АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Укуси бджіл, ос, комарів, змій, павуків, скажених тварин

Укуси отруйних комах. Бджоли й оси – їх отрута порівняно малотоксична, проте навіть поодинокі укуси можуть завдати значної шкоди здоров’ю дитини і навіть призвести до смерті.

Симптоми: внаслідок укусу бджіл, ос та інших комах цих видів прояви обмежені місцевою реакцією – болем, почервонінням і набряком у місці укусу, але іноді отрута викликає тяжку загальну реакцію. Це може бути висипка по всьому тілу, набряк обличчя та шиї. Може розвинутись важке ускладнення – анафілактичний шок. Алергічна реакція розвивається за негайним типом. Шоковим органом є судинна стінка. Розвиваються генералізована дискінезія судин (спазм, потім розширення), бронхоспазм. Важке ураження центральної та вегетативної нервової системи.

Клініка. Після укусу з’являються неспокій, відчуття стиснення в грудях, страх (період провісників), гіперемія, ціаноз або блідість обличчя, блювання, ядуха, генералізований свербіж. Потім знижується артеріальний тиск, настає втрата свідомості, судоми. Можлива смерть.

Лікування. 1). Припинити надходження отрути в організм (видалити жало).

2). Обколоти місце ін’єкції 0,1% розчином адреналіну гідрохлориду або 1% розчином мезатону, розведеного в 3-5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

3). Кожні 10-15 хвилин до виведення дитини з шоку та нормалізації артеріального тиску підшкірно вводять 0,2-0,5 мл 0,1% розчином адреналіну гідро хлориду.

4). Внутрішньовенно ввести 10% розчин кальцію хлориду або кальцію глюконату (із розрахунку 1 мл на 1 рік життя), антигістамінні препарати (димедрол, дипразин, супрастин, піпольфен) у вікових дозах.

5). Глюкокортикостероідні гормони – гідрокортизон, преднізолон, дексазон із розрахунку 2-5 мг на 1 кг маси тіла. Уведення преднізолону продовжують до 2-х тижнів у зв’язку з можливістю повторного розвитку анафілактичного шоку протягом доби та пізніх ускладнень (гострий гломерулонефрит та гострий міокардит)

6). При бронхоспазмі – бронхолітичні препарати (еуфілін, алупент, новодрин).

7). При гострій обструктивній дихальній недостатності – видалити слиз із дихальних шляхів, запобігти западанню язика та усунути його, якщо воно виникло.

8). При артеріальній гіпотензії – внутрішньовенно крапельно ввести розчин норадреналіну гідротартрату чи мезатону.

9). Вводити серцеві препарати – корглікон, целанід, строфантін.

Особливо небезпечні множинні укуси.

Клінічна картина укусів бджіл, шершнів, джмелів, ос різноманітна. Найбільш ранньою і постійною ознакою є пекучий, колючий або пульсуючий біль, який може поширюватися по нервових стовбурах. Ступінь почервоніння та набряку залежить від реакції організму на отруту (від невеликого радіусу до поширення на всю кінцівку, а іноді на прилягаючу частину тулуба). Переважають ознаки ураження центральної нервової системи, дихання та кровообігу. Турбує головний біль, нудота, запаморочення, блювання, відчуття стиснення в ділянці серця, задишка, озноб, зниження артеріального тиску.

Яскраво виражена реакція на отруту комах характерна для тих, у кого раніше спостерігалася схильність до алергічних захворювань.

Отрута павуків (каракурт, тарантул), що заселяють сухі і темні місця, може спричинити хворобливе напруження м’язів, схоже на судоми, задишку і підвищене слиновиділення. Особливо небезпечні укуси павуків, отрута яких руйнує еритроцити і підвищує згортання крові. У таких випадках швидко розвивається шок.

Лікування. 1). Видалити жало з пухирцем, наповненим отрутою.

2). Якщо припухлість і почервоніння у місці укусу швидко збільшуються, отруту з рани бажано відсмоктати ротом або за допомогою банок, що є більш небезпечним для того, хто надає допомогу. Для кращого відтоку крові й рідини з ранки можна зробити 3-4 уколи товстою голкою.

3). Ушкоджену ділянку шкіри протріть тампоном, змоченим розчином перекису водню. Після цього до місця укусу прикладіть серветку, змочену 10% спиртовим розчином ментолу або 5-10% розчином валідолу. Ефективні примочки з розчином аміаку, настойки календули. Значно зменшує біль втирання бальзаму «Золота зірка».

