АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Гемобластози у дітей
Гемобластози – злоякісні пухлини кровотворної та лімфатичної системи з вогнищами екстрамедулярного та екстралімфоїдного метастазування.
Етіологія
Серед етіологічних чинників, що сприяють розвитку пухлинного процесу у дітей, мають місце вірусна теорія, ендогенного канцерогенезу, радіаційного впливу, генетична та клонова теорії. Дисбаланс проліферації та диференціації бластних клітин кісткового мозку, який виникає в одній клітині, призводить до накопичення клону лейкозних клітин, які розповсюджуються гематогенним та лімфогенним шляхом в різні органи та тканини.
Патогенез
Згідно клонової теорії лейкози виникають з однієї клітини, в якій під впливом канцерогенних факторів виникає мутація і накопичення пухлинної маси спочатку в кістковому мозкові, потім гематогенним шляхом виникає розповсюдження в різні органи та тканини. Внаслідок пухлинної прогресії пригнічуються еритропоез, тромбоцитопоез та лейкопоез, виникають анемічний, геморагічний та проліферативний синдроми. В динаміці захворювання, у випадку пухлинної прогресії, виникає резистентний до терапії клон лейкемічних клітин.
ФАБ-класифікація гострих лейкозів у дітей (Франція, Америка, Британія)
Лімфоїдні варіанти:
L1 - В- і Т-лінійний тип (мікроформи бластних клітин становлять більше ніж 90%);
L2 - В- і Т-лінійний тип (мезоформи бластних клітин становлять більше ніж 50%);
L3 – В-лінійний тип лімфоми Беркитта (великі клітини з вакуолями в цитоплазмі)
Мієлоїдні варіанти:
М0 – мієлобластний з мінімальним диференціюванням;
М1 – мієлобластний без визрівання;
М2 – мієлобластний з визріванням;
М3 – промієлоцитарний;
М4 – мієло-моноцитарний;
М5 – моноцитарний;
М6 – еритромієлоз (еритроцитарний);
М7 – мегакаріобластний (мегакаріоцитарний)
Цитохімічні маркери бластних клітин:
позитивна реакція на мієлопероксидазу, на ліпіди (с суданом чорним В) в мієлоїдних клітинах, крупногранулярна реакція на глікоген в лімфоїдних клітинах.
Імунологічні варіанти гострої лімфобластної лейкемії
Варіант
| Маркери
| Цитогенетика
| Ранній пре-В
| CD10, CD19,elg, Slg
| t(4;11)
| Загальний ГЛЛ
| CD10,CD19,Clg`,Slg
| t(9;22)
| Пре-В
| CD10,CD19,Clg, Slg
| t(9;22),t(4;11);t(1;19)
| В
| CD7, сCD3
| t(8;14),t(8;22),t(2;8)
| Пре-Т
| CD7,сCD3
| 14q 11
| Т
| CD1,CD3,CD4,CD7,CD8
| 7q 34
|
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 596 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|