АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ. на методичній нараді кафедри патологічної фізіології Завідувач кафедри професор Ю.В.Биць “___”__________2007 р

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

на методичній нараді
кафедри патологічної фізіології
Завідувач кафедри
професор Ю.В.Биць
“___”__________2007 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Київ – 2007

1. Актуальність теми:

Функція системи травлення забезпечує надходження в організм їжі та води, які необхідні для підтримування життя та постачання енерге­тичних пластичних матеріалів. Якщо їжа, що надходить ао організму, не засвоюється, то виникає недостатність травлення.

Між різними відділами травної системи існує тісний взаємозв'язок, який в умовах патології проявляється компенсаторними можливостями цієї системи (дослід Ю. С. Лондона). Поряд з цим порушення функції однієї ланки травної системи тягне за собою порушення функцій інших.

Наслідком недостатності травлення є порушення обміну речовин, виснаження, інтоксикація, зниження реактивності. У дітей порушується ріст і розвиток.

2. Конкретні цілі:

Ø Визначати типові патологічні стани в системі травлення: недостатність травлення (мальдигестія) та порушення всмоктування (мальабсорбція);

Ø Застосовувати різні принципи для класифікації найбільш поширених нозологічних форм патології травного тракту;

Ø Аналізувати виразкову хворобу шлунка та/або дванадцятипалої кишки як мультифакторіальну хворобу;

Ø Характеризувати фактори ризику виникнення виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки;

Ø Застосовувати сучасні уявлення про механізми пошкодження та захисні можливості травного тракту для аналізу патогенезу його виразок;

Ø Оцінювати значення експериментального моделювання різних форм патології травного каналу для з’ясування причин і механізмів їх виникнення та розвитку;

Ø Застосовувати знання про роль нервової та гуморальної регуляції різних відділів травного каналу для аналізу порушень їх моторної, секреторної та всмоктувальної функцій;

Ø Визначати показники секреторної функції та застосовувати їх для аналізу її типових порушень;

Ø Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку панкреатитів;

Ø Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, вміти відокремлювати зміни патологічні та пристосувально-компенсаторні, місцеві та системні в патогенезі панкреатичного шоку;

Ø Аналізувати механізми порушень кишкового травлення, розвитку станів мальдигестії та мальабсорбції;

Ø Пояснювати патогенез клінічних проявів синдрому мальабсорбції;

Ø Аналізувати клінічні варіанти, причини і механізми розвитку кишкової непрохідності, пояснювати її можливі наслідки та ускладнення;

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Причини та наслідки гіпо- та гіперсекреції слини.

2.Пародонтоз, карієс. Основні теорії етіології та патогенезу.

3. Наслідки видалення різних відділів шлунка (досліди Ю. С. Лондона).

4.Розлади секреторної та рухової функції шлунка.

5. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез виразкової хвороби.

6. Розлад травлення в кишках, пов'язаний з порушенням секреції жовчі та панкреатичного соку.

7.Взаємозв'язок пристінкового та порожнинного травлення в умовах патології.

8. Синдроми порушеного травлення та всмоктування: причини,
механізми, прояви.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Завдання 1.

Визначити кислотність шлункового вмісту собак з порушенням секреторної функції шлунка методом титрування.

До 5 мл шлункового вмісту додати по 2 краплі n-диметил-амідоазобензолу і фенолфталеїну. Виникає червоне забарвлення. Титрувати 0,1 М розчином NaОН в умовах постійного перемішування до появи жовто-рожевого(І), потім лимонно-жовтого (II) і рожевого забарвлення (III). Після кожного титрування слід відзначати кількість витраченого лугу. Кислотність шлункового соку визначати в кількості лугу (мл), що витрачено на титрування. Перший етап титрування (І) відповідає визначенню вільної НСІ, третій (III) — загальній кислотності. Середнє арифметичне результатів другого і третього етапів ((II + III)/2) титрування відповідає всій НСІ (сумі вільної та зв'язаної НСІ). Кількість зв'язаної НСІ визнача­ють відніманням значення вільної кислоти від значення всієї НСІ. Розрахунок проводити на 100 мл шлункового вмісту і вира­жати у титрапійних одиницях або в мілімолях на літр.

Завдання 2.

Визначити рН шлункового вмісту за допомогою індикаторного паперу.

На індикаторний папір нанести 2 краплі шлункового вмісту рН визначати за зміною кольору індикаторного паперу.

Завдання 3.

Дослідити шлунковий вміст на наявність молочної кислоти.

До 5 мл 1% розчину фенолу по краплям додавати 1% розчин хлориду заліза (III) до одержання аметистового (бузково-фіолетового) забарвлення, потім також по краплям додати шлунковий вміст.

У разі наявності молочної кислоти розчин жовтіє.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 430 | Нарушение авторских прав