4). У разі розвитку анафілактичного шоку невідкладну допомогу надавати терміново, викликавши в першу чергу швидку.

5). Якщо самостійне дихання і кровообіг припинилися, починати реанімаційні заходи.

Укуси отруйних змій. На території нашої країни найчастіше зустрічаються змії з роду гадюк, їх отрута має швидку, але не дуже сильну дію. Майже половина з всіх укусів не супроводжуються симптомами отруєння. Якщо протягом однієї години на місці укусу не виникає набряку, то можна вважати, що укус не отруйний. У багатьох випадках після укусу гадюки розвивається запалення з набряком і крововиливом, збільшуються лімфатичні вузли.

Симптоми. Різкий пекучий біль, набряк, підшкірний крововилив, іноді підвищена кровоточивість у місці укусу. При отруєнні може спостерігатись запаморочення, головний біль, нудота, блювання, пронос, носова кровотеча, різке прискорення пульсу і падіння артеріального тиску до гранично низьких цифр. На шкірі залишаються дві круглі ямки від укусу.

Лікування.

1). Викликати бригаду ШМД; пам’ятайте, що основне при лікуванні наслідків укусу отруйних змій – це введення протиотрути не пізніше як через дві години після укусу.

2). Висмоктати отруту з рани (при пошкодженні слизових оболонок рота та кровотечі з ясен цього робити не можна); або накласти джгут вище місця укусу, при цьому затягувати джгут можна лише з такою силою, щоб зберігався пульс на периферійній артерії. Джгут накладають на одну годину. Кожні 10 хвилин його варто майже зовсім розпускати і накладати знову. Місце укусу прикрийте серветкою, змоченою розчином перекису водню;

3). Промити рану; можна видалити отруту з рани за допомогою банки, поставленої на місце укусу після 3-4 проколів товстою голкою.

4). Провести іммобілізацію кінцівки, покласти міхур з льодом.

5). Обмежити фізичні зусилля, щоб зменшити розповсюдження отрути в організмі;

6). Не давати алкоголь і препарати, які підвищують артеріальний тиск.

7). Заспокоїти потерпілого, тому що перебільшення небезпеки нерідко сприяє розвитку шоку.

Укус скаженою твариною. Може спричинити сказ – гостре інфекційне захворювання. Основним джерелом вірусу є хворі на сказ собаки, коти, вовки, лисиці. Зараження людини від тварин відбувається у разі попадання слини на ушкоджену шкіру або слизові оболонки, а також під час укусу хворою твариною. З рани вірус потрапляє в центральну нервову систему, а звідти поширюється нервовими стовбурами по всьому організму. Інкубаційний період триває від 8 до 90 діб (в середньому 20-30).

Клініка. Спочатку з’являєюься неспокій, пригнічення, людина прагне усамітнитися, спостерігається стурбованість, роздратованість, часта зміна настрою, погіршення сну, відчуття туги. У ділянці укусу з’являється біль, оніміння. Далі спостерігається збудження, для якого характерно боязнь води та повітря (гідро- та аерофобія). Спроба зробити ковток води, а іноді тільки її вигляд, звук води, що ллється, викликають болісні судоми м’язів глотки, які розповсюджуються і на дихальні м’язи. Це призводить до затримки дихання, що змінюється судомними вдихами та болісними скороченнями м’язів тулуба. Розширені зіниці, слинотеча та підвищена пітливість. Характерні зміни психіки (галюцинації, марення). Через 2-3 дні настає період паралічів, який може закінчитися смертю від серцевої недостатності та паралічу дихального центру. Сказ не лікується. Прогноз несприятливий.

Лікування. Всі постраждалі повинні бути направлені до травмпункту, де їм, починаючи з дня травми, проводять курс щеплень проти сказу. При наданні першої допомоги не треба намагатись негайно зупинити кровотечу, у зв’язку з тим, що кровотеча сприяє видаленню слини тварини з рани. Необхідно декілька разів широко обробити шкіру навколо укусу дезінфікуючим розчином (спиртовим розчином йоду, перманганату калію та ін.), а потім накласти антисептичну пов’язку і доправити постраждалого до лікувального закладу. Імунітет розвивається через 14-16 діб після щеплення, тому вакцинацію треба робити негайно після укусу або попадання слини від підозрілої на сказ тварини.

