АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ХВОРОБИ ШКІРИ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Шкіра немовляти справді ідеальна. Вона гладенька, м’яка, еластична, ще не зазнала впливу сонця, вітру, втоми. Тому з перших днів життя дитини її шкіру потрібно дбайливо доглядати. Так ви збережете здорову шкіру на довгі роки.

1.1. Попрілості — це запальні процеси шкіри в місцях, де вона піддається подразливості сечею й калом або тертю грубими пелюшками. Існує індивідуальна схильність до цього захворювання.

Клінічна картина. Найчастіша локалізація — сідниці, низ живота, статеві органи, рідше — за вухами, у шийних, пахвових, пахових, стегнових та інших складках.

Розрізняють три ступені попрілості:

I — легкий: помірне почервоніння шкіри без видимого порушення її цілості.

II — середньої тяжкості: яскраве почервоніння з видимими ерозіями.

III — тяжкий: волога та червона шкіра внаслідок численних ерозій, що злилися між собою, можливе утворення виразок.

Лікування. Часте сповивання, не допускати тривалого перебування дитини в мокрих пелюшках; не користуватися клейонкою і памперсами, якщо є схильність до попрілості. Уражені місця змащують дитячим крезом, спеціальною дитячою олією або будь-якою олією, заздалегідь прокип’яченою та остудженою, 2% таніновою маззю. При попрілостях II ступеня застосовують відкрите сповивання, тобто уражені ділянки тіла залишають відкритими. Місцево — УФ-опромінювання, після цього змащують олією, таніновою або метил-урациловою маззю, рідше — водними розчинами метиленового синього чи брильянтового зеленого.

1.2. Везикулопустульоз — захворювання, переважно стафілококової природи, уражує немовля в середині раннього неонатального періоду, характеризуються запаленням екзокринних потових залоз.

Клінічна картина. Основним проявом захворювання є дрібні поверхневі пухирці до декількох мм у діаметрі, наповнені спочатку прозорим, пізніше каламутним вмістом. Місце їх розташування — шкіра сідниць, стегон, природних складок і голови. Перебіг захворювання доброякісний. Пухирці лопаються через 2—3 дні з моменту появи. Маленькі ерозії, що утворилися, вкриваються сухими кірочками, які після відпадання не залишають рубців чи пігментації.

Лікування. Корекція режимних моментів, застосування гігієнічних ванн із дезінфекційними засобами (розчин калію перманганату 1:10 000, настої чистотілу, ромашки). До прийняття ванн гнояки видаляють стерильними серветками, змоченими в 70 % етиловому спирті. Місцево показані 1—2 % спиртові розчини анілінових барвників або брильянтового зеленого двічі на день.

1.3.Пухирчатка новонароджених (пемфіїус) — захворювання стафілококової етіології. Може перебігати в доброякісній або злоякісній формі.

Доброякісна форма характеризується появою еритематозних плям і пухирів діаметром до 0,5—1,0 см, наповнених серозно-гнійним вмістом. Навколо пухирів є смужка гіперемії. Локалізується на нижній частині живота, у ділянці пупка, на кінцівках, у природних складках. Після розрізу пухирів утворюються ерозії без кірок. Основні клінічні симптоми: загальний стан новонароджених може бути задовільним. Одужання настає через 2—3 тиж. від початку захворювання.

Злоякісна форма за перебігом нагадує сепсис. Її основні прояви: багато пухирів діаметром до 2—3см (їх називають фліктенами), тяжкий загальний стан, фебрильна температура, нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом вліво до молодих форм, збільшена ШОЕ, анемія, лімфоаденопатія, іноді гепатомегалія, глухість тонів серця тощо. Симптом Нікольського частіше позитивний.

Лікування. Пухирі проколюють, після чого обробляють спиртовими розчинами анілінових барвників; інфузійна терапія (5—10 % розчин глюкози, ізотонічний розчин натрію хлориду 10—15 мл на 1кг маси тіла).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 415 | Нарушение авторских прав