Інтрамуральної гіпоксії і механічного ушкодження черепа і його вмісту.
Усі види внутрішньочерепної травми А.П.Ромоданов і Ю.С.Бродський (1981) поділяють на 2 групи:
1) травматичні пошкодження головного мозку без внутрішньочерепних виливів;
Внутрішньочерепні виливи: епідуральні, субдуральні, субарахноїдальні, внутрішньомозкові (в тому
Числі й мозочкові), внутрішньошлуночкові, численні внутрішньочерепні різної локалізації.
За клінічним перебігом виділяють травму легкого, середнього і важкого ступенів. Клінічні прояви
Внутрішньочерепної травми залежать від локалізації і об’єм крововиливу. При легкому пошкодженні
Відмічається перехідна м’язова гіпотонія, послаблений крик, часто виражені дихальні розлади. При важких
пошкодженнях (крововиливи, розрив спинного мозку) – симптоми, які характерні для спінального шоку:
Важкий синдром дихальних розладів, атонія, адинамія, парез діафрагми, парез сфінктерів, відсутність
Безумовних рефлексів.
Лікування новонароджених із родовою травмою ЦНС розпочинають у
Пологовому залі. Після оцінки стану дитини проводять реанімаційні заходи і як
Правило, поміщують у кювез, забезпечують максимальний спокій. У комплексі
Терапевтичних заходів провідними є дегідратаційна, антигеморагічна і
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 512 | Нарушение авторских прав
|