись лише у зимові місяці. Під час тічки самиця стає неспокійною, відмовляється від їжі. Зовнішні статеві органи набряклі. Фаза тічки займає 24 години і тільки на цей період у М.С. відбувається відкриття піхви та можливе парування. Відповідно запліднення у морських свинок може наступити лише у фазі тічки. Інколи, після 3-4 годин після пологів наступає злучка і повторна вагітність.

У чисту продезинфікована клітку поміщають 5-10 самиць однакового розвитку та одного самця. При роздільному утриманні рекомендуєтсья самицю у період тічки підсаджувати у клітку до самця. Після покриття самицю відсаджують. Через 1-2 години можна знову її помістити в клітку до того ж самця для повторного покриття.

На розвиток вагітності вказує відсутність чергової тічки. На 3-4 тижні вагітності її можна визначити пальпацією. Вагітних М.С. відсаджують в індивудуальні клітки для пологів. При безперервному утриманні самок із самцями та при вільній злучці може виникати одночасна лактація із вагітністю, що призводить до ослаблення організму самиці.

Вагітність у М.С. триває 60-68 днів (у середньому 64 доби) та залежить від величини приплоду: при малому (1-2) вагітність може тривати до 72 діб. З 20-25 для вдається визначити наявність плоду. За декілька діб до окоту у самиць розвивається сильна спрага, для її втамування у клітці повинна знаходитись достатня кількість води. Для вагітних самиць можна у воду додавати хлорид кальцію (0,4г на 1л).

Пологи можуть наступати як вдень, так і вночі, зазвичай вони тривають близько години (при великих плодах можуть затягуватись до доби). Народжуться 2-3, рідше 6 малят.

Новонароджені вкриті шерстю, одразу після пологів відкривають очі і мають усі зуби. Вони самостійно приймають їжу, тобто досить добре пристосовані до самостійного життя, однак не дивлячись на це потребують молока матері.

Маса новонароджених в середньому 60-85г (38-110г). Самиця має лише два соска, тому молодняк годується по черзі. Тривалість лактаційного періоду близько 21 доби.

Починаючи з 3-4 дня крім молока матері, молодняк починає поїдати загальний корм. Наприкінці першого місяця морських свинок відділяють від матері. У першу чергу відсаджують більш вгодованих, при цьому самців поміщають окремо від самиць.

Стать М.С. визначають на основі огляду статевих органів. У самців відмічається круглий розріз, з якого при надавлюванні з’являється статевий член. Самиці мають видовжений трикутний розріз статевої щілини. Ріст і розвиток молодих М.С. триває впродовж 15-16 місяців.

Для нормального розвитку здорового молодняка частину молодняка від самиць з великим приплодом можна пересадити іншій самиці, що має меншу кількість потомства. Шерсть дитинчат, що підсажують рекомендують змащувати камфорним чи тмінним маслом, для маскування чужого запаху. При цьому самиця не може відрізнити своїх дитинчат від чужих.

6. Годівля. Кормом для М.С. слугує овес, ячмінь, пшениця, дерть, зелений горох, конюшина, трава. Взимку необхідно давати рублену моркву та буряк, шкірки хліба, сіно. Щоденно дорослим свинкам необхідно давати по 20 мг аскорбінової кислоти.

Таблиця 1.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 566 | Нарушение авторских прав