АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова нервового волокна, нерва, значення міелізації. Роль синапсів, медіаторів у проведенні збудження

Прочитайте:
  1. А.3.3.4. Призначення статинів
  2. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  3. Анатомічна будова кістки
  4. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
  5. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ.
  6. Біологічне значення гарячки
  7. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
  8. Біологічне значення нервової системи
  9. Будова i з’єднання кiсток грудного пояса
  10. Будова i з’єднання кiсток передплiччя та кистi

Нервові волокна – це відростки нервових клітин, вкриті оболонкою. Кожне волокно складається з відростка нервової клітини, який лежить у центрі нервового волокна і називається осьовим циліндром, і оболонки, утвореної клітинами олігодендроглії, які тут називаються нейролемоцитами.
Поділяють нервові волокна на: 1. тонкі немієлінові – у них не розвивається мієлінова оболонка.2. товсті мієлінові –яка містить у внутрішніх шарах мієлін. Нерви - пучки мієлінових та немієлінових нервових волокон, вміщені у загальну сполучнотканинну оболонку. У сполучнотканинній оболонці розташовані кровоносні та лімфатичні судини, що живлять нерви. Розрізняють нерви: 1.чутливі (аферентні) – утворені лише чутливими волокнами. 2.рухові (еферентні) – утворені лише руховими волокнами. 3.змішані – утворені чутливими і руховими волокнами.Основні властивості нервових волокон: 1.здатність до відновлення;2.висока збудливість та провідність;3.висока лабільність; 4.відносна невтомлюваність. Механізм проведення збудження по нервовим волокнам. У нервових мієлінових волокнах збудження виникає лише в перехватах і ніби “перескакує” від одного перехвату до іншого.При нанесенні подразнення в ділянці А виникає збудження внаслідок проходження іонів натрію всередину клітини, і цей збуджений перехват стає негативно зарядженим по відношенню до сусіднього не збудженого перехвату Б. Внаслідок виникнення різниці потенціалів між цими ділянками виникає потік іонів через навколишню тканинну рідину і аксоплазму. Внаслідок цього в ділянці Б зменшується мембранний потенціал. А це і є деполяризація, яка при досягненні критичного рівня викликає виникнення ПД. Так ділянка Б стає збудженою і здатною збуджувати сусідній перехват.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1018 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)