АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальні відомості. Облік шкідників плодових культур

Прочитайте:
  1. I. Загальні положення
  2. I. Загальні положення
  3. I. Загальні положення
  4. IV. 5. Відомості про сім’ю дитини.
  5. А. Загальні зауваження
  6. Деякі загальні відомості про гемопоез.
  7. Загальні ботанічні ознаки родин, які найчастіше використовуються в медичній практиці та садово-парковому господарстві.
  8. Загальні вимоги
  9. Загальні вимоги
  10. Загальні вимоги

Облік шкідників плодових культур. В Україні в садах зареєстровано у близько 400 видів шкідників, з яких значної шкоди завдають понад 160. Тому виявлення та облік того чи іншого виду може значно відрізнятися за методикою. Єдиною для всіх видів є кількість облікових дерев. У садах, що розбиті на квартали, у кожному з них вибирають по 10 модельних дерев, а на суцільних масивах на площі до 50 га - 10, 51-100 га-20, 101-200 га-30 дерев.

Плодові кліщі обліковують: восени - після опадання листя шляхом огляду штамбів й основи скелетних гілок; навесні - до розпускання бруньок і у фазі рожевого бутона за допомогою огляду штамбів, основи скелетних гілок, суцвіть; влітку - оглядом по 40 листків з кожного дерева.

Попелиць обліковують у період розпускання бруньок і до цвітіння, оглядаючи на дереві 100 суцвіть і розеток листя.

Щитівки та несправжні щитівки обліковують навесні до розпускання бруньок внаслідок огляду товстих гілок (по 5 місць на дереві) та влітку за допомогою огляду гілочок з 4 боків крони і 200 плодів.

Садові довгоносики обліковують від початку розпускання бруньок до цвітіння, струшуючи вранці 4 гілки з різних боків крони на спеціальні щити.

Яблунева склівка - заселеність дерев гусеницями обліковують навесні та восени оглядом штамбів і основи скелетних гілок, зчищаючи кору, що відшаровується, і підраховуючи гусениць.

Листокруток обліковують у фазі рожевого бутона і після цвітіння, оглядаючи 100 суцвіть і розеток листя.

Плодожерки - восени та навесні обліковують гусениць оглядом штамбів, скелетних гілок, рослинних решток і ґрунту (1м2 до 10см глибини). Для обліку динаміки льоту метеликів використовують феромонні пастки (1шт. на 5 га). Пошкодження плодів визначають за допомогою збору й огляду падалиці.

Листогризучі лускокрилі (білан жилкуватий, золотогуз, кільчастий шовкопряд, п'ядуни) - восени і навесні обліковують гнізда і кладки яєць, оглядаючи крони дерев. У період розпускання бруньок - цвітіння обліковують гусениць, після цвітіння визначають відсоток пошкодженого листя.

Плодових пильщиків обліковують методом ґрунтових розкопок восени та навесні під кроною дерев (на глибину до 20 см), підраховуючи кількість личинок, а також після цвітіння шляхом огляду 200 зав'язей.

Вишневу муху обліковують також методом ґрунтових розкопок восени та навесні, підраховуючи кількість пупаріїв. Відсоток пошкоджених плодів визначають у період їх достигання (оглядають не менше 200 шт.).

Облік хвороб плодових культур. За характером ураження та особливостями розвитку всі хвороби плодових культур можна умовно поділити на дві групи: сезонні і хронічні.

Сезонні хвороби проявляються у вигляді різних плямистостей, нальотів, гнилей. До них належать : парша, борошниста роса, моніліоз, клястероспоріоз, коккомікоз та ін. Ці хвороби дуже важливо виявити в період прояву перших симптомів ураження з метою своєчасного проведення захисних заходів. Тому спостереження за проявом сезонних хвороб слід починати від розпускання листя і проводити майже до кінця літа (не менше 3 разів). Кожну хворобу обліковують окремо, оглядаючи всі уражені органи (по 100 шт.): листя, пагони, суцвіття, зав'язь, плоди на 10 модельних деревах у кожному кварталі або на площі до 50 га на 10, до 100 га на 20 і до 200 га на ЗО деревах. Ступінь та інтенсивність розвитку хвороб визначають за відповідними шкалами.

Хронічні хвороби розвиваються на багаторічних органах рослин (скелетні гілки, штамби, корені). Збудники цих хвороб уражують тканини кори і деревини, поступово з роками поширюючись на значні ділянки. До таких хвороб належать чорний рак, звичайний рак, цитоспороз, гнилі деревини, трахеомікозне в'янення, бактеріальний рак кісточкових. Обліковують хронічні хвороби раз за вегетацію, переважно у другій половині літа. Оглядають не менше 50 дерев кожного сорту і визначають відсоток їх ураження.

Таблиця 4

Облік шкідників і хвороб плодових культур

 

Період проведення обліків Шкідливий організм, який слід обліковувати
Весна   сплячі бруньки  
розпускання бруньок  
відокремлення бутонів  
рожевий бутон  
цвітіння  
Літо дозрівання плодів  
Осінь після опадання листя    

Питання для самоконтролю

1.Загальні принципи обліків шкідників плодових культур.

2.Як обліковують плодових кліщів, щитівок і гусениць яблуневої склівки?

3.Метод обліку садових довгоносиків.

4.Як обліковують попелиць і листокруток?

5.Методи обліку плодожерки та листогризучих лускокрилих.

6.Як обліковують плодових пильщиків та вишневу муху?

7.Облік сезонних хвороб плодових культур.

8.Облік хронічних хвороб плодових культур.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 589 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)