АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поняття «розвиток дитини». Роль гіпоталамо- ендокринної системи в регуляції даного процесу.

Прочитайте:
  1. E Аномалії розвитку нервової системи
  2. VІІ. ОБ’ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
  3. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  4. Аглютиногени і аглютиніни системи АВ0.
  5. Анатомія вегетативної нервової системи
  6. Анатомія дихальної системи (верхні дихальні шляхи)
  7. Анатомія та фізіологія дихальної системи
  8. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна серцево-судинної системи
  9. Анатомо- фізіологічна характеристика ендокринної системи. Гормони як біологічно-активні речовини.
  10. Анатомо-фізіологічна характеристика вегетативної нервної системи.

Розвиток дитини — напрямок науки, що вивчає процеси та механізми, які супроводжують фізичний та психічний розвиток малюка під час дорослішання. Ендокринні залози беруть участь в контролі і корекції всіх життєвих процесів в організмі дитини. Розвиток і удосконалення функції окремих залоз здійснюється характерним для кожної залози темпом. Кожна залоза має свій максимум розвитку, період сповільненого та прискореного росту або періоди інволюції. Всі залози внутрішньої секреції перебувають між собою в складному корелятивному зв’язку і в функціональній взаємодії з центральною нервовою системою, тому ізольоване порушення діяльності однієї з них спостерігається рідко. Внутрішньоутробно ріст плода регулюється ендокринною функцією плаценти. Лінійний ріст дитини після народження забезпечується впливом соматотропного гормону, що особливо проявляється після трьох років життя. Скелетне дозрівання забезпечують тиреоїдині гормони, які добре функціонують вже з народження. Порушення активності ендокринних залоз у дітей спостерігається частіше, ніж у дорослих, спричинені незавершеністю будови, лабільністю регуляторних механізмів. Для кожного періоду дитинства характерним є переважання функції певних залоз. В період внутрішньоутробного розвитку і новонародженості найбільш активно функціонує інтрареналова система. Грудний період характеризується підсиленим інкреторним впливом щитоподібної і вилочкової залоз. В період молочних зубів активізується гіпофіз, вилочкова залоза. Статеві залози, щитоподібна залоза, гіпофіз найбільш активні в пубертатний період, проте значно зменшується роль вилочкової залози (процес інволюції). Лише в 6-7 років виникає чітка синхронна взаємодія залоз.

11. Анатомо-фізіологічна характеристика нейрона, аксона, дендрита.

Нервова тканина складається з нейронів та нейроглії. Нейрон - нервова клітина з відростками, структурна і функціональна одиниця нервової системи. У нейроні виділяють тіло і відростки. Є два види відростків нейронів:- аксон - це довгий відросток нейрона, проводить нервовий імпульс від тіла нервової клітини до інших нейронів або робочих органів. У клітині буває він завжди один, закінчується розгалуженнями (нервовими закінченнями) - терміналіями на іншому нейроні або структурі робочого органа. Довжина аксона досягає 1м-1,5м. Один аксон може контактувати з 5 тис. клітин. Аксон починається від ділянки нейрона, що має форму конуса - аксонного горбика. Це найбільш збудлива частина клітини. Протягом перших 50-100мкм від тіла клітини аксон не покритий мієліновою оболонкою - початковий сегмент аксона, потім ідуть ділянки аксона, покриті мієліновою оболонкою. Від аксона відходять окремі відростки - колатералі;- дендрити - короткі відростки нейрона, що сильно галузяться, проводять нервовий імпульс до тіла клітин. Мають бокові вирости (шипики), які збільшують їх поверхню і є місцями контактів з іншими нейронами. У нейрона буває один або декілька дендритів. Довжина дендрита може досягати 300 мкм.За кількістю відростків нейрони поділяють на:- уніполярні - з одним відростком - аксоном (нейробласти, які зустрічаються лише в ембріональному періоді); - біполярні - з двома відростками- дендритом і аксоном (в сітківці ока і спіральному ганглії внутрішнього вуха);- псевдоуніполярні - від тіла відходить один відросток, який Т-подібно галузиться на дендрит і аксон (нейрони спинномозкових вузлів);- мультиполярні - мають багато дендритів і один аксон (найбільш розповсюджена група нейронів. Наприклад, нейрони рухових ядер спинного мозку). За функціональним значенням нейрони поділяють: - рецепторні (аферентні, чутливі) - сприймають подразнення і трансформують їх у нервові імпульси, передають нервові імпульси до ЦНС;- асоціативні (вставні, проміжні) передають імпульси від одного нейрона до іншого;- ефекторні (еферентні, рухові) -передають нервові імпульси від ЦНС до робочих органів (м’яза, залози). Аферентні нейрони належать до псевдоуніполярних, їх тіла лежать у спинномозкових вузлах. Відросток, який відходить від тіла, Т-подібно ділиться на 2 гілки, одна з яких іде до ЦНС і виконує функцію аксона, а інша підходить до рецепторів і виконує функцію дендрита. Більшість еферентних і вставних нейронів належать до мультиполярних. Мультиполярні вставні нейрони розташовані в задніх рогах спинного мозку, та в інших відділах ЦНС. Еферентні нейрони розташовані в основному в передніх рогах спинного мозку.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1082 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)