АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Причиною утоплення може бути льодяний, «кріо» шок

Синдром занурення пов’язаний із різким перепадом температур.

При занурені в холодну воду, внаслідок дії на терморецептори шкіри можливий генералізований судинний спазм => ішемія мозку та рефлекторна зупинка серця.

Значення мають і перегрівання організму до моменту занурення, а також фізична робота => що призводить до перебудови адаптаційних систем організму. Обтяжуючі фактори: перевтома, сп’яніння, переповнення шлунку.

Тривале перебування в холодній воді може привести до утоплення без «кріошоку» внаслідок переохолодження організму:

t⁰ води ↓ 20⁰ - ↑↑ тепловіддача і ↓ t⁰ тіла, а при t⁰ +4 – 6 – людина за 15^/ втрачає рухову активність через судомні скорочення м’язів, сильного болю в м’язах та суглобах та скорочення коли t⁰ тіла ↓ 30⁰ і ↓ => втрачається свідомість і згасають всі життєво-важливі функції організму.

Різке погіршення стану може настати після виведення із клінічної смерті внаслідок повторного набряку легень – через наростаючу серцево-судинну недостатність та при приєднанні гострої пневмонії – такий стан «вторинне утоплення».

«Смерть у воді»

Нерідко від гострого інфаркту міокарда, тяжкої травми, епістатусу і т.д. – попадання води в легені – вторинне, пасивне, на фоні термінального стану.

Лікування та прогноз залежить від тривалості перебування під водою, t⁰ води, віку потерпілого, сукупних захворювань і травм, своєчасності та якості допомоги на догоспітальному та госпітальному етапах і т.д.

Госпіталізація – обов’язкова.

Допомога:

Спочатку – забезпечення прохідності дихальних шляхів, починати ШВЛ відразу, навіть під час спасіння, у воді «рот в рот», «рот в ніс»

О₂ - 100%, зігрівання, катетеризація вени.

4% води 200,0 в/в, реополіглюкін, глюкоза, брадикардія – атропін, збудження – седація в/в.

При агональному періоді та періоді клінічної смерті – ШВЛ, інтубація, серцебиття – відсутнє – закритий масаж серця.

При успішній реанімації:

100% О₂ не менше 2-х годин - в режимі позитивного тиску на видиху,

режим помірної гіпервентиляції

поступово ↓ О₂ до 50 – 60%.

ШВЛ до відновлення спонтанного адекватного дихання глюкокортикоїдні гормони – захист мозку, у великих дозах 30 мг/кг в розрахунку по преднізолону, діуретики, транспорт в реанімацію.

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 458 | Нарушение авторских прав