АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Реабілітаційні заходи та диспансеризація

При досягненні клінічної ремісії або покращення пацієнти підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців (частіше навесні та восени) в шкірно-венерологічних установах за місцем мешкання. Під час огляду звертається увага дотримання рекомендацій, наданих при виписці зі стаціонару, регулярність обстеження суміжними спеціалістами (терапевтом, гастроентерологом, ендокринологом, психоневрологом); адекватність дієтичного режиму й режиму праці та відпочинку; усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гіперінсоляція, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси тощо); психологічну реабілітацію. Уражені ділянки шкіри потребують постійного догляду, що включає індиферентні креми або мазі. При необхідності – кератолітичні засоби, вітаміни групи А і Е, пімекролімус. Рекомендується уникати частого миття у ванні або під душем з милом (слід застосовувати нейтральні або кислі мила), контакту з хімічно активними речовинами (цемент, пральні порошки, пасти, фарби, лаки тощо), синтетичною і вовняною тканиною.

Курортотерапія – морський чи гірський клімат, залежно від індивідуальної реакції на ці чинники у стадії ремісії.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 528 | Нарушение авторских прав