Сторонні тіла. Маленькі діти часто заштовхують у рот, вуха та ніс невеликі предмети – ґудзики, камінці, монети, насіння тощо. Їх треба негайно вийняти. Стороннє тіло, яке потрапило в носові ходи та дихальні шляхи, може спричинити асфіксію (задушення). У дитини перших років життя стороннє тіло з носового ходу може вийняти лише лікар. Дитині, віком понад 3 роки треба затиснути один носовий хід і попросити висякатися. Тверді та гладенькі предмети не намагатися витягувати пінцетом, оскільки вони можуть проштовхнутися ще глибше. Пінцетом можна витягати шматочки паперу та інші м’які предмети.

У горло, трахею та бронхи можуть попасти горіхи, цукерки, насіння, а також цвяхи, монети та ін. Раптово виникає напад ядухи, дитина починає кашляти, дихання свистяче, шкіра та слизові оболонки стають синюшними.

Якщо стороннє тіло потрапило у дихальні шляхи немовляти, його беруть за ноги і перевертають головою вниз, трусять і стукають по спині між лопатками.

Дитину віком понад 1 рік кладуть на зігнуте коліно, низько опустивши голову, а долонею, складеною човником, постукують по спині у напрямку до голови. Інший спосіб – дитину кладуть на спину на тверду поверхню, звільняють груди і живіт від одягу. Кладуть долоню ребром на живіт нижче від пупка, натискають ребром долоні на живіт і різким рухом зміщують органи черевної порожнини вгору. При цьому стискаються легені і відбувається форсований видих, під час якого стороннє тіло може вийти. Якщо ж воно не вийшло, дитину негайно доставляють в лікарню.

У стравохід теж може потрапити стороннє тіло. У дитини з’являється гикавка, блювання,слинотеча. Вона збуджена та перелякана. Їй треба дати скоринку черствого хліба з невеликою кількістю води. Невеликих розмірів стороннє тіло, що має гладеньку поверхню, вільно пересувається по травному каналу та виходить з калом. Якщо предмет гострий, він може поранити стінку органів травлення та застряти в них. Тому обов’язково треба провести рентгенологічне дослідження.

Якщо стороннє тіло в шлунку, скарг зазвичай не буває. У разі потрапляння в кишечник, з’являється біль у животі та блювання. Проривання стінки кишечника супроводжується гострим болем у животі, температура тіла підвищується. Годувати дитину треба грубою їжею (сирі овочі, фрукти, сухарі, каші зі злакових, квашена капуста). Не можна давати проносних засобів.

В око може потрапити пісок, комаха, що зумовлює біль та сльозотечу. Дитина починає терти очі, що посилює подразнення. У цьому разі треба ретельно вимити руки, відтягнути нижню повіку та кінчиком стерильного бинта видалити стороннє тіло. Якщо стороннє тіло потрапило під верхню повіку, потрібно потягнути її за вії вниз, загнути край повіки вгору. Закапати в око переварену воду, попросити дитину, щоб покліпала. Коли ж це не допомагає негайно звернутися до лікаря.

Непритомність – раптова короткочасна втрата свідомості, яка пов”язана з гострою судинною недостаністю. Хворий несподіванно відчуває млявість, порожнечу вголові, запаморочення, слабкість, оніміння кінцівок, потемніння в очах, шум у вухах, нудоту. З”являється різка блідість, погляд блукає, очі заплющуються. Зіниці звужені, шкіра холодна на дотик, вкрита холодним липким потом. Дихання сповільнене, поверхненве, пульс ниткоподібний. Такий стан триває кілька секунд або хвилин. Після цього стану турбує слабкість, голвний біль.

Непритомність може виникнути внаслідок переляку, сильного хвилювання, після сильного удару в ямку під грудьми, тепловому та сонячному ударах.

Допомога:

· надати положення лежачі, щлб голова була трохи нижче за тулуб;

· розтебнути одяг;

· відчинити вікно, кватирку або винести на свіже повітря;

· піднести до носа тампон, змочений розчином аміаку, при його відсутності – дати понюхати оцет, хрін;

· поплескати долонею по обличчю, обпризкати холодною водою;

· розтерти скроні, обличчя та груди, зробити масаж вушних раковин;

Після того, як дитина опритомніє, напоїти її гарячим чаєм.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 620 | Нарушение авторских прав