АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Результати досліду подати у вигляді таблиці:

Результати досліду подати у вигляді таблиці:

Зміст теми:

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю.

1. З метою моделювання виразки шлунка у тварини викликали склерозування гастральних артерій. Який провідний механізм пошкодження слизової оболонки шлунка в цьому експерименті?

А. Дисрегуляторний.

Б. Нейродистрофічний.

В. Механічний.

Г. Ішемічний.

Д. Нейрогуморальний.

2. У хворого із синдромом Золлінґера—Еллісона (пухлина підшлункової залози) відзначається збільшення секреції і кислотності шлункового соку та пептичні виразки дванадцятипалої та худої кишки. Яка з перерахованих речовин секретується вказаною пухлиною і спричинює ці зміни?

А. Секретин.

Б. Вазоактивний інтестинальний пептид.

В. Пепсин.

Г. Трипсин.

Д. Гастрин.

3. Чоловік, 20 років, що брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, захворів на пародонтоз. Який найважливіший етіологічний фактор розвитку захворювання в цьому випадку?

А. Дефіцит заліза.

Б. Емоційне перенапруження.

В. Неповноцінне харчування.

Г. Підвищення фізичного навантаження на зубощелепний апарат.

Д. Стрептококи порожнини рота.

4. У хворого із запаленням трій­частого нерва останніми роками прогресує пародонтоз. Який головний фактор розвитку захворювання в даному випадку?

А. Зниження імуно­глобулінів в слині.

Б. Зниження фагоцитарної активності лейкоцитів.

В. Нейродистрофічні порушення в пародонті.

Г. Підвищення тонусу блукаючого нерва.

Д. Гіперсалівація.

5. У гастроентерологічне відді­лення потрапив хворий, 57 років, з підозрою на синдром Золлінґера—Еллісона, про що свідчить різке збіль­шення рівня гастрину в сироватці кро­ві. Яке порушення секреторної функ­ції шлунка найбільш імовірне?

А. Гіперсекреція гіперацидна.

Б. Гіпосекреція гіперацидна.

В. Ахілія.

Г. Гіпосекреція гіпоацидна.

Д. Гіперсекреція гіпоацидна.

6. Хворий з високою механічною кишковою непрохідністю скар­житься на біль у животі, надмірне багаторазове блювання протягом останніх трьох годин, задишку. Об’єктивно: частота серцевих скорочень 110 за 1 хв, артеріальний тиск — 90/50 мм рт. ст., гематокритне число — 0,52, гіпонатріємія. Який провідний механізм серцево-судинних порушень у хворого?

А. Негазовий алкалоз

Б. Газовий ацидоз.

В. Дегідратація, гіповолемія.

Г. Кишкова аутоінтоксикація.

Д. Гіпоксія.­

7. У хворого, який тривалий час приймав глюкокортикоїди, при фіброгастроскопії виявлені ерозії та виразки в шлунку та дванадцятипалій кишці. Який механізм визначає їх розвиток?

А. Збільшення продукції простагландинів Е1, Е2.

Б. Зниження впливу гістаміну на слизову оболонку шлунка.

В. Підвищення тонусу симпатичної нервової системи.

Г. Недостатність факторів захисту слизової оболонки.

Д. Зниження секреції та кислотності шлункового соку.

8. Лікар-стоматолог під час обстеження ротової порожнини чоловіка, якому 5 років тому видалили шлунок, виявив атрофічно-запальні процеси слизової оболонки ротової порожнини, ясен, язика. Чим зумовлені ці зміни?

А. Дефіцитом вітаміну С.

Б. Дефіцитом вітаміну В12.

В. Дефіцитом вітаміну В1.

Г. Порушенням харчування.

Д. Психоемоційним перенапруженням.

9. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на гнійні виділення з ясенних карманів та розхитування зубів. Що спричинило гнійний парадонтит у пацієнта?

А. Гіперсалівація.

Б. Вірусна інфекція.

В. Бактеріальна інфекція.

Г. Протозойна інфекція.

Д. Місцева анафілаксія

10. У тварини змоделювали ка­рієс. Який найважливіший компенсаторний механізм розвитку цього за­хво­рювання?­

А. Утворення одонтобластами вторинного дентину.

Б. Новоутворення емалі.

В. Гіпотрофія слинних залоз.

Г. Пригнічення фагоцитозу.

Д. Гіперфункція прищитоподібних залоз.

Б. Задачі для самоконтролю:

1. Хворого, 40 років, госпіталізовано до хірургічного відділення зі скаргами на гострий біль у надчеревній ділянці, який виник після ситної вечері. Артеріальний тиск 10,7/6,7 кПа (80/50 мм рт. ст.). Мікроскопічне дослідження калу виявило багато крапель нейтраль­ного жиру та м'язових волокон зі збереженою структурою. В анам­незі — хронічний холецистит. Пояснити патогенез зниження артеріального тиску.

2. Щура якого попередньо не годували протягом 24 год, знерухомили та помістили у холодову камеру з температурою 4 °С. Результати аналізу шлункового вмісту через 24 год: загальна кислотність — 90 ммоль/л, вільна НСІ — 60 ммоль/л. На розтині виявлено, що слизова оболонка шлунка гіперемійована, є декілька ерозій. Пояс­нити механізм виявлених змін.

3. В експерименті у двох собак створено непрохідність кишок. Пер­шому собаці лігатуру накладено в першій третині тонкої кишки, другому — в ділянці товстої кишки. Чи буде різниця у тривалості життя тварин? Як пояснити механізм розвитку основних порушень у випадку непрохідності кишок?

4. Хворий, 38 років, скаржиться на печіння у ділянці язика, відрижку повітрям, пронос, стомлюваність, задишку. Об'єктивно: шкіра та слизові оболонки бліді, язик малиновий. У шлунковому соку відсутня вільна НСІ. Загальна кислотність — 12 ммоль/л. Аналіз крові: еритроцити —2,1 • 10¹² в 1 л, Hb — 3,6 ммоль/л, колірний показник — 1,4; анізо- та пойкілоцитоз. Як пояснити диспепсичні явища у хворого? Який патогенез виявлених змін?

5. Рекомендована література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М. Н. Зайка, Ю. В. Биця. - К.: Вища шк., 1995. - С. 481-504.

2. Патологическая физиология / Пол ред. Н. Н. Зайко, Ю. В. Бьіця. - К.: Логос, 1996. - С. 477-500.

3. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В.Биця та Л.Я.Данилової. - К.: Здоров’я, 2001. - 328 -336 с.

Додаткова:

1. Патофизиология. Курс лекций; Учеб. пособие / Под ред. П. Ф. Литвин­кою. - М.: Медицина, 1995. - С. 539 - 560.

2. Пелещук А. II., Пер є дерій В.Г., Свінцицький О.С. Гастро­ентерологія. - К.: Здоров'я, 1995. - 303 с.

3. Физиология и патофизиология желудочно-кишечного тракта / Под ред. Дж. М. Поляка, С. Р. Блума, Н. А. Райта, А. Г. Батлера. - М.: Медицина,

1989. - 496 с.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав