АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

D. Напрацювання блокуючих антитіл та зменшення виділення медіаторів

Прочитайте:
  1. E. - Порушення слиновиділення.
  2. E. - Порушення слиновиділення.
  3. А. Зменшення інтервалу PQ, розширення комплексу QRS, наявність дельта хвилі перед зубцем R.
  4. Антигени та антитіла груп крові системи АВО
  5. Білуватими виділеннями, які утворюються шляхом транссудації (пропотівання) рідини із кровоносних,
  6. Будова нервового волокна, нерва, значення міелізації. Роль синапсів, медіаторів у проведенні збудження
  7. Виберіть із перерахованого, які власні клітини пухкої волокнистої сполучної утворюються із лімфоцитів і виробляють антитіла?
  8. Види мазків. Взяти виділення з піхви на ступінь її частоти та цитологічне дослідження.
  9. Визначення специфічних антитіл до вірусу.

алергії *

Е. Зв'язування гістаміну

389. Хворий В. 54 років, скаржиться на слабкість, задуху, набряк обличчя, губ,
вій, осиплість голосу. На протязі декілька годин з'явивилось свербіння шкірі та
одутловатість обличчя. Загальний стан середньої важкості, на шкірі
мономорфний висип. Такий стан виникав і раніш після прийому аналгіну. Над
легенями - жорстке везикулярне дихання, хрипи сухі розсіяні. На обличчі

набряк навколо правого ока. ЧДД 21 у хвилину. Тони серця приглушені, аритмічні (поодинокі екстрасистолії). ЧСС 98 у хвилину. АТ 110/70 мм. рт. ст. Печінка на 1 см виступає з-під краю ребер. Визначте імовірний діагноз:

А. Гострий набряк Квінке у ділянці обличчя *

В. Хронічний обструктивний бронхіт

С. Гострий діфузний міокардит

D. Медикаментозна алергія

Е. Гіпотіреоз

390. Найбільший ефект специфічної імунотерапії серед наведених нижче захворювань спостерігається при:

А. Харчовій алергії

В. Інсектній алергії *

С. Атонічному дерматиті

D. Бронхіальній астмі

Е. Псевдоалергічних реакціях

341 Протипоказами для специфічної імунотерапії є:

А. Гіперчутливість до 2 груп алергенів (пилкових та побутових)

В. Бронхіальна астма

С. Висока чутливість до алергенів

D. Вагітність*

Е. Вік до 7 років

392. За селективністю аерозольних глюкокортикостероїдів (від більшої до меншої) їх слід розташувати так:

А. Флунізолід, фліксотид, бекотид

В. Бекотид, флунізолід, фліксотид

С. Фліксотид, бекотид, флунізолід *


О. Фліксотид, бекотид

Е. Бекотид, флунізолід

393. До комбінованих бронходилататорів відносяться:

А. Беродуал*

В. Теодур

С. Теобід

D. Сінгулар

Е. Терфенадин

394. Деконгестанти слід застосовувати в межах:

А. 1 місяця

В. 10 днів *

С. 6 місяців

D. З діб

Е. 20 днів

395. Цілорічний алергічний риніт може викликатися алергенами:

А. Пилковими

В. Побутовими

С. Епідермальними, харчовими*

D. Грибковими

Е. Харчовими

396. Сезонний алергічний риніт може викликатися алергенами:

А. Рибковими

В. Побутовими

С. Харчовими

D Пилковими *

Е. Епідермальними

397. Хворий 36 років надійшов до відділення гастроентерології зі скаргами на
діарею, постпрандіальну тошноту, блювання та втрату ваги. Симптоми
продовжуються на протязі 3 місяців. В загальному аналізі крові помірна анемія
та еозинофілія. Загальний І§Е сироватки крові підвищений в 2 рази. Виконано
біопсію тонкої кишки: еозинофільна інфільтрація без проявів васкуліту. Який
найбільш ймовірний діагноз?

А. Синдром Чарга-Стросса

В. Оральний алергічний синдром

С. Еозинофільна гастроентеропатія*

D Гастроінтестинальна гіперчутливість негайного типу

Е. Хвороба Крона

398. До лікарні надійшла 34-річна хвора, у якої було діагностовано
нейросифіліс. З анамнезу відомо, що 15 років назад у хворої спостерігалась реакція на введення пенициліну у вигляді набряку губ, обличчя, Генералізованого висипу у вигляді кропив'янки, забруднення дихання, діареї та пониження АТ. Яку тактику ведення хворої ви оберете?

А. Глюкокортикоїди та антигістамінні для премедикації, потім введення пенициліну

В. Лікування цефтриаксоном

С. Лікування еритроміцином

D. Консультація алерголога з метою проведення десенситизації*

Е. Жодна з відповідей не є вірною

399. Хворий, 33 роки, госпіталізований для лікування гнійного гонартрозу. Через 10 хвилин після першого введення ванкоміцину у хворого з'явились відчуття жару, болі у попереку. Об'єктивно: дифузні утрикарні висипи, АТ -90/60 мм рт ст. Ваша подальша тактика лікування хворого?

А. Ввести 0,3 мг адреналіну внутрішньом'язово, 50 мг димедролу

довенно, 125 мг метилпреднізолону довенно

В. Перервати лікування ванкоміцином, зачекати на результати чутливості

культури перед поновленням антибіотикотерапії


Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 421 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)