АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАПАЛЕННЯ ПУПКОВОЇ РАНКИ

Хвороби пупкової ранки становлять 20—22 % усіх форм ЛГЗЗ. Муміфікований пупковий канатик зазвичай відпадає до 3—5-го дня, а пупкова ранка за нормального гранулювання загоюється до кінця 2-го тижня. Інфікування пупкової ранки або залишку пупкового канатика гальмує вчасне відпадання пупкового канатика та загоєння.

2.1. Первинний омфаліт залежно від характеру запального процесу може бути катаральним, флегмонозним, гангренозним.

Катаральний омфаліт супроводжується появою серозних виділень із пупкової рани з уповільненням термінів її епітелізації, легкою гіперемією і незначною запальною інфільтрацією пупкового кільця, кров’яними кірочками, під якими після відпадання залишку пупкового канатика можливе скупчення гнійно-серозних виділень. Загальний стан новонародженого і температура тіла в нормі.

У разі флегмонозного і гангренозного омфаліту запальний процес охоплює шкіру та підшкірну жирову клітковину навколопупкової ділянки, а іноді всієї передньої поверхні живота. Можливе гнійне розплавлення (флегмонозний омфаліт) або некроз (гангренозний омфаліт) цих тканин із переходом запального процесу на очеревину, розвитком перитоніту. Загальний стан дітей різко порушений, вони стають млявими, погано смокчуть груди, зригують, гальмується збільшення маси тіла. Температура тіла підвищується, деколи до фебрильної. У крові лейкоцитоз із зсувом вліво, збільшення ШОЕ.

2.2. Вторинний омфаліт розвивається на тлі неповної пупково-жовткової або сечової нориці. Він зазвичай маніфестує в пізніші терміни і відзначається тривалим перебігом.

Захворювання пупкових судин виникають унаслідок інфікування тромбу всередині пупкової вени (тромбофлебіт пупкової вени) або пупкових артерій (тромбартеріїт пупкових артерій) та при інфекційному ураженні стінок судин (перифлебіт пупкової вени, періартеріїт пупкових артерій). Ураження пупкової вени характеризується набряком передньої черевної стінки вище від пупка, пальпаторно виявляють ущільнення у вигляді тяжа, що йде від пупка до печінки. При ураженні пупкових артерій можна виявити набряки передньої черевної стінки нижче від пупка, пальпаторно — ущільнення у вигляді двох тяжів, що прямують від пупка вниз. Для тромбофлебіту та тромбартеріїту характерна рання маніфестація клінічних ознак (у перші 2 тиж. життя), частіше у вигляді генералізованого септичного процесу.

Лікування. При катаральному омфаліті — оброблення пупкової ранки 3% розчином водню пероксиду 3—4рази на добу, а потім або 5% розчином йоду, або 2% спиртовим розчином метиленового синього. Показане УФ-опромінювання.

Флегмонозний і гангренозний омфаліт, абсцеси, що виникають уздовж пупкових судин, потребують хірургічного лікування, призначення антибіотиків, імунотерапії, проведення дезінтоксикації та корекції метаболічних розладів.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 577 | Нарушение авторских прав