АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Травми зовнішніх статевих органів та промежини

Прочитайте:
  1. S09 Інші та не уточнені травми голови
  2. V. Топографія органів черевної порожнини
  3. V. Топографія органів черевної порожнини
  4. V. Топографія органів черевної порожнини
  5. V. Топографія органів черевної порожнини
  6. V. Топографія органів черевної порожнини
  7. А. Вплив зовнішніх чинників
  8. АУСКУЛЬТАЦІЯ ЛЕГЕНЬ У ДІТЕЙ. СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.
  9. Будова жіночих статевих органів.
  10. Будова чоловічих статевих органів

Акушерський травматизм

 

Пологові травми посідають одне з провідних місць серед причин материнської і дитячої захворюваності і смертності. Пологові травми супроводжуються акушерським кровотечами, призводять до інвалідності, зумовлюють гнійно-септичні ускладнення, погіршують якість життя.

 

Класифікація:

І. За локалізацією процесу:

1) травми зовнішніх статевих органів та промежини;

2) розриви піхви;

3) гематоми зовнішніх статевих органів та піхви;

4) розриви шийки матки;

5) розриви матки;

6) виворіт матки;

7) акушерська травма кісток таза.

ІІ. За патогенезом:

1) насильні травми, які виникають під час втручання (акушерська допомога, операції)

2) мимовільні ушкодження без зовнішнього впливу.

Травми зовнішніх статевих органів та промежини

 

Найчастіше в пологах травмуються зовнішні статеві органи, промежина і піхва.

Розриви вульви відбуваються разом з розривом промежини, а а також окремо. Часто ушкоджуються великі і малі соромні губи. Рідше визначають кровоточиві розриви зовнішніх статевих органів у ділянці отвору сечівника. Небезпечна кровотеча може виникати при розриві клітора.

У разі виявлення цих розривів здійснюють їх ушивання тонким кетгутом і тонкою голкою. Якщо шви накладають поблизу сечівника, у нього попередньо вводять металевий катетер. Розриви стінок піхви зшивають кетгутом, попередньо накладають заглиблені шви, а потім на слизову оболонку задньої спайки.

Розриви промежини є загрозливою травмою для жінки. При невдалому зіставленні тканин порушується опорна функція тазового дна, що призводить до розвитку геніального пролапсу.

Класифікація:

1) розрив промежин І ступеня під час розродження;

2) розрив промежин ІІ ступеня під час розродження;

3) розрив промежин ІІІ ступеня під час розродження;

4) розрив промежин ІV ступеня під час розродження;

5) розрив промежин під час розродження не уточнений.

 

 

Ступені розриву промежини:

· І ступінь – розрив задньої спайки, невеликої ділянки шкіри промежини (не більше ніж 2 см); м’язи промежини залишаються цілими;

· ІІ ступінь – ушкодження шкіри промежини, стінок піхви та м’язів промежини. М’яз-замикач та пряма кишка цілі.

· ІІІ ступінь – крім розривів шкіри та м’язів промежини відбувається розрив зовнішнього м’яза – замикача прямої кишки (неповний розрив ІІІ ступеня), у разі розриву слизової оболонки прямої кишки - повний розрив ІІІ ступеня, який можна вважати ІV ступенем розриву.

 

Рідкісним видом травми є центральний розрив промежини, при якому відбувається розрив задньої стінки піхви, м’язів тазового дня шкіри промежини, задня спайка та м’яз – замикач прямої кишки цілі. Пологи відбуваються через цей створений отвір.

Діагностичні критерії загрози розриву промежини:

Синюшність шкіри, її блідість і блискучість, сильні потуги та випинання промежини з можливим набряком тканин.

Діагностичні критерії розриву промежини: дефект тканин, ранова поверхня, кровотеча із пологових шляхів.

Лікування:

