АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анафілактичний шок

Прочитайте:
  1. Анафілактичний тип алергії: алергени, періоди і механізм розвитку, клінічні прояви, профілактика.
  2. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК

Алергічна реакція розвивається за негайним типом. Виникаєвнаслідок сенсибілізації до медикаментів, лікувальних сироваток, вакцин, препаратів крові, а також після укусів комах. Шоковим органом є судинна стінка. Розвиваються генералізована дискінезія судин (спазм, потім розширення), бронхоспазм. Важке ураження центральної та вегетативної нервової системи.

Клініка. Після дії алергену з’являються неспокій, відчуття стиснення в грудях, страх (період провісників), гіперемія, ціаноз або блідість обличчя, блювання, ядуха, генералізований свербіж. Потім знижується артеріальний тиск, настає втрата свідомості, судоми. Можлива смерть.

Лікування. 1). Припинити надходження отрути в організм (видалити жало).

2). Обколоти місце ін’єкції 0,1% розчином адреналіну гідрохлориду або 1% розчином мезатону, розведеного в 3-5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

3). Кожні 10-15 хвилин до виведення дитини з шоку та нормалізації артеріального тиску підшкірно вводять 0,2-0,5 мл 0,1% розчином адреналіну гідро хлориду.

4). Внутрішньовенно ввести 10% розчин кальцію хлориду або кальцію глюконату (із розрахунку 1 мл на 1 рік життя), антигістамінні препарати (димедрол, дипразин, супрастин, піпольфен) у вікових дозах.

5). Глюкокортикостероідні гормони – гідрокортизон, преднізолон, дексазон із розрахунку 2-5 мг на 1 кг маси тіла. Уведення преднізолону продовжують до 2-х тижнів у зв’язку з можливістю повторного розвитку анафілактичного шоку протягом доби та пізніх ускладнень (гострий гломерулонефрит та гострий міокардит)

6). При бронхоспазмі – бронхолітичні препарати (еуфілін, алупент, новодрин).

7). При гострій обструктивній дихальній недостатності – видалити слиз із дихальних шляхів, запобігти западанню язика та усунути його, якщо воно виникло.

8). При артеріальній гіпотензії – внутрішньовенно крапельно ввести розчин норадреналіну гідротартрату чи мезатону.

9). Вводити серцеві препарати – корглікон, целанід, строфантін.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 451 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)