АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова

Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова

Кафедра нервових хвороб з курсом нейрохірургії

“ Затверджую”

Завідувач кафедрою,

Доктор медичних наук, доцент

__________________ С.П.Московко

Завідувач курсом нейрохірургії,

Кандидат медичних наук, доцент

__________________ В.М.Ольхов

“_____” ________________2009 р.

Обговорена і затверджена на

Засіданні кафедри нервових хвороб з курсом нейрохірургії “_____” ______________ 2009 р. протокол № ______

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття (або під час вивчення теми, що не виноситься на практичне заняття)

ВІННИЦЯ 2009

І. Актуальність теми.

Біль є одним з найважливіших питань у медичній науці. Щорічно у світі від нього страждає майже кожна п’ята працездатна людина. Проблема болю за останні дисятиліття набула окрім медичного ще і соціального значення, так як кількість людей страждаючих больовими синдромами різного походження і характеру неухильно зростає. За даними ВООЗ, різними больовими синдромами страждає кожен п’ятий працездатний член суспільства. Больовими синдромами хворіють люди різного віку, від юнацького до старечого, та все ж частіше дана проблема зустрічається у людей працездатного віку.

Що стосується етіології та патогенезу різного роду больових синдромів то загальновідомо, що причини їх виникнення є поліетілологічними, і за весь період вивчення таких причин було запропоновано багато теорій які так чи інакше пояснюють різні механізми синтезу болю, як однієї із найтяжчих форм стражань людей.

В багатьох випадках больові синдроми можуть приводити до інвалідизації людей, а в окремих випадках навіть суіцидальних вчинків. Серед всіх больових синдромів які мають місце в медичній практиці, особливою жорстокістю відрізняються фантомні та каузалгічні больові синдроми, однак на сьогодні в цьому все ж таки домінують, що статистично доведено, корінцевий спинальний та тригемінальний больові синдроми, а чи не найпоширенішим вважається міофасціальний больовий синдром, котрий проявляється локальним чи сегментарним болем в різних частинах тіла. Частота останнього у дорослого населення сягає 15-30%.

Значна увага лікарів, науковців прикута також до проблеми профілактики та лікування післяопераційного болю. У світі постійно розробляються і порівнюються, що до їх ефективності, різні протибольові припарати, алгоритми застосування лікування, в тому числі і хірургічного. Практично у всіх цивілізованих країнах існують асоціації по боротьбі з болем, які координують науково-практичну діяльність лікарів у цьому напрямку. Щороку відбуваються міжнародні та національні конгреси, на яких обговорюються різноманітні аспекти проблем болю.

Враховуючи дастатньо високу частоту поширеності больового синдрому, його впливу на працездатність, активність, якість життя пацієнтів, інвалідизацію, а через це величезні економічні втрати, актуальність даної теми, також, що до вивчення її студентами медиками, є очевидною.

ІІ. Головна мета навчання: Студенти повинні вміти провести клінічний огляд хворого, визначити вид больового синдрому, надати першу допомогу при нестерпних болях, призначити знеболюючу терапію, аналгетики, провести малі хірургічні втручання (медикаментозні блокади), у випадку неефективності консервативного лікування. Студенти також повинні вміти оформляти медичну докукментацію, проводити санітарно-просвітницьку роботу, вести диспансерний облік хворих, які перестраждали тяжким больовим синдромом, чи знаходяться в стадії ремісії останнього.

Студенти повинні засвоїти сучасну класифікацію больових синдромів і їх обгрунтування, Студенти повинні вивчити і знати етіопатогенез та принципи діагностики з застосуванням сучасних допоміжних методів обстеження хворих, основні методи хірургічного і схеми консервативного лікування, принципи вибору методу лікування, можливі ранні та пізні ускладнення тих чи інших методів лікування, та необхідні методи боротьби з ними, принципи реабілітації хворих, що страждали на тяжкий больовий синдром.

Конкретні цілі: Для реалізації мети необхідно вміти;

1. вивчити етіопатогенетичні механізми виникнення основних видів тяжких больових синдромів, навчитись діагностувати основні причини їх виникнення.

2. оцінити ступінь тяжкості больового синдрому.

3. інтерпретувати основні можливі фактори його виникнення, клінічно та з допомогою допоміжних методів діагностики.

3. визначати методи невідкладної допомоги, тактику лікування та покази, при необхідності, до нейрохірургічного лікування.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)

1. Вивчити класифікації больових синдромів.

2. Намалювати схему патогенетичного механізму формування больового синдрому компресійного (тонельного) генезу.

3. Засвоїти методики надання невідкладної допомоги (блокад) при тяжких формах больових синдромів.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 366 | Нарушение авторских прав