- розриви промежини зашивають відразу після народженняпосліду при суворому дотриманні правил асептики і антисептики тазагально хірургічних правил ушивання ран (не залишати сліпихкишень, перший шов накладають на здорову тканину, зіставляютьсяоднорідні тканини з обов'язковим знеболенням); - розриви промежини I-II ступеня зашивають під місцевоюанестезією (новокаїн, лідокаїн); - при накладанні швів на м'язи, клітковину та слизовуоболонку піхви застосовують розсмоктуючі нитки, на шкіру промежини- шовк, капрон, тощо. - розриви III ступеня зашивають під наркозом; - стінку прямої кишки ушивають лавсаном або кетгутомвузлуватими швами, занурюючи їх у просвіт кишки, потім ушиваютьсфінктер прямої кишки вузлуватими швами, безперервним кетгутовимишвами ушивають задню стінку піхви, окремими кетгутовими швами -ніжки леваторів після їх виділення, наприкінці - окремі шовковішви на шкіру промежини; - післяопераційний догляд: обробка швів промежини проводиться3 рази на добу та після кожного акту сечовипускання та дефекації.Після туалету шви просушують стерильним марлевим тампоном ізмащують розчином калію перманганату або 1% спиртовим розчиномбрильянтової зелені. Більш швидкому загоюванню рани сприяєультрафіолетове опромінювання. Шкірні шви з промежини знімають на5-й день, перед їх зняттям рекомендується призначення препаратів,які мають діарейний ефект. Сідати породіллі не рекомендується напротязі 2-3 тижнів після пологів. - при розриві промежини I-II ступеня на протязі 4-5 дібпризначається рідка їжа; - при розриві промежини III ступеня у хворої не повинно бутивипорожнень протягом 5 днів після операції, для цього призначаютьдієту, що не формує калові маси: чай, молоко, кефір, сметану, некруто зварені яйця, бульйони.

 

Розриви піхви Розриви піхви найчастіше бувають поздовжніми, рідше розривмає поперечне спрямування, іноді розриви проникають глибоко внавколо піхвову клітковину. Діагностичні критерії - кровотеча із статевих шляхів; - діагноз уточнюється при огляді піхви за допомогою дзеркалта рукою акушера. Лікування Зашивають розриви піхви окремими або безперервнимикетгутовими швами за правилами хірургічного лікування ран.

Профілактика розривів піхви полягає в раціональному введені пологів.

Гематоми зовнішніх статевих органів та піхви Гематоми вульви та піхви – крововиливи у клітковину органів внаслідок розриву судин.При цьому слизова оболонка піхви залишається неушкодженою і кров не виливається назовні, а збирається у клітковині. Етіологія: механічні ушкодження тканин під час проходження плода. Діагностичні критерії - при огляді - пухлиноподібне утворення синьо-багрового забарвлення; - при гематомі вульви великі та малі губи набряклі, напружені, багрового забарвлення; - гематоми піхви частіше виникають в нижніх відділах; - найчастіше являється симптомом не діагностованого у пологах розриву матки; - при невеликих за розміром гематомах немає суб'єктивних відчуттів; - при швидкому збільшенні у розмірах крововиливу з'являється відчуття тиску, розпирання, пекучій біль, при лабораторному дослідженні - ознаки анемії; - при інфікуванні гематоми відмічається посилення болю, пульсуючий його характер, підвищення температури тіла із зниженням її в ранковий час (гектичний тип температури), в крові - лейкоцитоз, прискорення ШОЄ. Лікування При невеликих та не прогресуючих у розмірах гематомах, відсутності ознак інфікування: - ліжковий режим, холод, кровозупиняючі засоби, прошивання Z-образним швом або обшивання гематом кетгутовим безперервним швом, антибактеріальна терапія. При великих за розміром гематомах: - стежити за верхнім рівнем гематоми через черевну стінку методом глибокої пальпації при швидко зростаючих гематомах. - при її зростанні та збільшенні анемізації, ознак геморагічного шоку виконують лапаротомію з метою перев'язки внутрішньої клубової артерії. Через 5-6 днів виконують розтинання гематоми та її дренування для профілактики інфікування. Не доцільно розтинати світлу гематому, випорожняти її (відрив тромбів при затромбованих судинах відновить кровотечу). При інфікуванні гематоми - розтинання, дренування, призначення антибіотиків.

Іноді причиною гематоми вульви і піхви стає травма варикозних вузлів. Виникає масивна кровотеча ф швидко утворюються прогресуючі гематоми.

Необхідно обережно розкрити рану, відчерпувати уражену судину і перев’язати її ниткою, що розсмоктується, з наступним прошиванням рани і прикладанням міхура з льодом на 30-40 хв.

За необхідності виконують тугу тампонаду піхви стерильною марлею з гемостатичною губкою і тампонаду прямої кишки. Тампони на 24 год. Спостерігають за станом жінки.

Якщо гематома наростає і виникає анемізація організму, з’являються ознаки геморагічного шоку, здійснюють лапаротомію і перев’язування внутрішньої клубової артерії.

Через 5-6 днів гематому розтинають і дренують, та призначають антибактеріальну терапію.

Профілактика: своєчасно виявити чинники ризику і раціонально вести пологи. За показанням в разі варикозного розширення вен необхідно здійснити кесарів розтин.


Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 1235 | Нарушение авторских прав



1 | 2 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)